|
Глава 11
|
Глава́ а҃і
|
|
1
|
1
|
|
Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка:
|
Оу҆пра́ви дѣла̀ и҆́хъ рꙋко́ю прⷪ҇ро́ка ст҃а́гѡ:
|
|
2
|
2
|
|
вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети;
|
проидо́ша пꙋсты́ню неѡбита́ннꙋю и҆ въ непроходи́мыхъ водрꙋзи́ша кꙋ́щы,
|
|
3
|
3
|
|
протистали ворогам і помстилися їм;
|
сопроти́вишасѧ сꙋпоста́тѡмъ и҆ ѿмсти́ша врагѡ́мъ:
|
|
4
|
4
|
|
знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги — із твердого каменя.
|
возжада́ша и҆ призва́ша тебѐ, и҆ дана̀ бы́сть и҆̀мъ вода̀ ѿ ка́мене несѣко́магѡ и҆ и҆зцѣле́нїе жа́жды ѿ ка́мене же́стока.
|
|
5
|
5
|
|
Бо чим покарані були вороги їх,
|
И҆́миже бо нака́зани бы́ша вразѝ и҆́хъ,
|
|
6
|
6
|
|
тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні:
|
си́ми сі́и во ѡ҆скꙋдѣ́нїи сꙋ́ще благодѣ́телствовани бы́ша:
|
|
7
|
7
|
|
замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною,
|
за и҆сто́чникъ оу҆́бѡ прⷭ҇нотекꙋ́щїѧ рѣкѝ, кро́вїю и҆злїѧ́нною смѧте́нныѧ,
|
|
8
|
8
|
|
на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду,
|
во ѡ҆бличе́нїе младенцеꙋбі́йственнагѡ повелѣ́нїѧ, да́лъ є҆сѝ и҆̀мъ и҆з̾ѻби́лнꙋ во́дꙋ безнаде́жнѡ,
|
|
9
|
9
|
|
показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників.
|
показа́въ тогда̀ жа́ждею, ка́кѡ проти́вныхъ оу҆мꙋ́чилъ є҆сѝ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві;
|
Є҆гда́ бо и҆скꙋше́ни бы́ша и҆ въ ми́лости нака́зани, позна́ша, ка́кѡ во гнѣ́вѣ сꙋди́мїи нечести́вїи мꙋ́чишасѧ:
|
|
11
|
11
|
|
тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив.
|
си́хъ бо ꙗ҆́кѡ ѻ҆ц҃ъ оу҆ча́щь и҆скꙋси́лъ є҆сѝ, ѻ҆́нѣхъ же ꙗ҆́кѡ же́стокъ цр҃ь ѡ҆сꙋжда́ѧ и҆стѧза́лъ є҆сѝ.
|
|
12
|
12
|
|
І відсутні і присутні однаково постраждали:
|
Ѿстоѧ́щїи же и҆ присꙋ́тствꙋющїи та́кожде мꙋ́чишасѧ:
|
|
13
|
13
|
|
їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле.
|
сꙋгꙋ́ба бо и҆̀хъ прїѧ́тъ печа́ль и҆ стена́нїе съ па́мѧтїю минꙋ́вшихъ.
|
|
14
|
14
|
|
Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа.
|
Є҆гда́ бо слы́шахꙋ свои́ми мꙋчє́нїи благодѣ́йствꙋемыхъ ѻ҆́ныхъ, познава́хꙋ гдⷭ҇а:
|
|
15
|
15
|
|
Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу.
|
є҆го́же бо дре́вле во ѿложе́нїи ѿве́ржена ѿреко́шасѧ смѣю́щесѧ, при концы̀ собы́тїѧ оу҆диви́шасѧ, неподо́бною пра́вєднымъ томи́ми жа́ждею.
|
|
16
|
16
|
|
А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин,
|
За помышлє́нїѧ же безꙋ̑мнаѧ непра́вды и҆́хъ, въ ни́хже заблꙋди́вше почита́хꙋ безсловє́снаѧ пресмыка̑ющаѧсѧ и҆ ѕвѣре́й хꙋды́хъ, посла́лъ є҆сѝ и҆̀мъ мно́жество безслове́сныхъ живо́тныхъ во ѿмще́нїе,
|
|
17
|
17
|
|
щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається.
|
да позна́ютъ, ꙗ҆́кѡ и҆́миже кто̀ согрѣша́етъ, си́ми и҆ мꙋ́читсѧ.
|
|
18
|
18
|
|
Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів,
|
Не неможа́ше бо всеси́льнаѧ рꙋка̀ твоѧ̀, ꙗ҆́же сотворѝ мі́ръ ѿ без̾ѡбра́знагѡ вещества̀, посла́ти на ни́хъ мно́жество медвѣ́дей, и҆лѝ лю́тыхъ львѡ́въ,
|
|
19
|
19
|
|
або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри,
|
и҆лѝ новосозда́нныхъ ꙗ҆́рости и҆спо́лненыхъ ѕвѣре́й незна́емыхъ, и҆лѝ ѻ҆́гненнымъ ды́шꙋщихъ дꙋ́хомъ, и҆лѝ ѕлосмра́дный произносѧ́щихъ ды́мъ, и҆лѝ стра̑шныѧ и҆з̾ ѻ҆че́й и҆́скры и҆спꙋска́ющихъ:
|
|
20
|
20
|
|
які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити.
|
и҆́хже не то́кмѡ вре́дъ можа́ше и҆стреби́ти ѧ҆̀, но и҆ зра́къ оу҆страша́ющь погꙋби́ти.
|
|
21
|
21
|
|
Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою.
|
И҆ без̾ тѣ́хъ, є҆ди́нымъ дꙋ́хомъ па́сти мого́ша, ѿ сꙋда̀ гони́ми и҆ развѣ́ѧни ѿ дх҃а си́лы твоеѧ̀: но всѧ̑ мѣ́рою и҆ число́мъ и҆ вѣ́сомъ расположи́лъ є҆сѝ.
|
|
22
|
22
|
|
Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї?
|
Є҆́же бо мно́гѡ мощѝ, присꙋ́тствꙋетъ тебѣ̀ всегда̀, и҆ держа́вѣ мы́шцы твоеѧ̀ кто̀ сопроти́витсѧ;
|
|
23
|
23
|
|
Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю.
|
Поне́же, ꙗ҆́коже стра́жикъ въ превѣ́сѣхъ, (та́кѡ) ве́сь мі́ръ пред̾ тобо́ю, и҆ ꙗ҆́кѡ ка́плѧ росы̀ оу҆́треннїѧ, сходѧ́щїѧ на зе́млю.
|
|
24
|
24
|
|
Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння.
|
Ми́лꙋеши же всѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ мо́жеши, и҆ презира́еши грѣхѝ человѣ́кѡмъ въ покаѧ́нїе.
|
|
25
|
25
|
|
Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів.
|
Лю́биши же сꙋ̑щаѧ всѧ̑, и҆ ни чесогѡ́же гнꙋша́ешисѧ, ꙗ҆̀же сотвори́лъ є҆сѝ: ниже́ бо ненави́дѧ что̀ оу҆стро́илъ є҆сѝ.
|
|
26
|
26
|
|
І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою?
|
Ка́кѡ же пребы́ло бы что̀, а҆́ще бы ты̀ не и҆зво́лилъ є҆сѝ; и҆лѝ, є҆́же не нарѣче́но ѿ тебє̀, сохрани́лосѧ бы;
|
|
27
|
27
|
|
Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи.
|
Щади́ши же всѧ̑, ꙗ҆́кѡ твоѧ̑ сꙋ́ть, влⷣко дш҃елю́бче!
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.