1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ ѯ҃
|
Глава 60
|
|
1
|
1
|
| Свѣти́сѧ, свѣти́сѧ, і҆ерⷭ҇ли́ме, прїи́де бо тво́й свѣ́тъ, и҆ сла́ва гдⷭ҇нѧ на тебѣ̀ возсїѧ̀. | Восстань, світися, [Єрусалиме], бо прийшло світло твоє, і слава Господня зійшла над тобою. |
|
2
|
2
|
| Сѐ, тма̀ покры́етъ зе́млю, и҆ мра́къ на ꙗ҆зы́ки, на тебѣ́ же ꙗ҆ви́тсѧ гдⷭ҇ь, и҆ сла́ва є҆гѡ̀ на тебѣ̀ оу҆́зритсѧ. | Бо ось, темрява покриє землю, і морок — народи; а над тобою засяє Господь, і слава Його явиться над тобою. |
|
3
|
3
|
| И҆ по́йдꙋтъ ца́рїе свѣ́томъ твои́мъ, и҆ ꙗ҆зы́цы свѣ́тлостїю твое́ю. | І прийдуть народи до світла твого, і царі — до сяйва, яке сходить над тобою. |
|
4
|
4
|
| Возведѝ ѡ҆́крестъ ѻ҆́чи твоѝ и҆ ви́ждь собра̑наѧ ча̑да твоѧ̑: сѐ, прїидо́ша всѝ сы́нове твоѝ и҆здале́ча, и҆ дщє́ри твоѧ̑ на ра́мѣхъ во́змꙋтсѧ. | Зведи очі твої і подивися навколо: усі вони збираються, йдуть до тебе; сини твої здалеку йдуть і дочок твоїх на руках несуть. |
|
5
|
5
|
| Тогда̀ оу҆́зриши и҆ возра́дꙋешисѧ, и҆ оу҆бои́шисѧ и҆ оу҆жа́снешисѧ се́рдцемъ, ꙗ҆́кѡ преложи́тсѧ къ тебѣ̀ бога́тство морско́е и҆ ꙗ҆зы́кѡвъ и҆ люді́й: | Тоді побачиш, і зрадієш, і затремтить і розшириться серце твоє, тому що багатство моря повернеться до тебе, надбання народів прийде до тебе. |
|
6
|
6
|
| и҆ прїи́дꙋтъ къ тебѣ̀ стада̀ велблю̑дъ, и҆ покры́ютъ тѧ̀ велблю́ди мадїа́мстїи и҆ гефа́рстїи: всѝ ѿ савы̀ прїи́дꙋтъ, носѧ́ще зла́то, и҆ лїва́нъ принесꙋ́тъ и҆ ка́мень че́стенъ, и҆ спⷭ҇нїе гдⷭ҇не благовозвѣстѧ́тъ: | Безліч верблюдів покриє тебе — дромадери з Мадіама й Ефи; усі вони із Сави прийдуть, принесуть золото і ладан і звістять славу Господа. |
|
7
|
7
|
| и҆ всѧ̑ ѻ҆́вцы кида̑рскїѧ соберꙋ́тсѧ тебѣ̀, и҆ ѻ҆внѝ навеѡ́ѳстїи прїи́дꙋтъ къ тебѣ̀, и҆ вознесꙋ́тсѧ прїѧ̑тнаѧ на же́ртвенникъ мо́й, и҆ до́мъ мл҃твы моеѧ̀ просла́витсѧ. | Усі вівці кидарські будуть зібрані до тебе; барани неваїофські послужать тобі: зійдуть на вівтар Мій жертвою благоугодною, і Я прославлю дім слави Моєї. |
|
8
|
8
|
| Кі́и сꙋ́ть, и҆̀же ꙗ҆́кѡ ѡ҆́блацы летѧ́тъ, и҆ ꙗ҆́кѡ го́лꙋбїе со птєнцы̀ ко мнѣ̀; | Хто це летить, як хмари, і як голуби, — до голубників своїх? |
|
9
|
9
|
| Менѐ ѻ҆́строви жда́ша, и҆ корабли̑ ѳарсі́йстїи во пе́рвыхъ, привестѝ ча̑да твоѧ̑ и҆здале́ча, и҆ сребро̀ и҆ зла́то и҆́хъ съ ни́ми, и҆́мене ра́ди гдⷭ҇нѧ ст҃а́гѡ, и҆ за є҆́же ст҃о́мꙋ і҆и҃левꙋ сла́внꙋ бы́ти. | Так, на Мене чекають острови, і попереду них — кораблі фарсиські, щоб перевезти синів твоїх здалеку і з ними срібло їх і золото їх, в ім’я Господа Бога твого і Святого Ізраїлевого, бо Він прославив тебе. |
|
10
|
10
|
| И҆ сози́ждꙋтъ сы́нове и҆норо́днїи стѣ́ны твоѧ̑, и҆ ца́рїе и҆́хъ предстоѧ́ти бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀: за гнѣ́въ бо мо́й порази́хъ тѧ̀ и҆ за млⷭ҇ть мою̀ возлюби́хъ тѧ̀. | Тоді сини іноземців будуть будувати стіни твої, і царі їхні — служити тобі; бо у гніві Моєму Я вражав тебе, але у благоволінні Моєму буду милостивим до тебе. |
|
11
|
11
|
| И҆ ѿве́рзꙋтсѧ врата̀ твоѧ̑ прⷭ҇нѡ, де́нь и҆ но́щь не затворѧ́тсѧ, ввестѝ къ тебѣ̀ си́лꙋ ꙗ҆зы̑къ и҆ цари̑ и҆́хъ ведѡ́мыѧ. | І будуть завжди відкриті врата твої, не будуть зачинятися ні вдень ні вночі, щоб принесено було до тебе надбання народів і приведені були царі їх. |
|
12
|
12
|
| Ꙗ҆зы́цы бо и҆ ца́рїе, и҆̀же не порабо́таютъ тѝ, поги́бнꙋтъ, и҆ ꙗ҆зы́цы запꙋстѣ́нїемъ запꙋстѣ́ютъ. | Бо народ і царства, які не захочуть служити тобі, — загинуть, і такі народи зовсім знищаться. |
|
13
|
13
|
| И҆ сла́ва лїва́нова къ тебѣ̀ прїи́детъ, кѷпарі́сомъ и҆ пе́ѵгомъ и҆ ке́дромъ вкꙋ́пѣ, просла́вити мѣ́сто ст҃о́е моѐ, и҆ мѣ́сто ногꙋ̀ моє́ю просла́влю. | Слава Ливану прийде до тебе, кипарис і певг і разом кедр, щоб прикрасити місце святилища Мого, і Я прославлю підніжжя ніг Моїх. |
|
14
|
14
|
| И҆ по́йдꙋтъ къ тебѣ̀ боѧ́щесѧ сы́нове смири́вшихъ тѧ̀ и҆ раздражи́вшихъ тѧ̀, и҆ покло́нѧтсѧ слѣда́мъ ногꙋ̀ твоє́ю всѝ прогнѣ́вавшїи тѧ̀, и҆ нарече́шисѧ гра́дъ гдⷭ҇ень, сїѡ́нъ ст҃а́гѡ і҆и҃лева. | І прийдуть до тебе з покірністю сини гнобителів твоїх, і впадуть до стоп ніг твоїх усі, що зневажали тебе, і назвуть тебе містом Господа, Сионом Святого Ізраїлевого. |
|
15
|
15
|
| За сїѐ, ꙗ҆́кѡ бы́лъ є҆сѝ ѡ҆ста́вленъ и҆ возненави́дѣнъ и҆ не бѣ̀ помага́ющагѡ тѝ, положꙋ̀ тѧ̀ въ ра́дость вѣ́чнꙋю, весе́лїе родѡ́мъ родѡ́въ. | Замість того, що ти був залишений і ненавидимий, так що ніхто не проходив через тебе, Я зроблю тебе величчю навіки, радістю у роди родів. |
|
16
|
16
|
| И҆ и҆зссе́ши млеко̀ ꙗ҆зы́кѡвъ и҆ бога́тство царе́й снѣ́си, и҆ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь сп҃са́ѧй тѧ̀ и҆ и҆збавлѧ́ѧй тѧ̀ бг҃ъ і҆и҃левъ. | Ти будеш насичуватися молоком народів, і груди царські ссати будеш, і пізнаєш, що Я Господь — Спаситель твій і Відкупитель твій, Сильний Яковів. |
|
17
|
17
|
| И҆ вмѣ́стѡ мѣ́ди принесꙋ̀ тѝ зла́то, и҆ вмѣ́стѡ желѣ́за принесꙋ̀ тѝ сребро̀, и҆ вмѣ́стѡ древе́съ принесꙋ̀ тѝ мѣ́дь, и҆ вмѣ́стѡ ка́менїѧ желѣ́зо: и҆ вда́мъ кнѧ̑зи твоѧ̑ въ ми́ръ и҆ надзира̑тели твоѧ̑ въ пра́вдꙋ. | Замість міді буду доставляти тобі золото, і замість заліза срібло, і замість дерева мідь, і замість каменів залізо; і поставлю правителем твоїм мир і наглядачами твоїми — правду. |
|
18
|
18
|
| И҆ не оу҆слы́шитсѧ посе́мъ непра́вда въ землѝ твое́й, ни сокрꙋше́нїе, ни бѣ́дность во предѣ́лѣхъ твои́хъ, но прозове́тсѧ спасе́нїе забра̑ла твоѧ̑ и҆ врата̀ твоѧ̑ хвала̀. | Не чутно буде більше насильства в землі твоїй, спустошення і руйнування — у краях твоїх; і будеш називати стіни твої спасінням і ворота твої — славою. |
|
19
|
19
|
| И҆ не бꙋ́детъ тебѣ̀ ктомꙋ̀ со́лнце во свѣ́тъ днѐ, нижѐ восхо́дъ лꙋны̀ просвѣти́тъ твою̀ но́щь, но бꙋ́детъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь свѣ́тъ вѣ́чный и҆ бг҃ъ сла́ва твоѧ̀. | Не буде уже сонце служити тобі світлом денним, і сяйво місяця — світити тобі; але Господь буде тобі вічним світлом, і Бог твій — славою твоєю. |
|
20
|
20
|
| Не за́йдетъ бо со́лнце тебѣ̀, и҆ лꙋна̀ не ѡ҆скꙋдѣ́етъ тебѣ̀: бꙋ́детъ бо гдⷭ҇ь тебѣ̀ свѣ́тъ вѣ́чный, и҆ и҆спо́лнѧтсѧ дні́е рыда́нїѧ твоегѡ̀. | Не зайде уже сонце твоє, і місяць твій не сховається, бо Господь буде для тебе вічним світлом, і закінчаться дні сумування твого. |
|
21
|
21
|
| И҆ лю́дїе твоѝ всѝ пра́веднїи во вѣ́къ наслѣ́дѧтъ зе́млю, хранѧ́ще са́дъ, дѣла̀ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀ въ сла́вꙋ. | І народ твій весь буде праведний, навіки успадкує землю, — паросток насадження Мого, справу рук Моїх, для прославляння Мого. |
|
22
|
22
|
| Ма́лый бꙋ́детъ въ ты́сѧщы, а҆ малѣ́йшїй во ꙗ҆зы́къ вели́къ: а҆́зъ гдⷭ҇ь по вре́мени соберꙋ̀ и҆̀хъ. | Від малого вийде тисяча, і від найслабшого — сильний народ. Я, Господь, прискорю звершити це у свій час. |
