Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ к҃а
Глава 21
1
1
Видѣ́нїе пꙋсты́ни. Ꙗ҆́коже бꙋ́рѧ сквозѣ̀ пꙋсты́ню прохо́дитъ, ѿ пꙋсты́ни и҆сходѧ́щаѧ и҆з̾ землѝ, Пророцтво про пустелю приморську. — Як бурі на півдні носяться, йде він від пустелі, із землі страшної.
2
2
стра́шно видѣ́нїе и҆ же́стоко повѣ́дасѧ мнѣ̀: престꙋпа́ѧй престꙋпа́етъ, и҆ беззако́ннꙋѧй беззако́нствꙋетъ: на мѧ̀ є҆ламі́тє, и҆ послы̀ пе́рсстїи на мѧ̀ и҆́дꙋтъ: нн҃ѣ воздохнꙋ̀ и҆ оу҆тѣ́шꙋ себѐ. Грізне видіння показане мені: грабіжник грабує, спустошувач спустошує; піднімайся, Еламе, облягай, Миде! усім стогнанням я покладу кінець.
3
3
Сегѡ̀ ра́ди напо́лнишасѧ чрє́сла моѧ̑ разслабле́нїѧ, и҆ бѡлѣ́зни прїѧ́ша мѧ̀ а҆́ки ражда́ющꙋю: непра́вдовахъ є҆́же не слы́шати, потща́хсѧ є҆́же не ви́дѣти. Від цього стегна мої трясуться; муки схопили мене, як муки тієї, що народжує. Я схвильований від того, що чую; я збентежений від того, що бачу.
4
4
Се́рдце моѐ заблꙋжда́етъ, и҆ беззако́нїе погрꙋжа́етъ мѧ̀, дꙋша̀ моѧ̀ стои́тъ во стра́сѣ. Серце моє тремтить; дрож б’є мене; відрадна ніч моя перетворилася на жах для мене.
5
5
Оу҆гото́вите трапе́зꙋ, ꙗ҆ди́те, пі́йте: воста́вше, кнѧ̑зи, оу҆гото́вите щиты̀, Готують стіл, розстилають покривала, — їдять, п’ють. «Вставайте, князі, мажте щити!»
6
6
ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: ше́дъ поста́ви себѣ̀ стра́жа, и҆ є҆́же а҆́ще оу҆́зриши, возвѣстѝ. Бо так сказав мені Господь: піди, постав сторожа; нехай він розповідає, що побачить.
7
7
И҆ оу҆зрѣ́хъ вса́дники кѡ́нныѧ два̀, вса́дника на ѻ҆слѧ́ти и҆ вса́дника на велблю́дѣ. Послꙋ́шай слꙋ́шанїемъ мно́гимъ І побачив він вершників на конях, вершників на ослах, вершників на верблюдах, що їхали попарно; і вслухався він старанно, з великою увагою, —
8
8
и҆ призовѝ оу҆рі́ю на стра́жбꙋ гдⷭ҇ню. И҆ речѐ: стоѧ́хъ вы́нꙋ де́нь, и҆ оу҆ по́лчища а҆́зъ стоѧ́хъ всю̀ но́щь, і закричав, як лев: господарю мій! на сторожі стояв я весь день, і на місці моєму залишався цілі ночі:
9
9
и҆ сѐ, са́мъ грѧде́тъ (мꙋ́жъ) вса́дникъ двоко́нный, и҆ ѿвѣща́въ речѐ: падѐ, падѐ вавѷлѡ́нъ, и҆ всѝ кꙋмі́ры є҆гѡ̀ и҆ всѧ̑ рꙋкотворє́ннаѧ є҆гѡ̀ сокрꙋши́шасѧ на землѝ. і ось, їдуть люди, вершники на конях попарно. Потім він виголосив і сказав: упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.
10
10
Послꙋ́шайте, ѡ҆ста́вшїисѧ, и҆ болѣ́знꙋющїи, оу҆слы́шите: є҆́же слы́шахъ ѿ гдⷭ҇а саваѡ́ѳа, бг҃ъ і҆и҃левъ возвѣстѝ на́мъ. О, вимолочений мій і син току мого! Що чув я від Господа Саваофа, Бога Ізраїлевого, те і сповістив вам.
11
11
Видѣ́нїе на і҆дꙋме́ю. Ко мнѣ̀ зовѝ ѿ сиі́ра: стреги́те забра̑ла. Пророцтво про Думу. — Кричать до мене із Сеїра: сторож! скільки ночі? сторож! скільки ночі?
12
12
Стрегꙋ̀ заꙋ́тра и҆ но́щїю. А҆́ще и҆́щеши, и҆щѝ и҆ оу҆ менє̀ ѡ҆бита́й. Сторож відповідає: наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви наполегливо запитуєте, то наверніться і приходьте.
13
13
Въ дꙋбра́вѣ въ ве́черъ преспи́ши, и҆лѝ на пꙋтѝ деда́новѣ. Пророцтво про Аравію. — У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!
14
14
Во срѣ́тенїе жа́ждꙋщемꙋ во́дꙋ принеси́те, живꙋ́щїи во странѣ̀ ѳема́новѣ, со хлѣ̑бы срѣта́йте бѣжа́щыѧ мно́жества ра́ди оу҆бїе́нныхъ Хто живе у землі Фемайській! несіть воду назустріч спраглим; з хлібом зустрічайте тих, що біжать,
15
15
и҆ мно́жества ра́ди заблꙋжда́ющихъ, и҆ мно́жества ра́ди мече́й и҆ мно́жества ра́ди лꙋкѡ́въ напрѧже́нныхъ, и҆ мно́жества ра́ди па́дшихъ на сѣ́чи. бо вони від мечів біжать, від меча оголеного і від лука натягнутого, і від лютости війни.
16
16
Ꙗ҆́кѡ си́це речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: є҆щѐ лѣ́то (є҆ди́но), ꙗ҆́коже лѣ́то нае́мника, ѡ҆скꙋдѣ́етъ сла́ва сынѡ́въ кида́рскихъ, Бо так сказав мені Господь: ще рік, рівний року найманця, і вся слава Кидарова щезне,
17
17
и҆ ѡ҆ста́нокъ лꙋкѡ́въ си́льныхъ сынѡ́въ кида́рскихъ бꙋ́детъ ма́лъ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ гл҃а. і луків у хоробрих синів Кидара залишиться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.