1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ а҃і
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| И҆ и҆зы́детъ же́злъ и҆з̾ ко́рене і҆ессе́ова, и҆ цвѣ́тъ ѿ ко́рене є҆гѡ̀ взы́детъ: | І вийде паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його; |
|
2
|
2
|
| и҆ почі́етъ на не́мъ дх҃ъ бж҃їй, дх҃ъ премⷣрости и҆ ра́зꙋма, дх҃ъ совѣ́та и҆ крѣ́пости, дх҃ъ вѣ́дѣнїѧ и҆ бл҃гоче́стїѧ: | і спочине на ньому Дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпкости, дух вíдання і благочестя; |
|
3
|
3
|
| и҆спо́лнитъ є҆го̀ дх҃ъ стра́ха бж҃їѧ: не бо сла́вѣ сꙋди́ти и҆́мать, нижѐ по глаго́ланїю ѡ҆бличи́тъ, | і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати діла. |
|
4
|
4
|
| но сꙋ́дитъ пра́вдою смире́нномꙋ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆бличи́тъ пра́востїю смирє́нныѧ землѝ, и҆ порази́тъ зе́млю сло́вомъ оу҆́стъ свои́хъ и҆ дх҃омъ оу҆сте́нъ оу҆бїе́тъ нечести́ваго: | Він буде судити бідних за правдою, і діла страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом уст Своїх уразить землю, і духом уст Своїх уб’є нечестивого. |
|
5
|
5
|
| и҆ бꙋ́детъ препоѧ́санъ пра́вдою ѡ҆ чре́слѣхъ свои́хъ и҆ и҆́стиною ѡ҆бви́тъ по ре́брамъ свои̑мъ: | І буде опоясанням стегон Його правда, і опоясанням крижів Його — істина. |
|
6
|
6
|
| и҆ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ вкꙋ́пѣ во́лкъ со а҆́гнцемъ, и҆ ры́сь почі́етъ со ко́злищемъ, и҆ теле́цъ и҆ ю҆не́цъ и҆ ле́въ вкꙋ́пѣ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ, и҆ ѻ҆троча̀ ма́ло поведе́тъ ѧ҆̀: | Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. |
|
7
|
7
|
| и҆ во́лъ и҆ медвѣ́дь вкꙋ́пѣ пасти́сѧ бꙋ́дꙋтъ, и҆ вкꙋ́пѣ дѣ́ти и҆́хъ бꙋ́дꙋтъ, и҆ ле́въ а҆́ки во́лъ ꙗ҆́сти бꙋ́детъ плє́вы: | І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. |
|
8
|
8
|
| и҆ ѻ҆троча̀ мла́до на пещє́ры а҆́спїдѡвъ и҆ на ло́же и҆сча́дїй а҆́спїдскихъ рꙋ́кꙋ возложи́тъ: | І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії. |
|
9
|
9
|
| и҆ не сотворѧ́тъ ѕла̀, ни возмо́гꙋтъ погꙋби́ти ни кого́же на горѣ̀ ст҃ѣ́й мое́й: ꙗ҆́кѡ напо́лнисѧ всѧ̀ землѧ̀ вѣ́дѣнїѧ гдⷭ҇нѧ, а҆́ки вода̀ мно́га покры̀ мо́ре. | Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням Господа, як води наповнюють море. |
|
10
|
10
|
| И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѻ҆́ный ко́рень і҆ессе́овъ, и҆ востаѧ́й владѣ́ти ꙗ҆зы̑ки, на того̀ ꙗ҆зы́цы оу҆пова́ти бꙋ́дꙋтъ: и҆ бꙋ́детъ поко́й є҆гѡ̀ че́сть. | І буде у той день: до кореня Ієссеєвого, який стане, як знамено для народів, навернуться язичники, — і спокій його буде слава. |
|
11
|
11
|
| И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѻ҆́ный, приложи́тъ гдⷭ҇ь показа́ти рꙋ́кꙋ свою̀, є҆́же возревнова́ти по ѡ҆ста́нкꙋ про́чемꙋ люді́й, и҆́же а҆́ще ѡ҆ста́нетъ ѿ а҆ссѷрі́ѡвъ и҆ ѿ є҆гѵ́пта, и҆ вавѷлѡ́на и҆ ѿ є҆ѳїо́пїи, и҆ ѿ є҆ламі́тѡвъ и҆ ѿ восто́кѡвъ со́лнца, и҆ ѿ а҆раві́и и҆ ѿ ѻ҆стровѡ́въ морски́хъ. | І буде у той день: Господь знову простягне руку Свою, щоб повернути Собі залишок народу Свого, який залишиться в Ассура, і в Єгипті, і в Патросі, й у Хуса, і в Елама, й у Сеннаарі, й у Емафі, й на островах моря, |
|
12
|
12
|
| И҆ воздви́гнетъ зна́менїе въ ꙗ҆зы́ки, и҆ собере́тъ поги́бшыѧ і҆и҃лєвы, и҆ расточє́нныѧ і҆ꙋ̑дины собере́тъ ѿ четы́рехъ кри́лъ землѝ. | І підніме знамено язичникам, і збере вигнанців Ізраїля, і розсіяних юдеїв скличе від чотирьох кінців землі. |
|
13
|
13
|
| И҆ ѿи́метсѧ ре́вность є҆фре́мова, и҆ вразѝ і҆ꙋ̑дины поги́бнꙋтъ: є҆фре́мъ не возревнꙋ́етъ і҆ꙋ́дѣ, и҆ і҆ꙋ́да не ѡ҆скорби́тъ є҆фре́ма. | І припиниться заздрість Єфрема, і ті, що ворогують проти Іуди, будуть знищені. Єфрем не буде заздрити Іуді, й Іуда не буде пригноблювати Єфрема. |
|
14
|
14
|
| И҆ полетѧ́тъ въ корабле́хъ и҆ноплеме́нничихъ, мо́ре кꙋ́пнѡ плѣнѧ́тъ, и҆ сꙋ́щихъ ѿ востѡ́къ со́лнца, и҆ і҆дꙋме́ю: и҆ на мѡа́ва пе́рвѣе рꙋ́ки возложа́тъ, сы́нове же а҆ммѡ̑ни пе́рвїи покорѧ́тсѧ. | І полетять через плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей Сходу; на Едома і Моава накладуть руку свою, і діти Аммона будуть підданими їм. |
|
15
|
15
|
| И҆ ѡ҆пꙋстоши́тъ гдⷭ҇ь мо́ре є҆гѵ́петское и҆ возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на рѣкꙋ̀ дꙋ́хомъ преси́льнымъ: и҆ порази́тъ на се́дмь де́брїй, ꙗ҆́коже преходи́ти ю҆̀ во ѡ҆бꙋве́нїи: | І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку в сильному вітрі Своєму, і розіб’є її на сім струмків, так що у сандаліях можуть переходити її. |
|
16
|
16
|
| и҆ бꙋ́детъ проше́ствїе лю́демъ мои̑мъ ѡ҆ста́вшымъ во є҆гѵ́птѣ, и҆ бꙋ́детъ і҆и҃лю, ꙗ҆́коже въ де́нь, є҆гда̀ и҆зы́де ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ. | Тоді для залишку народу Його, що залишиться в Ассура, буде велика дорога, як це було для Ізраїля, коли він виходив із землі Єгипетської. |
