|
Глава 8
|
Глава́ и҃
|
|
1
|
1
|
| Вона швидко поширюється від одного кінця до іншого й усе влаштовує на користь. | Досѧза́етъ же ѿ конца̀ да́же до конца̀ крѣ́пкѡ и҆ оу҆правлѧ́етъ всѧ̑ бла́гѡ. |
|
2
|
2
|
| Я полюбив її і знайшов від юности моєї, і побажав узяти її за наречену собі, і став любителем краси її. | Сїю̀ возлюби́хъ и҆ поиска́хъ ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆ взыска́хъ невѣ́стꙋ привестѝ себѣ̀, и҆ люби́тель бы́хъ красоты̀ є҆ѧ̀. |
|
3
|
3
|
| Вона піднімає своє благородство тим, що має співжиття з Богом, і Владика усіх полюбив її: | Благоро́дство сла́витъ сожи́тїе бж҃їе и҆мꙋ́щи, и҆ всѣ́хъ влⷣка возлюбѝ ю҆̀: |
|
4
|
4
|
| вона таїнниця розуму Божого і виборниця діл Його. | таи́бница бо є҆́сть бж҃їѧ хи́трости и҆ ѡ҆брѣта́телница дѣ́лъ є҆гѡ̀. |
|
5
|
5
|
| Якщо багатство є жадане придбання у житті, то що багатше за премудрість, яка все робить? | И҆ а҆́ще бога́тство є҆́сть вожделѣ́нное притѧжа́нїе въ животѣ̀, что̀ премꙋ́дрости богатѣ́йше, є҆́юже дѣ́лаютсѧ всѧ̑; |
|
6
|
6
|
| Якщо ж розсудливість робить багато чого, то який художник краще за неї? | А҆́ще же ра́зꙋмъ дѣ́лаетъ, кто̀ є҆ѧ̀ ѿ сꙋ́щихъ лꙋ́чшїй хꙋдо́жникъ є҆́сть; |
|
7
|
7
|
| Якщо хто любить праведність, — плоди її є чесноти: вона навчає цнотливости і розважливости, справедливости і мужности, корисніше за які нічого немає для людей у житті. | И҆ а҆́ще пра́вдꙋ лю́битъ кто̀, трꙋды̀ є҆ѧ̀ сꙋ́ть добродѣ́тєли: цѣломꙋ́дрїю бо и҆ ра́зꙋмꙋ оу҆чи́тъ, пра́вдѣ и҆ мꙋ́жествꙋ, и҆́хже потре́бнѣе ничто́же є҆́сть въ житїѝ человѣ́кѡмъ. |
|
8
|
8
|
| Якщо хто бажає великої досвідчености, мудрість знає давноминуле і вгадує майбутнє, знає тонкощі слів і відповіді на загадки, дізнається наперед знамення і чудеса і наслідки років і часів. | А҆́ще же и҆ мно́гагѡ и҆скꙋ́сства жела́етъ кто̀, вѣ́сть дрє́внѧѧ и҆ бы́ти хотѧ̑щаѧ разсмотрѧ́етъ: свѣ́сть и҆зви̑тїѧ слове́съ и҆ разрѣшє́нїѧ гада́нїй, зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ проразꙋмѣва́етъ и҆ сбытїѧ̑ време́нъ и҆ лѣ́тъ. |
|
9
|
9
|
| Тому я розсудив прийняти її у співжиття із собою, знаючи, що вона буде мені радницею на добре й утішенням у турботах і печалі. | Сꙋди́хъ оу҆̀бо сїю̀ привестѝ мнѣ̀ къ сожи́тїю, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ мѝ совѣ́тница благи́хъ и҆ оу҆тѣше́нїе попече́нїй и҆ печа́ли. |
|
10
|
10
|
| Через неї я буду мати славу у народі і честь перед старійшинами, будучи юнаком; | И҆мѣ́ти бꙋ́дꙋ ра́ди є҆ѧ̀ сла́вꙋ въ наро́дѣхъ и҆ че́сть пред̾ ста̑рцы, ю҆́нъ сы́й: |
|
11
|
11
|
| виявлюся проникливим на суді, і в очах сильних заслужу подив. | ѻ҆́стръ ѡ҆брѧ́щꙋсѧ въ сꙋдѣ̀, и҆ ли́ца си́льныхъ оу҆дивѧ́тсѧ мнѣ̀: |
|
12
|
12
|
| Коли я буду мовчати, вони будуть очікувати, і коли почну говорити, будуть слухати, і коли продовжу бесіду, покладуть руку на вуста свої. | молча́щꙋ мѝ потерпѧ́тъ и҆ вѣща́ющꙋ мѝ и҆́мꙋтъ внима́ти, и҆ глаго́лющꙋ мѝ ѡ҆ мно́зѣ, рꙋ́кꙋ положа́тъ на оу҆ста̀ своѧ̑. |
|
13
|
13
|
| Через неї я досягну безсмертя і залишу вічну пам’ять майбутнім після мене. | Сеѧ̀ ра́ди прїимꙋ̀ безсме́ртїе и҆ па́мѧть вѣ́чнꙋю сꙋ́щымъ по мнѣ̀ ѡ҆ста́влю: |
|
14
|
14
|
| Я буду керувати народами, і племена підкоряться мені; | оу҆пра́влю лю́ди, и҆ ꙗ҆зы́цы покорѧ́тсѧ мѝ: |
|
15
|
15
|
| убояться мене, коли почують про мене, страшні тирани; у народі явлюся добрим і на війні мужнім. | оу҆боѧ́тсѧ менє̀ слы́шавшїи мꙋчи́телїе стра́шнїи: во мно́жествѣ ꙗ҆влю́сѧ бла́гъ и҆ въ бра́ни крѣ́покъ. |
|
16
|
16
|
| Увійшовши у дім свій, я заспокоюся нею, бо у спілкуванні її немає суворости, ні у співжитті з нею скорботи, але веселощі і радість. | Вше́дъ въ до́мъ мо́й оу҆поко́юсѧ съ не́ю: не бо̀ и҆́мать го́рести соѡбще́нїе є҆ѧ̀, ни болѣ́зни сожи́тїе тоѧ̀, но весе́лїе и҆ ра́дость. |
|
17
|
17
|
| Розмірковуючи про це сам у собі й думаючи у серці своєму, що у спорідненні з премудрістю — безсмертя, | Сїѧ̑ помы́сливъ во мнѣ̀, печа́хсѧ въ се́рдцы мое́мъ, ꙗ҆́кѡ безсме́ртїе є҆́сть въ сро́дствѣ премꙋ́дрости, |
|
18
|
18
|
| й у співдружності з нею — благе насолодження, і в трудах рук її — багатство, яке не зменшується, й у співбесіді з нею — розум, і в спілкуванні слів її — добра слава, — я ходив і шукав як би мені взяти її собі. | и҆ въ содрꙋже́нїи є҆ѧ̀ оу҆слажде́нїе бла́го, и҆ въ трꙋдѣ́хъ рꙋкꙋ̀ є҆ѧ̀ бога́тство без̾ ѡ҆скꙋдѣ́нїѧ, и҆ въ соѡбꙋче́нїи бесѣ́ды є҆ѧ̀ ра́зꙋмъ, и҆ благосла́вїе въ приѡбще́нїи слове́съ є҆ѧ̀, ѡ҆бхожда́хъ и҆́шꙋщь, да воспрїимꙋ̀ ю҆̀ въ себѐ. |
|
19
|
19
|
| Я був юнак обдарований і душу одержав добру; | Ѻ҆́трокъ же бѣ́хъ ѻ҆строꙋ́менъ, дꙋ́шꙋ же полꙋчи́хъ бла́гꙋ: |
|
20
|
20
|
| притім, будучи добрим, я увійшов і в тіло чисте. | па́че же бла́гъ сы́й прїидо́хъ въ тѣ́ло нескве́рно. |
|
21
|
21
|
| Пізнавши ж, що інакше не можу оволодіти нею, тільки якщо дарує Бог, — і що вже було справою розуму, щоб пізнати, чий цей дар, — я звернувся до Господа і молився Йому, і говорив від усього серця мого: | Позна́въ же, ꙗ҆́кѡ не и҆́накѡ ѡ҆держꙋ̀, а҆́ще не бг҃ъ да́стъ, и҆ сїе́ же бѣ̀ ра́зꙋма, є҆́же вѣ́дѣти, чїѧ̀ є҆́сть благода́ть, прїидо́хъ ко гдⷭ҇ꙋ и҆ моли́хсѧ є҆мꙋ̀, и҆ реко́хъ ѿ всегѡ̀ се́рдца моегѡ̀: |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.