|
Глава 9
|
Глава́ ѳ҃
|
|
1
|
1
|
| Боже отців і Господи милости, що створив усе словом Твоїм | Бж҃е ѻ҆тцє́въ и҆ гдⷭ҇и млⷭ҇ти твоеѧ̀, сотвори́вый всѧ̑ сло́вомъ твои́мъ |
|
2
|
2
|
| і премудрістю Твоєю упорядкував людину, щоб вона владарювала над створеними Тобою творіннями | и҆ премⷣростїю твое́ю оу҆стро́ивый человѣ́ка, да владѣ́етъ сотворе́нными ѿ тебє̀ тва́рьми, |
|
3
|
3
|
| й управляла світом свято і справедливо, і в правоті душі чинила суд! | и҆ да оу҆правлѧ́етъ мі́ръ въ преподо́бїи и҆ пра́вдѣ, и҆ въ правотѣ̀ дꙋшѝ сꙋ́дъ да сꙋ́дитъ: |
|
4
|
4
|
| Даруй мені Твою премудрість, що сидить перед престолом, і не відкинь мене від отроків Твоїх, | да́ждь мнѣ̀ твои̑мъ прⷭ҇то́лѡмъ присѣдѧ́щꙋю премⷣрость и҆ не ѿри́ни менѐ ѿ ѻ҆́трѡкъ твои́хъ: |
|
5
|
5
|
| бо я раб Твій і син рабині Твоєї, людина немічна і короткочасна і слабка у розумінні суду і законів. | ꙗ҆́кѡ а҆́зъ ра́бъ тво́й и҆ сы́нъ рабы́ни твоеѧ̀, человѣ́къ не́мощенъ и҆ маловре́мененъ и҆ оу҆ма́ленъ въ ра́зꙋмѣ сꙋда̀ и҆ зако́нѡвъ. |
|
6
|
6
|
| Та хоч би хто і довершений був між синами людськими, без Твоєї премудрости він буде визнаний за ніщо. | А҆́ще бо кто̀ бꙋ́детъ и҆ соверше́нъ въ сынѣ́хъ человѣ́ческихъ, ѿсꙋ́тствꙋющей твое́й премⷣрости, ни во что́же вмѣни́тсѧ. |
|
7
|
7
|
| Ти обрав мене царем народу Твого і суддею синів Твоїх і дочок; | Ты̀ и҆збра́лъ мѧ̀ є҆сѝ царѧ̀ лю́демъ твои̑мъ и҆ сꙋдїю̀ сынѡ́мъ твои̑мъ и҆ дще́ремъ, |
|
8
|
8
|
| Ти сказав, щоб я побудував храм на святій горі Твоїй і вівтар у місті перебування Твого, за подобою святої скинії, яку Ти приготував наперед від початку. | и҆ ре́клъ мѝ є҆сѝ созда́ти хра́мъ въ горѣ̀ ст҃ѣ́й твое́й и҆ во гра́дѣ ѡ҆бита́нїѧ твоегѡ̀ ѻ҆лта́рь, подо́бїемъ ски́нїи (твоеѧ̀) ст҃ы́ѧ, ю҆́же пред̾ꙋгото́валъ є҆сѝ ѿ нача́ла. |
|
9
|
9
|
| З Тобою премудрість, яка знає діла Твої й існувала, коли Ти творив світ, і відає, що угодно перед очима Твоїми і що праве за заповідями Твоїми: | И҆ съ тобо́ю премⷣрость вѣ́дꙋщаѧ дѣла̀ твоѧ̑ и҆ присꙋ́тствꙋющаѧ тогда̀, є҆гда̀ мі́ръ твори́лъ є҆сѝ, и҆ вѣ́дꙋщаѧ, что̀ є҆́сть оу҆го́дно пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма и҆ что̀ пра́во въ за́повѣдехъ твои́хъ: |
|
10
|
10
|
| зішли її від святих небес і від престолу слави Твоєї зішли її, щоб вона сприяла мені у трудах моїх, і щоб я знав, що благоугодно перед Тобою; | послѝ ю҆̀ съ нб҃съ ст҃ы́хъ и҆ ѿ прⷭ҇то́ла сла́вы твоеѧ̀ послѝ ю҆̀: да сꙋ́щи со мно́ю трꙋди́тсѧ, и҆ оу҆вѣ́мъ, что̀ благоꙋго́дно є҆́сть пред̾ тобо́ю: |
|
11
|
11
|
| бо вона усе знає і розуміє, і мудро буде керувати мною у ділах моїх, і збереже мене у своїй славі; | вѣ́сть бо ѻ҆на̀ всѧ̑ и҆ разꙋмѣ́етъ, и҆ наста́витъ мѧ̀ въ дѣ́лѣхъ мои́хъ цѣломꙋ́дреннѣ и҆ сохрани́тъ мѧ̀ во сла́вѣ свое́й: |
|
12
|
12
|
| і діла мої будуть благоприємними, і буду судити народ Твій справедливо, і буду достойним престолу батька мого. | и҆ бꙋ́дꙋтъ прїѧ̑тна дѣла̀ моѧ̑, и҆ разсꙋждꙋ̀ лю́ди твоѧ̑ пра́веднѣ, и҆ бꙋ́дꙋ досто́инъ престо́лѡвъ ѻ҆тца̀ моегѡ̀. |
|
13
|
13
|
| Бо яка людина спроможна пізнати раду Божу? або хто може зразуміти, що угодно Господу? | Кто́ бо ѿ человѣ̑къ позна́етъ совѣ́тъ бж҃їй; и҆лѝ кто̀ помы́слитъ, что̀ хо́щетъ бг҃ъ; |
|
14
|
14
|
| Помисли смертних нетверді, і думки наші помилкові, | Помышлє́нїѧ бо сме́ртныхъ боѧзли̑ва, и҆ погрѣши́тєлна оу҆мышлє́нїѧ на̑ша: |
|
15
|
15
|
| бо тлінне тіло обтяжує душу, і ця земна храмина придушує багатотурботливий розум. | тѣ́ло бо тлѣ́нное ѡ҆тѧгоща́етъ дꙋ́шꙋ, и҆ земно́е жили́ще ѡ҆бременѧ́етъ оу҆́мъ многопопечи́теленъ. |
|
16
|
16
|
| Ми ледь можемо осягати і те, що на землі, і насилу розуміємо те, що під руками, а що на небесах — хто досліджував? | И҆ є҆два̀ разꙋмѣва́емъ, ꙗ҆̀же на землѝ, и҆ ꙗ҆̀же въ рꙋка́хъ ѡ҆брѣта́емъ со трꙋдо́мъ: а҆ ꙗ҆̀же на нб҃сѣ́хъ, кто̀ и҆зслѣ́ди; |
|
17
|
17
|
| Волю ж Твою хто пізнав би, якби Ти не дарував премудрости і не посилав з висоти святого Твого Духа? | Во́лю же твою̀ кто̀ позна̀, а҆́ще бы не ты̀ да́лъ є҆сѝ премꙋ́дрость и҆ посла́лъ є҆сѝ дх҃а ст҃а́го твоего̀ ѿ высоты̀; |
|
18
|
18
|
| І так виправилися путі тих, хто живе на землі, і люди навчилися того, що угодно Тобі, | И҆ та́кѡ и҆спра́вишасѧ стєзѝ сꙋ́щихъ на землѝ, и҆ ꙗ҆̀же тебѣ̀ оу҆гѡ́дна, наꙋчи́шасѧ человѣ́цы |
|
19
|
19
|
| і спаслись премудрістю. | и҆ премꙋ́дростїю спасо́шасѧ. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.