1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ н҃є
|
Глава 55
|
|
1
|
1
|
| Жа́ждꙋщїи, и҆ди́те на во́дꙋ, и҆ є҆ли́цы не и҆́мате сребра̀, ше́дше кꙋпи́те, и҆ ꙗ҆ди́те (и҆ пі́йте) без̾ сребра̀ и҆ цѣны̀ вїно̀ и҆ тꙋ́къ. | Спраглі! йдіть усі до вод; навіть і ви, у яких немає срібла, йдіть, купуйте і споживайте; йдіть, купуйте без срібла і без плати вино і молоко. |
|
2
|
2
|
| Вскꙋ́ю цѣнитѐ сребро̀ не въ хлѣ́бы, и҆ трꙋ́дъ ва́шъ не въ сы́тость; Послꙋ́шайте менѐ, и҆ снѣ́сте блага̑ѧ, и҆ наслади́тсѧ во благи́хъ дꙋша̀ ва́ша. | Для чого вам відважувати срібло за те, що не хліб, і надбане трудами своїми за те, що не насичує? Послухайте Мене уважно і споживайте благо, і душа ваша нехай насолодиться жиром. |
|
3
|
3
|
| Внемли́те оу҆ши́ма ва́шима и҆ послѣ́дꙋйте пꙋтє́мъ мои̑мъ: послꙋ́шайте менѐ, и҆ жива̀ бꙋ́детъ во благи́хъ дꙋша̀ ва́ша, и҆ завѣща́ю ва́мъ завѣ́тъ вѣ́ченъ, преподѡ́бнаѧ даві́дѡва вѣ̑рнаѧ. | Прихиліть вухо ваше і прийдіть до Мене: послухайте, і жива буде душа ваша, — і дам вам завіт вічний, незмінні милості, обіцяні Давиду. |
|
4
|
4
|
| Сѐ, свидѣ́телство во ꙗ҆зы́цѣхъ да́хъ є҆го̀, кнѧ́зѧ и҆ повели́телѧ ꙗ҆зы́кѡмъ. | Ось, Я дав Його свідком для народів, вождем і наставником народам. |
|
5
|
5
|
| Сѐ, ꙗ҆зы́цы, и҆̀же не вѣ́дѧхꙋ тебѐ, призовꙋ́тъ тѧ̀, и҆ лю́дїе, и҆̀же не позна́ша тебѐ, ко тебѣ̀ прибѣ́гнꙋтъ ра́ди гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, ст҃а́гѡ і҆и҃лева, ꙗ҆́кѡ просла́ви тѧ̀. | Ось, ти прикличеш народ, якого ти не знав, і народи, які тебе не знали, поспішать до тебе заради Господа Бога твого і заради Святого Ізраїлевого, бо Він прославив тебе. |
|
6
|
6
|
| Взыщи́те гдⷭ҇а, и҆ внегда̀ ѡ҆брѣстѝ ва́мъ того̀, призови́те: є҆гда́ же прибли́житсѧ къ ва́мъ, | Шукайте Господа, коли можна знайти Його; прикликайте Його, коли Він близько. |
|
7
|
7
|
| да ѡ҆ста́витъ нечести́вый пꙋти̑ своѧ̑, и҆ мꙋ́жъ беззако́ненъ совѣ́ты своѧ̑, и҆ да ѡ҆брати́тсѧ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ поми́лованъ бꙋ́детъ, ꙗ҆́кѡ попремно́гꙋ ѡ҆ста́витъ грѣ́хи ва́шѧ. | Нехай залишить нечестивий путь свій і беззаконник — думки свої, і нехай навернеться до Господа, і Він помилує його, і до Бога нашого, бо Він многомилостивий. |
|
8
|
8
|
| Не сꙋ́ть бо совѣ́ти моѝ ꙗ҆́коже совѣ́ти ва́ши, нижѐ ꙗ҆́коже пꙋтїѐ ва́ши пꙋтїѐ моѝ, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | Мої думки — не ваші думки, ні ваші путі — путі Мої, говорить Господь. |
|
9
|
9
|
| Но ꙗ҆́коже ѿстои́тъ не́бо ѿ землѝ, та́кѡ ѿстои́тъ пꙋ́ть мо́й ѿ пꙋті́й ва́шихъ, и҆ помышлє́нїѧ ва̑ша ѿ мы́сли моеѧ̀. | Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші. |
|
10
|
10
|
| Ꙗ҆́коже бо а҆́ще сни́детъ до́ждь и҆лѝ снѣ́гъ съ небесѐ, и҆ не возврати́тсѧ, до́ндеже напои́тъ зе́млю, и҆ роди́тъ, и҆ прозѧ́бнетъ, и҆ да́стъ сѣ́мѧ сѣ́ющемꙋ и҆ хлѣ́бъ въ снѣ́дь: | Як дощ і сніг сходить з неба і туди не повертається, але напуває землю і робить її здатною родити і вирощувати, щоб вона давала насіння тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть, — |
|
11
|
11
|
| та́кѡ бꙋ́детъ гл҃го́лъ мо́й, и҆́же а҆́ще и҆зы́детъ и҆з̾ оу҆́стъ мои́хъ, не возврати́тсѧ ко мнѣ̀ то́щь, до́ндеже соверши́тъ (всѧ̑), є҆ли̑ка восхотѣ́хъ, и҆ поспѣшꙋ̀ пꙋти̑ твоѧ̑ и҆ за́пѡвѣди моѧ̑. | так і слово Моє, яке виходить з уст Моїх, — воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його. |
|
12
|
12
|
| Со весе́лїемъ бо и҆зы́дете и҆ съ ра́достїю наꙋчите́сѧ: го́ры бо и҆ хо́лми возска́чꙋтъ ждꙋ́ще ва́съ съ ра́достїю, и҆ всѧ̑ древеса̀ сє́лнаѧ воспле́щꙋтъ вѣ́твьми: | Отже, ви вийдете з веселощами і будете випроваджені з миром; гори і пагорби будуть співати перед вами пісню, і всі дерева у полі рукоплескати вам. |
|
13
|
13
|
| и҆ вмѣ́стѡ дра́чїѧ взы́детъ кѷпарі́съ, и҆ вмѣ́стѡ кропи́вы взы́детъ мѷрсі́на: и҆ бꙋ́детъ гдⷭ҇ь во и҆́мѧ и҆ во зна́менїе вѣ́чное, и҆ не ѡ҆скꙋдѣ́етъ. | Замість терня виросте кипарис; замість кропиви виросте мирт; і це буде на славу Господа, у знамення вічне, незламне. |
