Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 11

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Глава 11	Глава́ а҃і

1	1
Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка:	Оу҆пра́ви дѣла̀ и҆́хъ рꙋко́ю прⷪ҇ро́ка ст҃а́гѡ:
2	2
вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети;	проидо́ша пꙋсты́ню неѡбита́ннꙋю и҆ въ непроходи́мыхъ водрꙋзи́ша кꙋ́щы,
3	3
протистали ворогам і помстилися їм;	сопроти́вишасѧ сꙋпоста́тѡмъ и҆ ѿмсти́ша врагѡ́мъ:
4	4
знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги — із твердого каменя.	возжада́ша и҆ призва́ша тебѐ, и҆ дана̀ бы́сть и҆̀мъ вода̀ ѿ ка́мене несѣко́магѡ и҆ и҆зцѣле́нїе жа́жды ѿ ка́мене же́стока.
5	5
Бо чим покарані були вороги їх,	И҆́миже бо нака́зани бы́ша вразѝ и҆́хъ,
6	6
тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні:	си́ми сі́и во ѡ҆скꙋдѣ́нїи сꙋ́ще благодѣ́телствовани бы́ша:
7	7
замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною,	за и҆сто́чникъ оу҆́бѡ прⷭ҇нотекꙋ́щїѧ рѣкѝ, кро́вїю и҆злїѧ́нною смѧте́нныѧ,
8	8
на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду,	во ѡ҆бличе́нїе младенцеꙋбі́йственнагѡ повелѣ́нїѧ, да́лъ є҆сѝ и҆̀мъ и҆з̾ѻби́лнꙋ во́дꙋ безнаде́жнѡ,
9	9
показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників.	показа́въ тогда̀ жа́ждею, ка́кѡ проти́вныхъ оу҆мꙋ́чилъ є҆сѝ.
10	10
Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві;	Є҆гда́ бо и҆скꙋше́ни бы́ша и҆ въ ми́лости нака́зани, позна́ша, ка́кѡ во гнѣ́вѣ сꙋди́мїи нечести́вїи мꙋ́чишасѧ:
11	11
тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив.	си́хъ бо ꙗ҆́кѡ ѻ҆ц҃ъ оу҆ча́щь и҆скꙋси́лъ є҆сѝ, ѻ҆́нѣхъ же ꙗ҆́кѡ же́стокъ цр҃ь ѡ҆сꙋжда́ѧ и҆стѧза́лъ є҆сѝ.
12	12
І відсутні і присутні однаково постраждали:	Ѿстоѧ́щїи же и҆ присꙋ́тствꙋющїи та́кожде мꙋ́чишасѧ:
13	13
їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле.	сꙋгꙋ́ба бо и҆̀хъ прїѧ́тъ печа́ль и҆ стена́нїе съ па́мѧтїю минꙋ́вшихъ.
14	14
Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа.	Є҆гда́ бо слы́шахꙋ свои́ми мꙋчє́нїи благодѣ́йствꙋемыхъ ѻ҆́ныхъ, познава́хꙋ гдⷭ҇а:
15	15
Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу.	є҆го́же бо дре́вле во ѿложе́нїи ѿве́ржена ѿреко́шасѧ смѣю́щесѧ, при концы̀ собы́тїѧ оу҆диви́шасѧ, неподо́бною пра́вєднымъ томи́ми жа́ждею.
16	16
А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин,	За помышлє́нїѧ же безꙋ̑мнаѧ непра́вды и҆́хъ, въ ни́хже заблꙋди́вше почита́хꙋ безсловє́снаѧ пресмыка̑ющаѧсѧ и҆ ѕвѣре́й хꙋды́хъ, посла́лъ є҆сѝ и҆̀мъ мно́жество безслове́сныхъ живо́тныхъ во ѿмще́нїе,
17	17
щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається.	да позна́ютъ, ꙗ҆́кѡ и҆́миже кто̀ согрѣша́етъ, си́ми и҆ мꙋ́читсѧ.
18	18
Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів,	Не неможа́ше бо всеси́льнаѧ рꙋка̀ твоѧ̀, ꙗ҆́же сотворѝ мі́ръ ѿ без̾ѡбра́знагѡ вещества̀, посла́ти на ни́хъ мно́жество медвѣ́дей, и҆лѝ лю́тыхъ львѡ́въ,
19	19
або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри,	и҆лѝ новосозда́нныхъ ꙗ҆́рости и҆спо́лненыхъ ѕвѣре́й незна́емыхъ, и҆лѝ ѻ҆́гненнымъ ды́шꙋщихъ дꙋ́хомъ, и҆лѝ ѕлосмра́дный произносѧ́щихъ ды́мъ, и҆лѝ стра̑шныѧ и҆з̾ ѻ҆че́й и҆́скры и҆спꙋска́ющихъ:
20	20
які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити.	и҆́хже не то́кмѡ вре́дъ можа́ше и҆стреби́ти ѧ҆̀, но и҆ зра́къ оу҆страша́ющь погꙋби́ти.
21	21
Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою.	И҆ без̾ тѣ́хъ, є҆ди́нымъ дꙋ́хомъ па́сти мого́ша, ѿ сꙋда̀ гони́ми и҆ развѣ́ѧни ѿ дх҃а си́лы твоеѧ̀: но всѧ̑ мѣ́рою и҆ число́мъ и҆ вѣ́сомъ расположи́лъ є҆сѝ.
22	22
Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї?	Є҆́же бо мно́гѡ мощѝ, присꙋ́тствꙋетъ тебѣ̀ всегда̀, и҆ держа́вѣ мы́шцы твоеѧ̀ кто̀ сопроти́витсѧ;
23	23
Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю.	Поне́же, ꙗ҆́коже стра́жикъ въ превѣ́сѣхъ, (та́кѡ) ве́сь мі́ръ пред̾ тобо́ю, и҆ ꙗ҆́кѡ ка́плѧ росы̀ оу҆́треннїѧ, сходѧ́щїѧ на зе́млю.
24	24
Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння.	Ми́лꙋеши же всѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ мо́жеши, и҆ презира́еши грѣхѝ человѣ́кѡмъ въ покаѧ́нїе.
25	25
Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів.	Лю́биши же сꙋ̑щаѧ всѧ̑, и҆ ни чесогѡ́же гнꙋша́ешисѧ, ꙗ҆̀же сотвори́лъ є҆сѝ: ниже́ бо ненави́дѧ что̀ оу҆стро́илъ є҆сѝ.
26	26
І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою?	Ка́кѡ же пребы́ло бы что̀, а҆́ще бы ты̀ не и҆зво́лилъ є҆сѝ; и҆лѝ, є҆́же не нарѣче́но ѿ тебє̀, сохрани́лосѧ бы;
27	27
Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи.	Щади́ши же всѧ̑, ꙗ҆́кѡ твоѧ̑ сꙋ́ть, влⷣко дш҃елю́бче!

← Глава 10

Глава 12 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт