|
Глава́ к҃г
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
| Видѣ́нїе на тѵ́ра. Пла́читесѧ, корабли̑ кархидо́нстїи, ꙗ҆́кѡ поги́бе, и҆ ктомꙋ̀ не и҆́дꙋтъ ѿ землѝ китїе́йскїѧ, ѿведе́сѧ плѣне́нъ. | Пророцтво про Тир. — Ридайте, кораблі Фарсиса, бо він зруйнований; немає домів, і нема кому входити у доми. Так їм сповіщено із землі Киттийської. |
|
2
|
2
|
| Комꙋ̀ подо́бни бы́ша живꙋ́щїи во ѻ҆́стровѣ, кꙋпцы̀ фі́нїчестїи, преходѧ́щїи мо́ре; | Замовкніть, мешканці острова, який наповнювали купці сидонські, що плавають по морю. |
|
3
|
3
|
| Въ водѣ̀ мно́зѣ сѣ́мѧ кꙋпе́ческо, а҆́ки жа́твѣ вноси́мѣй кꙋпцы̀ ꙗ҆зы́честїи. | По великих водах привозили в нього насіння Сихора, жниво великої ріки, і був він торговищем народів. |
|
4
|
4
|
| Оу҆срами́сѧ, сїдѡ́не, речѐ мо́ре. Крѣ́пость же морска́ѧ речѐ: не болѣ́хъ, ни породи́хъ, ни вскорми́хъ ю҆́ношъ, нижѐ вознесо́хъ дѣви́цъ. | Посоромся, Сидоне; бо ось що говорить море, сила морська: «як би не мучилося я пологами і не народжувало, і не виховувало юнаків, не вирощувало дівчат». |
|
5
|
5
|
| Є҆гда́ же слы́шано бꙋ́детъ во є҆гѵ́птѣ, прїи́метъ ѧ҆̀ болѣ́знь ѡ҆ тѵ́рѣ. | Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, почувши про Тир. |
|
6
|
6
|
| И҆ди́те въ кархидо́нъ, пла́читесѧ, живꙋ́щїи во ѻ҆́стровѣ се́мъ. | Переселяйтеся у Фарсис, ридайте, мешканці острова! |
|
7
|
7
|
| Не сїе́ ли бѣ̀ велича́нїе ва́мъ и҆спе́рва, пре́жде не́же пре́данꙋ бы́ти є҆мꙋ̀; | Чи це ваше радісне місто, початок якого від днів древніх? Ноги його несуть його блукати у країні далекій. |
|
8
|
8
|
| Кто̀ сїѧ̑ совѣща̀ на тѵ́ра; є҆да̀ хꙋ́ждшїй є҆́сть, и҆лѝ не крѣ́пкїй є҆́сть; кꙋпцы̀ є҆гѡ̀ сла́внїи кнѧ̑зи землѝ. | Хто визначив це Тиру, який роздавав вінці, якого купці були князями, торговці — знаменитостями землі? |
|
9
|
9
|
| Гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ совѣща̀ разсы́пати всѧ́кꙋю горды́ню сла́вныхъ и҆ ѡ҆безче́стити всѧ́кое сла́вное на землѝ. | Господь Саваоф визначив це, щоб посоромити гордовитість усякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі. |
|
10
|
10
|
| Дѣ́лай зе́млю твою̀, и҆́бо корабли̑ ктомꙋ̀ не прїи́дꙋтъ ѿ кархидо́на. | Ходи по землі твоїй, дочко Фарсиса, як ріка: немає більше перепони. |
|
11
|
11
|
| И҆ рꙋка̀ твоѧ̀ ктомꙋ̀ не оу҆крѣпѣ́етъ по мо́рю, разгнѣвлѧ́ющаѧ царе́й. Гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ заповѣ́да ѡ҆ ханаа́нѣ, є҆́же погꙋби́ти крѣ́пость є҆гѡ̀. | Він простяг руку Свою на море, потряс царства; Господь дав повеління про Ханаана зруйнувати укріплення його |
|
12
|
12
|
| И҆ рекꙋ́тъ: ктомꙋ̀ не приложи́те оу҆карѧ́ти и҆ ѡ҆би́дѣти дще́рь сїдѡ́ню: и҆ а҆́ще ѿи́деши ко китїи́ѡмъ, нижѐ та́мѡ бꙋ́детъ тебѣ̀ поко́й: | і сказав: ти не будеш більше радіти, осоромлена дівчино, дочко Сидона! Вставай, іди в Киттим, але і там не буде тобі спокою. |
|
13
|
13
|
| и҆ въ зе́млю халде́йскꙋ, но и҆ та̀ ѡ҆пꙋстѣ́ла ѿ а҆ссѷрі́анъ, ꙗ҆́кѡ стѣна̀ є҆ѧ̀ паде́сѧ. | Ось земля халдеїв. Цього народу раніше не було; Ассур поклав йому початок з мешканців пустель. Вони ставлять вежі свої, руйнують палаци його, перетворюють його на руїни. |
|
14
|
14
|
| Пла́читесѧ, корабли̑ кархидо́нстїи, ꙗ҆́кѡ поги́бе тверды́нѧ ва́ша. | Ридайте, кораблі фарсиські! Бо твердиня ваша розорена. |
|
15
|
15
|
| И҆ бꙋ́детъ въ то́й де́нь, ѡ҆ста́вленъ бꙋ́детъ тѵ́ръ се́дмьдесѧтъ лѣ́тъ, ꙗ҆́коже вре́мѧ (є҆ди́нагѡ) царѧ̀, ꙗ҆́кѡ вре́мѧ человѣ́ческо: и҆ по седми́десѧтихъ лѣ́тѣхъ бꙋ́детъ тѵ́ръ ꙗ҆́кѡ пѣ́снь блꙋдни́цы. | І буде в той день, забудуть Тир на сімдесят років, мірою днів одного царя. Після закінчення ж сімдесяти років з Тиром буде те саме, що співають про блудницю: |
|
16
|
16
|
| Возмѝ гꙋ́сли, ѡ҆быдѝ гра́дъ, блꙋдни́ца забве́наѧ, до́брѣ погꙋдѝ, мно́гѡ воспо́й, да па́мѧть твоѧ̀ бꙋ́детъ. | «візьми цитру, ходи по місту, забута блуднице! Грай складно, співай багато пісень, щоб згадали про тебе». |
|
17
|
17
|
| И҆ бꙋ́детъ по седми́десѧтихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́нїе сотвори́тъ бг҃ъ тѵ́рꙋ, и҆ па́ки возста́витсѧ на пре́жднее и҆ бꙋ́детъ то́ржище всѣ̑мъ ца́рствамъ вселе́нныѧ на лицы̀ землѝ. | І буде, після закінчення сімдесяти років, Господь відвідає Тир; і він знову почне одержувати прибуток свій і буде блудодіяти з усіма царствами земними по всьому всесвіту. |
|
18
|
18
|
| И҆ бꙋ́детъ є҆гѡ̀ кꙋ́плѧ и҆ мзда̀ ст҃о гдⷭ҇еви, не и҆̀мъ со́брано бꙋ́детъ, но живꙋ́щымъ пред̾ гдⷭ҇емъ, всѧ̀ кꙋ́плѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆́сти и҆ пи́ти и҆ напо́лнитисѧ, и҆ въ сы́тость, на па́мѧть пред̾ гдⷭ҇емъ. | Але торгівля його і прибуток його будуть присвячувані Господу; не будуть замкнені і покладені в комори, бо до тих, що живуть перед лицем Господа, буде переходити прибуток від торгівлі його, щоб вони їли до ситости і мали одяг міцний. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.