1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ з҃
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть во дни̑ а҆ха́за сы́на і҆ѡаѳа́млѧ, сы́на ѻ҆зі́и, царѧ̀ і҆ꙋ́дина, взы́де расі́нъ ца́рь а҆ра́мль, и҆ факе́й сы́нъ ромелі́евъ, ца́рь і҆и҃левъ, на і҆ерⷭ҇ли́мъ, воева́ти на него̀, и҆ не возмого́ша разори́ти є҆го̀. | І було у дні Ахаза, сина Іоафамового, сина Озії, царя Юдейського, Рецин, цар Сирійський, і Факей, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, пішли проти Єрусалима, щоб завоювати його, але не могли завоювати. |
|
2
|
2
|
| И҆ возвѣсти́сѧ въ домꙋ̀ даві́довѣ, глаго́лѧ: совѣща́сѧ а҆ра́мъ со є҆фре́момъ, и҆ оу҆жасе́сѧ дꙋша̀ є҆гѡ̀ и҆ дꙋша̀ люді́й є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже въ дꙋбра́вѣ дре́во вѣ́тромъ восколе́блетсѧ. | І було сповіщено дому Давидовому і сказано: сиріяни розташувалися у землі Єфремовій; і сколихнулося серце його і серце народу його, як колишуться від вітру дерева у лісі. |
|
3
|
3
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко и҆са́їи: и҆зы́ди во срѣ́тенїе а҆ха́зꙋ ты̀ и҆ ѡ҆ста́выйсѧ і҆асꙋ́въ сы́нъ тво́й, къ кꙋпѣ́ли го́рнѧгѡ пꙋтѝ села̀ бѣли́лнича, | І сказав Господь Ісаї: вийди ти і син твій Шеар-Ясув назустріч Ахазу, до кінця водопроводу верхнього ставка, на дорогу до поля білильного, |
|
4
|
4
|
| и҆ рече́ши є҆мꙋ̀: блюдѝ, є҆́же молча́ти, и҆ не бо́йсѧ, нижѐ дꙋша̀ твоѧ̀ да и҆знемо́жетъ ѿ двою̀ дрє́вꙋ главе́нь дымѧ́щихсѧ си́хъ: є҆гда́ бо гнѣ́въ ꙗ҆́рости моеѧ̀ бꙋ́детъ, па́ки и҆сцѣлю̀. | і скажи йому: спостерігай і будь спокійним; не страшися і нехай не сумує серце твоє від двох кінців цих димлячих головешок, від розпаленого гніву Рецина і сиріян і сина Ремаліїного. |
|
5
|
5
|
| Сы́нъ же а҆ра́мль и҆ сы́нъ ромелі́евъ ꙗ҆́кѡ совѣща́ста совѣ́тъ лꙋка́вый на тѧ̀, глаго́люще: | Сирія, Єфрем і син Ремаліїн задумали проти тебе зло, говорячи: |
|
6
|
6
|
| взы́демъ во і҆ꙋде́ю, и҆ собесѣ́довавше съ ни́ми ѿврати́мъ ѧ҆̀ къ на́мъ и҆ воцари́мъ въ не́й сы́на тавеи́лева: | підемо на Юдею й підбуримо її, і оволодіємо нею і поставимо у ній царем сина Тавеїлового. |
|
7
|
7
|
| сїѧ̑ же гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ: не пребꙋ́детъ совѣ́тъ се́й, нижѐ сбꙋ́детсѧ, | Але Господь Бог так говорить: це не станеться і не збудеться; |
|
8
|
8
|
| но глава̀ а҆ра́мꙋ дама́скъ, и҆ глава̀ дама́скꙋ расі́нъ: но є҆щѐ шестьдесѧ́тъ и҆ пѧ́ть лѣ́тъ, ѡ҆скꙋдѣ́етъ ца́рство є҆фре́мово ѿ люді́й, | бо глава Сирії — Дамаск, і глава Дамаска — Рецин; а через шістдесят п’ять років Єфрем перестане бути народом; |
|
9
|
9
|
| глава́ же є҆фре́мови соморѡ́нъ, и҆ глава̀ соморѡ́нꙋ сы́нъ ромелі́евъ: и҆ а҆́ще не оу҆вѣ́рите, нижѐ и҆́мате разꙋмѣ́ти. | і глава Єфрема — Самарія, і глава Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не вірите, то тому, що ви не засвідчені. |
|
10
|
10
|
| И҆ приложѝ гдⷭ҇ь гл҃ати ко а҆ха́зꙋ, рекі́й: | І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав: |
|
11
|
11
|
| просѝ себѣ̀ зна́менїѧ ѿ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ во глꙋбинꙋ̀, и҆лѝ въ высотꙋ̀. | проси собі знамення у Господа Бога твого: проси або у глибині, або на висоті. |
|
12
|
12
|
| И҆ речѐ а҆ха́зъ: не и҆́мамъ проси́ти, нижѐ и҆скꙋшꙋ̀ гдⷭ҇а. | І сказав Ахаз: не буду просити і не буду спокушати Господа. |
|
13
|
13
|
| И҆ речѐ (и҆са́їа): слы́шите оу҆̀бо, до́ме даві́довъ: є҆да̀ ма́ло ва́мъ є҆́сть трꙋ́дъ даѧ́ти человѣ́кѡмъ, и҆ ка́кѡ даетѐ гдⷭ҇еви трꙋ́дъ; | Тоді сказав Ісая: слухайте ж, доме Давидів! хіба мало для вас утруднювати людей, навіщо ви хочете утруднювати і Бога мого? |
|
14
|
14
|
| Сегѡ̀ ра́ди да́стъ гдⷭ҇ь са́мъ ва́мъ зна́менїе: сѐ, дв҃а во чре́вѣ зачне́тъ и҆ роди́тъ сн҃а, и҆ нарече́ши и҆́мѧ є҆мꙋ̀ є҆мманꙋ́илъ: | Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл. |
|
15
|
15
|
| ма́сло и҆ ме́дъ снѣ́сть, пре́жде не́же разꙋмѣ́ти є҆мꙋ̀ и҆зво́лити ѕла̑ѧ, и҆лѝ и҆збра́ти благо́е: | Він буде годуватися молоком і медом, доки не буде розуміти відкидати зле й обирати добре; |
|
16
|
16
|
| занѐ пре́жде не́же разꙋмѣ́ти ѻ҆троча́ти благо́е и҆лѝ ѕло́е, ѿри́нетъ лꙋка́вое, є҆́же и҆збра́ти благо́е, и҆ ѡ҆ста́витсѧ землѧ̀, є҆ѧ́же ты̀ бои́шисѧ, ѿ лица̀ двꙋ́хъ царе́й. | бо перш ніж це немовля буде розуміти відкидати зле й обирати добре, земля та, якої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її. |
|
17
|
17
|
| Но наведе́тъ гдⷭ҇ь на тѧ̀ и҆ на лю́ди твоѧ̑ и҆ на до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ дни̑, и҆̀же є҆щѐ не пришлѝ, ѿ днѐ въ ѻ҆́ньже ѿѧ̀ є҆фре́ма ѿ і҆ꙋ́ды, царѧ̀ а҆ссѷрі́йска. | Але наведе Господь на тебе і на народ твій і на дім батька твого дні, які не приходили з часу відпадіння Єфрема від Іуди, наведе царя Ассирійського. |
|
18
|
18
|
| И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, позви́ждетъ гдⷭ҇ь мꙋ́хамъ, ꙗ҆̀же владѣ́ютъ ча́стїю рѣкѝ є҆гѵ́петскїѧ, и҆ пчелѣ̀, ꙗ҆́же є҆́сть во странѣ̀ а҆ссѷрі́йстѣй: | І буде у той день: дасть знак Господь мусі, яка при гирлі ріки Єгипетської, і бджолі, що у землі Ассирійській, — |
|
19
|
19
|
| и҆ прїи́дꙋтъ всѝ и҆ почі́ютъ въ де́брехъ страны̀ и҆ въ пеще́рахъ ка́менныхъ, и҆ во верте́пѣхъ и҆ во всѧ́цѣй разсѣ́линѣ и҆ во всѧ́цѣмъ дре́вѣ. | і прилетять і всядуться усі вони по долинах опустілих і по розщелинах скель, і по всіх колючих чагарниках, і по всіх деревах. |
|
20
|
20
|
| Въ де́нь ѻ҆́ный ѡ҆брі́етъ гдⷭ҇ь бри́твою наѧ́тою ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ рѣкѝ царѧ̀ а҆ссѷрі́йска, главꙋ̀ и҆ власы̀ но́гъ, и҆ брадꙋ̀ ѿи́метъ. | У той день поголить Господь бритвою, найнятою по той бік ріки, царем Ассирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відніме бороду. |
|
21
|
21
|
| И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, корми́ти бꙋ́детъ человѣ́къ ю҆́ницꙋ ѿ волѡ́въ и҆ двѣ̀ ѻ҆́вцѣ: | І буде у той день: хто буде мати корову і двох овець, |
|
22
|
22
|
| и҆ бꙋ́детъ ѿ мно́жества творе́нїѧ мле́чнагѡ, ма́сло и҆ ме́дъ снѣ́сть всѧ́къ ѡ҆ста́выйсѧ на землѝ. | за достатком молока, яке вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть годуватися усі, хто залишився у цій землі. |
|
23
|
23
|
| И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, всѧ́ко мѣ́сто, и҆дѣ́же а҆́ще бꙋ́детъ ты́сѧща ло́зъ вїногра́да, по ты́сѧщи сі̑кль, въ лѧди́нꙋ бꙋ́детъ и҆ въ те́рнїе: | І буде у той день: на кожному місці, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібників, буде терня і колючий чагарник. |
|
24
|
24
|
| со стрѣло́ю и҆ лꙋ́комъ вни́дꙋтъ та́мѡ, ꙗ҆́кѡ лѧди́ною и҆ те́рнїемъ бꙋ́детъ всѧ̀ землѧ̀: | Зі стрілами і луками будуть ходити туди, бо уся земля буде терням і колючим чагарником. |
|
25
|
25
|
| и҆ всѧ́ка гора̀ ѡ҆ре́маѧ воз̾ѡре́тсѧ, не на́йдетъ та́мѡ стра́хъ: бꙋ́детъ ѿ лѧди́ны и҆ ѿ те́рнїѧ па́ствꙋ ѻ҆вца́мъ и҆ въ попра́нїе волꙋ̀. | І на жодну з гір, які розчищалися сапами, не підеш, боячись терня і колючого чагарника: туди будуть виганяти волів, і дрібна худоба буде топтати їх. |
