|
Глава 13
|
Глава́ г҃і
|
|
1
|
1
|
|
Дійсно суєтні за природою усі люди, у яких не було відання про Бога, які через видимі досконалості не могли пізнати Сущого і, дивлячись на діла, не пізнали Винуватця,
|
Сꙋ́етни оу҆̀бо всѝ человѣ́цы є҆сте́ственнѣ, въ ни́хже ѡ҆брѣта́етсѧ невѣ́дѣнїе ѡ҆ бз҃ѣ, и҆ ѿ ви́димыхъ бла̑гъ не возмого́ша оу҆разꙋмѣ́ти сꙋ́щаго, ни дѣлѡ́мъ вне́млюще позна́ша хитреца̀:
|
|
2
|
2
|
|
а шанували за богів, які правлять світом, або вогонь, або вітер, або повітря, що рухається, або зоряне коло, або бурхливу воду, або небесні світила.
|
но и҆лѝ ѻ҆́гнь, и҆лѝ дꙋ́хъ, и҆лѝ ско́ръ воздꙋ́хъ, и҆лѝ крꙋ́гъ ѕвѣ́здный, и҆лѝ ѕѣ́лнꙋю во́дꙋ, и҆лѝ свѣти̑ла небє́снаѧ, строи́тєли мі́рꙋ бо́ги (бы́ти) возмнѣ́ша.
|
|
3
|
3
|
|
Якщо, зачаровуючись їх красою, вони шанували їх за богів, то повинні були б пізнати, наскільки кращий за них Господь, бо Він, Винуватець краси, створив їх.
|
И҆́хже а҆́ще оу҆́бѡ красото́ю оу҆слажда́ющесѧ, сїѧ̑ бо́ги возмнѣ́ша, да оу҆вѣ́дѧтъ, коли́кѡ си́хъ влⷣка є҆́сть лꙋ́чшїй: красоты́ бо родонача́лникъ созда̀ ѧ҆̀.
|
|
4
|
4
|
|
А якщо дивувалися силі і дії їх, то повинні були б пізнати через них, наскільки могутніший Той, Хто створив їх:
|
А҆́ще же си́лѣ и҆ дѣ́йствїю оу҆диви́шасѧ, да оу҆разꙋмѣ́ютъ ѿ ни́хъ, коли́кѡ сотвори́вый сїѧ̑ си́льнѣйшїй є҆́сть:
|
|
5
|
5
|
|
бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх.
|
ѿ вели́чества бо красоты̀ созда́нїй сравни́телнѡ рододѣ́латель и҆́хъ познава́етсѧ.
|
|
6
|
6
|
|
Утім, вони менше заслуговують осуду, бо помиляються, можливо, шукаючи Бога і бажаючи знайти Його:
|
Но ѻ҆ба́че на си́хъ є҆́сть оу҆ничиже́нїе ма́ло, и҆́бо са́ми сі́и не́гли прельща́ютсѧ, бг҃а и҆́щꙋще и҆ хотѧ́ще ѡ҆брѣстѝ:
|
|
7
|
7
|
|
тому що, звертаючись до діл Його, вони досліджують і переконуються зором, що усе видиме прекрасне.
|
въ дѣ́лѣхъ бо є҆гѡ̀ живꙋ́ще и҆зслѣ́дꙋютъ и҆ оу҆вѣщава́ютсѧ зра́комъ, ꙗ҆́кѡ бла̑га ви̑димаѧ.
|
|
8
|
8
|
|
Але і вони не мають виправдання:
|
Па́ки нижѐ сі́и проще́нїѧ досто́йни:
|
|
9
|
9
|
|
якщо вони стільки могли розуміти, що були спроможні досліджувати тимчасовий світ, то чому вони одразу не знайшли Господа його?
|
а҆́ще бо толи́кѡ возмого́ша вѣ́дѣти, да возмо́гꙋтъ оу҆разꙋмѣ́ти вѣ́къ, си́хъ же влⷣкꙋ ка́кѡ скорѣ́е не ѡ҆брѣто́ша;
|
|
10
|
10
|
|
Але більш жалюгідні ті, і надії їхні — на бездушних, які називають богами діла рук людських, золото і срібло, витвори мистецтва, зображення тварин, або негідний камінь, діло давньої руки.
|
Ѡ҆каѧ́нни же сꙋ́ть, и҆ въ ме́ртвыхъ оу҆пова̑нїѧ и҆́хъ, и҆̀же назва́ша бо́ги дѣла̀ рꙋ́къ человѣ́ческихъ, зла́то и҆ сребро̀, хи́трости оу҆мышле́нїе, и҆ подѡ́бїѧ живо́тныхъ, и҆лѝ ка́менїе неключи́мо, дѣ́ло рꙋкѝ дре́внїѧ.
|
|
11
|
11
|
|
Або якийсь деревороб, вирубавши придатне дерево, вправно зняв з нього усю кору і, обробивши красиво, зробив з нього посудину, корисну до вжитку у житті,
|
А҆́ще же кто̀ дровосѣ́чецъ тектѡ́нъ, оу҆го́дное дре́во ѿсѣ́къ, ѡ҆те́шетъ благохꙋдо́жнѣ всю̀ корꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ хи́трствꙋѧ благолѣ́пнѣ сотвори́тъ оу҆го́денъ сосꙋ́дъ во оу҆потребле́нїе житїѧ̀,
|
|
12
|
12
|
|
а обрізки від роботи вжив на приготування їжі й наситився;
|
ѡ҆ста́нки же дѣ́ла на оу҆гото́ванїе бра́шна и҆знꙋри́въ насы́тисѧ:
|
|
13
|
13
|
|
один же з обрізків, ні до чого не придатний, дерево криве і сучкувате, взявши, старанно округлив на дозвіллі і, з досвідченістю знавця обробивши його, уподібнив його образу людини,
|
ѡ҆ста́нокъ же и҆́же ѿ ни́хъ ни во что̀ благопотре́бенъ, дре́во кри́во и҆ сꙋ́чїѧ по́лно, прїи́мъ и҆зваѧ̀ съ прилѣжа́нїемъ пра́здности своеѧ̀ и҆ и҆скꙋ́сствомъ ра́зꙋма и҆з̾ѡбразѝ є҆го̀, и҆ оу҆подо́би є҆го̀ ѡ҆́бразꙋ человѣ́чꙋ,
|
|
14
|
14
|
|
або зробив подібним до якої-небудь низької тварини, намазав суриком і покрив фарбою поверхню його, і зафарбував у ньому усякий недолік,
|
и҆лѝ нѣ́коемꙋ живо́тномꙋ ничто́жномꙋ оу҆подо́би є҆го̀, пома́завъ ша́рами разли́чными и҆ ѡ҆червлени́въ ви́дъ є҆гѡ̀, и҆ всѧ́къ поро́къ, и҆́же на не́мъ є҆́сть, и҆зма́завъ,
|
|
15
|
15
|
|
і, влаштувавши для нього достойне місце, повісив його на стіні, закріпивши залізом.
|
и҆ сотвори́въ є҆мꙋ̀ досто́йное є҆гѡ̀ ѡ҆бита́нїе, на стѣнѣ̀ поста́ви є҆̀, оу҆крѣпи́въ желѣ́зомъ.
|
|
16
|
16
|
|
Отже, щоб витвір його не упав, він наперед потурбувався, знаючи, що воно само собі допомогти не може, бо це кумир і потребує допомоги.
|
Да не оу҆́бѡ паде́тъ, пред̾ꙋмы́сли ѡ҆ не́мъ, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ не мо́жетъ помощѝ себѣ̀: и҆́бо і҆́дѡлъ є҆́сть и҆ тре́бꙋетъ по́мощи.
|
|
17
|
17
|
|
Молячись же перед ним про свої надбання, про шлюб і про дітей, він не соромиться говорити бездушному,
|
Ѡ҆ стѧжа́нїихъ же и҆ ѡ҆ бра́цѣхъ и҆ ча́дѣхъ свои́хъ молѧ́сѧ, не стыди́тсѧ къ бездꙋ́шномꙋ глаго́лѧ,
|
|
18
|
18
|
|
і про здоров’я волає до немічного, про життя просить мертве, про допомогу благає цілком нездатне, про подорож — не здатне ступити,
|
и҆ ѡ҆ здра́вїи оу҆́бѡ немощно́е призыва́етъ, и҆ ѡ҆ животѣ̀ ме́ртвое мо́литъ, и҆ въ по́мощь неключи́мое призыва́етъ,
|
|
19
|
19
|
|
про прибутки, про ремесло і про успіх рук — зовсім не здатне робити руками, про силу просить найбезсиліше.
|
и҆ ѡ҆ пꙋтеше́ствїи (про́ситъ) нижѐ ходи́ти могꙋ́щаго, и҆ ѡ҆ притѧжа́нїи и҆ дѣѧ́нїи и҆ ѡ҆ рꙋ́къ подтвержде́нїи некрѣ́пкаго рꙋка́ми, мꙋ́жества про́ситъ ѿ тогѡ̀, є҆́же всѣ́хъ є҆́сть немощнѣ́йшее.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.