1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ д҃
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| И҆ и҆́мꙋтсѧ се́дмь же́нъ за мꙋ́жа є҆ди́наго, глаго́лющѧ: хлѣ́бъ на́шъ ꙗ҆́сти бꙋ́демъ и҆ въ ри̑зы на́шѧ ѡ҆дѣва́тисѧ, то́чїю и҆́мѧ твоѐ да нарече́тсѧ на на́съ, ѿимѝ оу҆кори́знꙋ на́шꙋ. | І вхопляться сім жінок за одного чоловіка у той день, і скажуть: «свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити, тільки нехай будемо називатися твоїм ім’ям, — зніми з нас ганьбу». |
|
2
|
2
|
| Въ де́нь ѻ҆́ный возсїѧ́етъ бг҃ъ въ совѣ́тѣ со сла́вою на землѝ, є҆́же вознестѝ и҆ просла́вити ѡ҆ста́нокъ і҆и҃лѧ. | У той день паросток Господа з’явиться у красі і честі, і плід землі — у величі і славі, для уцілілих синів Ізраїля. |
|
3
|
3
|
| И҆ бꙋ́детъ ѡ҆ста́нокъ въ сїѡ́нѣ и҆ ѡ҆ста́нокъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ст҃и нарекꙋ́тсѧ всѝ напи́саннїи въ жи́знь во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: | Тоді ті, що залишилися на Сионі й уціліли в Єрусалимі, будуть називатися святими, усі вписані у книгу для життя в Єрусалимі, |
|
4
|
4
|
| ꙗ҆́кѡ ѿмы́етъ гдⷭ҇ь скве́рнꙋ сынѡ́въ и҆ дще́рей сїѡ́нскихъ и҆ кро́вь і҆ерⷭ҇ли́мскꙋ ѡ҆чⷭ҇титъ ѿ среды̀ и҆́хъ дꙋ́хомъ сꙋда̀ и҆ дꙋ́хомъ зно́ѧ. | коли Господь омиє скверну дочок Сиону й очистить кров Єрусалима із середовища його духом суду і духом вогню. |
|
5
|
5
|
| И҆ прїи́детъ гдⷭ҇ь, и҆ бꙋ́детъ всѐ мѣ́сто горы̀ сїѡ́ни, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же ѡ҆́крестъ є҆ѧ̀ ѡ҆сѣни́тъ ѡ҆́блакъ во дни̑, и҆ ꙗ҆́кѡ ды́ма и҆ свѣ́та ѻ҆́гненна горѧ́ща въ нощѝ, все́ю сла́вою покры́етсѧ: | І створить Господь над усяким місцем гори́ Сиону і над зібраннями її хмару і дим під час дня і блищання палючого вогню у час ночі; бо над усім шанованим буде покров. |
|
6
|
6
|
| и҆ бꙋ́детъ въ сѣ́нь ѿ зно́ѧ и҆ въ покро́въ и҆ въ сокрове́нїе ѿ же́стости и҆ дождѧ̀. | І буде намет для осінення удень від спеки і для притулку і захисту від непогоди і дощу. |
