|
Глава 10
|
Глава́ і҃
|
|
1
|
1
|
| Вона зберігала первозданного отця світу, який створений був один, і спасала його від власного його падіння: | Сїѧ̀ первозда́ннаго ѻ҆тца̀ мі́рꙋ є҆ди́наго созда́ннаго сохранѝ и҆ и҆зведѐ є҆го̀ ѿ грѣха̀ є҆гѡ̀, |
|
2
|
2
|
| вона дала йому силу володіти усім. | даде́ же є҆мꙋ̀ крѣ́пость содержа́ти всѧ́чєскаѧ. |
|
3
|
3
|
| А той, хто відступив від неї, неправедний у гніві своєму, загинув від братовбивчої люті. | Ѿстꙋпи́въ же ѿ неѧ̀ непра́ведный во гнѣ́вѣ свое́мъ со братоꙋбі́йственными поги́бе ꙗ҆́ростьми: |
|
4
|
4
|
| Заради нього землю, що потопала, знову премудрість спасла, зберігши праведника за допомогою малого дерева. | є҆гѡ́же ра́ди потоплѧ́емꙋ зе́млю па́ки спасѐ премꙋ́дрость, ма́лымъ дре́вомъ првⷣника соблю́дши. |
|
5
|
5
|
| Вона ж між народами, змішаними в однодумності зла, знайшла праведника і зберегла його бездоганним перед Богом, і зберегла мужнім у жалості до сина. | Сїѧ̀ и҆ во є҆диномы́слїи лꙋка́вства смѣ́шеныхъ ꙗ҆зы́кѡвъ ѡ҆брѣ́те првⷣника и҆ сохранѝ є҆го̀ непоро́чна бг҃ꙋ, и҆ въ поболѣ́нїи ѡ҆ ча́дѣ крѣ́пка соблюдѐ. |
|
6
|
6
|
| Вона під час погибелі нечестивих спасла праведного, який уникнув вогню, що зійшов на п’ять міст, | Сїѧ̀ првⷣнаго, погиба́ющымъ нечести́вымъ, и҆зба́ви бѣжа́щаго ѿ ѻ҆гнѧ̀ низходѧ́ща на пѧ́ть градѡ́въ: |
|
7
|
7
|
| від яких на свідчення нечестя залишилася земля, яка була пустою і диміла, та рослини, які не у свій час приносять плоди, і пам’ятником невірної душі — стоячий соляний стовп. | и҆́хже є҆щѐ свидѣ́телство лꙋка́вствїѧ дымѧ́щаѧсѧ стои́тъ землѧ̀ пꙋста̀, и҆ несоверше́нными времены̀ плодоносѧ̑щаѧ древеса̀, и҆ невѣ́рныѧ дꙋшѝ па́мѧть стоѧ́щь сто́лпъ сла́нъ. |
|
8
|
8
|
| Бо вони, зневаживши премудрість, не тільки пошкодили собі тим, що не пізнали добра, але і залишили живу пам’ять про своє безумство, щоб не могли приховати того, у чому заблукали. | Премꙋ́дрость бо мимоходѧ́щїи не то́кмѡ повреди́шасѧ, є҆́же не вѣ́дѣти бла́га, но и҆ безꙋ́мїѧ своегѡ̀ ѡ҆ста́виша житїю̀ па́мѧть, да въ ни́хже согрѣши́ша, нижѐ оу҆таи́тисѧ возмо́гꙋтъ. |
|
9
|
9
|
| Премудрість же спасла від бід тих, хто служив їй. | Премꙋ́дрость же слꙋжа́щихъ є҆́й ѿ болѣ́зней и҆зба́ви. |
|
10
|
10
|
| Праведного, який утікав від братнього гніву, вона наставляла на праві путі, показала йому царство Боже і дарувала йому пізнання святих, допомагала йому у прикростях і дала велику нагороду за труди його. | Сїѧ̀ бѣжа́щаго ѿ гнѣ́ва бра́тнѧ првⷣника наста́ви на стєзѝ пра̑вы и҆ показа̀ є҆мꙋ̀ црⷭ҇твїе бж҃їе и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ ра́зꙋмъ ст҃ы́хъ, почтѐ є҆го̀ въ трꙋдѣ́хъ и҆ оу҆мно́жи трꙋды̀ є҆гѡ̀. |
|
11
|
11
|
| Коли з користолюбства кривдили його, вона постала і збагатила його, | Во ѡ҆би́дѣ ѡ҆бдержа́щихъ є҆го̀ предста̀ є҆мꙋ̀ и҆ ѡ҆богатѝ є҆го̀, |
|
12
|
12
|
| зберегла його від ворогів, і убезпечила від підступників проти нього, й у великій боротьбі принесла йому перемогу, щоб він знав, що благочестя сильніше за все. | сохранѝ є҆го̀ ѿ вра̑гъ, и҆ ѿ навѣ́тꙋющихъ защитѝ є҆го̀, и҆ по́двигъ крѣ́покъ на побѣ́дꙋ дадѐ є҆мꙋ̀, да оу҆вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ всѣ́хъ сильнѣ́е є҆́сть бл҃гоче́стїе. |
|
13
|
13
|
| Вона не залишила проданого праведника, але спасла його від гріха: | Сїѧ̀ прода́наго првⷣника не ѡ҆ста́ви, но ѿ грѣха̀ и҆зба́ви є҆го̀: сни́де съ ни́мъ въ ро́въ, |
|
14
|
14
|
| вона сходила з ним у рів і не залишала його у путах, і потім принесла йому скіпетр царства і владу над тими, які пригнічували його, показала неправдивими тих, хто звинувачував його, і дарувала йому вічну славу. | и҆ во оу҆́захъ не ѡ҆ста́ви є҆го̀, до́ндеже принесѐ є҆мꙋ̀ ски́птръ ца́рствїѧ и҆ вла́сть на мꙋ́чащихъ є҆го̀: лжи́выхъ же показа̀, поро́къ сотво́ршихъ на́нь, и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ сла́вꙋ вѣ́чнꙋю. |
|
15
|
15
|
| Вона звільнила святий народ і непорочне сім’я від народу, який пригнічував його, | Сїѧ̀ люде́й преподо́бныхъ и҆ сѣ́мѧ непоро́чное и҆зба́ви ѿ ꙗ҆зы̑къ ѡ҆скорблѧ́ющихъ: |
|
16
|
16
|
| увійшла в душу служителя Господнього і протистала страшним царям чудесами і знаменнями. | вни́де въ дꙋ́шꙋ раба̀ гдⷭ҇нѧ и҆ воста̀ проти́вꙋ царе́й стра́шныхъ въ чꙋдесѣ́хъ и҆ зна́менїихъ. |
|
17
|
17
|
| Вона винагородила святих за труди їх, вела їх шляхом дивним; і вдень була їм покровом, а вночі — зоряним світлом. | Воздадѐ преподѡ́бнымъ мздꙋ̀ трꙋдѡ́въ и҆́хъ, наста́ви и҆̀хъ въ пꙋ́ть ди́венъ и҆ бы́сть и҆̀мъ въ покро́въ дне́мъ и҆ въ пла́мень ѕвѣ́здъ въ нощѝ. |
|
18
|
18
|
| Вона перевела їх через Червоне море і провела їх крізь велику воду, | Преведѐ и҆̀хъ но мо́рю чермно́мꙋ и҆ проведѐ и҆̀хъ сквозѣ̀ во́дꙋ мно́гꙋ: |
|
19
|
19
|
| а ворогів їхніх потопила і вивергла їх із глибини безодні. | враги́ же и҆́хъ потопѝ и҆ и҆з̾ глꙋбины̀ бе́здны и҆зри́нꙋ и҆̀хъ. |
|
20
|
20
|
| Отже, праведні заволоділи обладунком нечестивих і оспівали святе ім’я Твоє, Господи, і одностайно прославили переможну руку Твою; | Сегѡ̀ ра́ди пра́веднїи взѧ́ша кѡры́сти нечести́выхъ и҆ воспѣ́ша, гдⷭ҇и, и҆́мѧ ст҃о́е твоѐ, и҆ ѡ҆долѣ́телницꙋ рꙋ́кꙋ твою̀ похвали́ша є҆динодꙋ́шнѣ: |
|
21
|
21
|
| бо премудрість відкрила вуста німих і зробила виразними язики немовлят. | ꙗ҆́кѡ премꙋ́дрость ѿве́рзе оу҆ста̀ нѣмы́хъ и҆ ѧ҆зы́ки младе́нцємъ сотворѝ ꙗ҆́сны. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.