1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ м҃г
|
Глава 43
|
|
1
|
1
|
| И҆ нн҃ѣ си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ сотвори́вый тѧ̀, і҆а́кѡве, и҆ созда́вый тѧ̀, і҆и҃лю: не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зба́вихъ тѧ̀, прозва́хъ тѧ̀ и҆́менемъ твои́мъ: мо́й є҆сѝ ты̀. | Нині ж так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, і Який упорядкував тебе, Ізраїлю, не бійся, тому що Я відкупив тебе, назвав тебе на ім’я твоє; ти Мій. |
|
2
|
2
|
| И҆ а҆́ще прехо́диши сквозѣ̀ во́дꙋ, съ тобо́ю є҆́смь, и҆ рѣ́ки не покры́ютъ тебѐ: и҆ а҆́ще сквозѣ̀ ѻ҆́гнь про́йдеши, не сожже́шисѧ, и҆ пла́мень не ѡ҆пали́тъ тебѐ, | Чи будеш переходити через води, Я з тобою, — чи через ріки, вони не потоплять тебе; чи підеш через вогонь, не обпалишся, і полум’я не обпече тебе. |
|
3
|
3
|
| ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, ст҃ы́й і҆и҃левъ, сп҃са́ѧй тѧ̀: сотвори́хъ премѣ́нꙋ твою̀ є҆гѵ́петъ и҆ є҆ѳїо́пїю, и҆ сои́нꙋ за тѧ̀. | Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Спаситель твій; у викуп за тебе віддав Єгипет, Ефіопію і Савею за тебе. |
|
4
|
4
|
| Ѿне́лиже че́стенъ бы́лъ є҆сѝ предо мно́ю, просла́вилсѧ є҆сѝ, и҆ а҆́зъ тѧ̀ возлюби́хъ, и҆ да́мъ человѣ́ки за тебѐ и҆ кнѧ̑зи за главꙋ̀ твою̀. | Оскільки ти дорогий в очах Моїх, коштовний, і Я полюбив тебе, то віддам інших людей за тебе, і народи за душу твою. |
|
5
|
5
|
| Не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь: ѿ востѡ́къ приведꙋ̀ сѣ́мѧ твоѐ и҆ ѿ за̑падъ соберꙋ́ тѧ: | Не бійся, бо Я з тобою; від сходу приведу плем’я твоє і від заходу зберу тебе. |
|
6
|
6
|
| рекꙋ̀ сѣ́верꙋ: приведѝ: и҆ лі́вꙋ: не возбранѧ́й, приведѝ сы́ны моѧ̑ ѿ землѝ да́льнїѧ и҆ дщє́ри моѧ̑ ѿ кра́євъ земны́хъ, | Півночі скажу: «віддай»; і півдню: «не утримуй; веди синів Моїх здалеку і дочок Моїх від країв землі, |
|
7
|
7
|
| всѣ́хъ, є҆ли́цы нарица́ютсѧ и҆́менемъ мои́мъ: во сла́вѣ бо мое́й оу҆стро́ихъ є҆го̀ и҆ созда́хъ є҆го̀ и҆ сотвори́хъ и҆̀. | кожного, хто називається Моїм ім’ям, кого Я створив для слави Моєї, утворив і впорядкував. |
|
8
|
8
|
| И҆ и҆зведо́хъ лю́ди слѣ́пы, и҆ ѻ҆́чи сꙋ́ть та́кожде слѣ́пы, и҆ глꙋ́си оу҆́шы и҆мꙋ́щїи. | Виведи народ сліпий, хоч у нього є очі, і глухий, хоч у нього є вуха». |
|
9
|
9
|
| Всѝ ꙗ҆зы́цы собра́шасѧ вкꙋ́пѣ, и҆ соберꙋ́тсѧ кнѧ̑зи ѿ ни́хъ. Кто̀ возвѣсти́тъ сїѧ̑; и҆лѝ ꙗ҆̀же и҆спе́рва кто̀ возвѣсти́тъ ва́мъ; да приведꙋ́тъ свидѣ̑тели своѧ̑ и҆ ѡ҆правдѧ́тсѧ, и҆ да оу҆слы́шатъ и҆ да рекꙋ́тъ и҆́стинꙋ. | Нехай усі народи зберуться разом, і з’єднаються племена. Хто між ними передбачив це? нехай звістять, що було від початку; нехай представлять свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: «правда!» |
|
10
|
10
|
| Бꙋ́дите мѝ свидѣ́телїе, и҆ а҆́зъ свидѣ́тель, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, и҆ ѻ҆́трокъ мо́й, є҆го́же и҆збра́хъ, да оу҆вѣ́сте и҆ вѣ́рꙋете мѝ и҆ оу҆разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь: пре́жде менє̀ не бы́сть и҆́нъ бг҃ъ, и҆ по мнѣ̀ не бꙋ́детъ. | А Мої свідки, говорить Господь, ви і раб Мій, якого Я обрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше Мене не було Бога і після Мене не буде. |
|
11
|
11
|
| А҆́зъ бг҃ъ, и҆ нѣ́сть ра́звѣ менє̀ сп҃са́ѧй. | Я, Я Господь, і немає Спасителя, крім Мене. |
|
12
|
12
|
| А҆́зъ возвѣсти́хъ и҆ сп҃со́хъ, оу҆кори́хъ, и҆ не бѣ̀ въ ва́съ чꙋжді́й: вы̀ мнѣ̀ свидѣ́телїе, и҆ а҆́зъ свидѣ́тель, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, | Я передрік і спас і сповістив; а іншого немає у вас, і ви — свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог; |
|
13
|
13
|
| є҆щѐ ѿ нача́ла, и҆ нѣ́сть и҆з̾има́ѧй ѿ рꙋкꙋ̀ моє́ю: сотворю̀, и҆ кто̀ ѿврати́тъ є҆̀; | від початку днів Я Той самий, і ніхто не спасе від руки Моєї; Я зроблю, і хто скасує це? |
|
14
|
14
|
| Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, и҆збавлѧ́ѧй ва́съ, ст҃ы́й і҆и҃левъ: ва́съ ра́ди послю̀ въ вавѷлѡ́нъ и҆ воздви́гнꙋ всѧ̑ бѣжа́щыѧ, и҆ халде́є въ корабле́хъ свѧ́жꙋтсѧ. | Так говорить Господь, Відкупитель ваш, Святий Ізраїлів: заради вас Я послав у Вавилон і скрушив усі запори і халдеїв, які величалися кораблями. |
|
15
|
15
|
| А҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ст҃ы́й ва́шъ, показа́вый і҆и҃лѧ царѧ̀ ва́шего. | Я Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля, Цар ваш. |
|
16
|
16
|
| Си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь, даѧ́й пꙋ́ть по мо́рю и҆ по водѣ̀ си́льнѣ стезю̀: | Так говорить Господь, Який відкрив у море дорогу, у великих водах шлях, |
|
17
|
17
|
| и҆зводѧ́й колєсни́цы и҆ ко́ни и҆ наро́дъ си́ленъ: но оу҆спо́ша и҆ не воста́нꙋтъ, оу҆гасо́ша а҆́ки ле́нъ оу҆гаше́нъ. | Хто вивів колісниці і коней, військо і силу; усі лягли разом, не встали; потухли як світильня, згасли. |
|
18
|
18
|
| Не помина́йте пе́рвыхъ, и҆ ве́тхихъ не помышлѧ́йте, | Але ви не згадуєте минулого і про давнє не помишляєте. |
|
19
|
19
|
| сѐ, а҆́зъ творю̀ нѡ́ваѧ, ꙗ҆̀же нн҃ѣ возсїѧ́ютъ, и҆ оу҆вѣ́сте ѧ҆̀: и҆ сотворю̀ въ пꙋсты́ни пꙋ́ть и҆ въ безво́днѣй рѣ́ки. | Ось, Я творю нове; нині ж воно явиться; невже ви і цього не хочете знати? Я прокладу дорогу в степу, ріки у пустелі. |
|
20
|
20
|
| Возблагословѧ́тъ мѧ̀ ѕвѣ́рїе се́лнїи, сі́рини и҆ дщє́ри стрꙋ́ѳѡвы: ꙗ҆́кѡ да́хъ въ пꙋсты́ни во́дꙋ и҆ рѣ́ки въ безво́днѣй, напои́ти ро́дъ мо́й и҆збра́нный, | Польові звірі прославлять Мене, шакали і страуси, тому що Я у пустелях дам воду, ріки у сухому степу, щоб напувати обраний народ Мій. |
|
21
|
21
|
| лю́ди моѧ̑, ꙗ҆̀же снабдѣ́хъ, добродѣ́тєли моѧ̑ повѣ́дати. | Цей народ Я утворив для Себе; він буде звіщати славу Мою. |
|
22
|
22
|
| Не нн҃ѣ призва́хъ тебѐ, і҆а́кѡве, нижѐ трꙋди́тисѧ сотвори́хъ тѧ̀, і҆и҃лю. | А ти, Якове, не волав до Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене. |
|
23
|
23
|
| Не прине́слъ є҆сѝ мнѣ̀ ѻ҆ве́цъ твои́хъ всесожже́нїѧ твоегѡ̀, ни въ же́ртвахъ твои́хъ просла́вилъ мѧ̀ є҆сѝ, не порабо́тихъ тѧ̀ въ же́ртвахъ, нижѐ оу҆трꙋжде́на сотвори́хъ тѧ̀ въ лїва́нѣ: | Ти не приносив Мені агнців твоїх у всепалення і жертвами твоїми не шанував Мене. Я не змушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе фіміамом. |
|
24
|
24
|
| не кꙋпи́лъ є҆сѝ мнѣ̀ на сребро̀ ѳѷмїа́ма, нижѐ тꙋ́ка тре́бъ твои́хъ возжела́хъ, но во грѣсѣ́хъ твои́хъ ста́лъ є҆сѝ предо мно́ю и҆ въ непра́вдахъ твои́хъ. | Ти не купував Мені запашної трави за срібло і жиром жертв твоїх не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене, беззаконнями твоїми обтяжував Мене. |
|
25
|
25
|
| А҆́зъ є҆́смь, а҆́зъ є҆́смь заглажда́ѧй беззакѡ́нїѧ твоѧ̑ менє̀ ра́ди и҆ грѣхѝ твоѧ̑, и҆ не помѧнꙋ̀. | Я, Я Сам згладжую злочини твої заради Себе Самого і гріхів твоїх не пом’яну: |
|
26
|
26
|
| Ты́ же помѧнѝ, и҆ да сꙋ́димсѧ: глаго́ли ты̀ беззакѡ́нїѧ твоѧ̑ пре́жде, да ѡ҆правди́шисѧ. | пригадай Мені; станемо судитися; говори ти, щоб виправдатися. |
|
27
|
27
|
| Ѻ҆тцы̀ ва́ши пе́рвїи согрѣши́ша, и҆ кнѧ̑зи ва́ши беззако́нноваша на мѧ̀. | Праотець твій згрішив, і заступники твої відступили від Мене. |
|
28
|
28
|
| И҆ ѡ҆скверни́ша кнѧ̑зи ст҃а̑ѧ моѧ̑, и҆ да́хъ погꙋби́ти і҆а́кѡва и҆ і҆и҃лѧ во оу҆кори́знꙋ. | За те Я предстоятелей святилища позбавив священства і Якова віддав на закляття й Ізраїля на ганьбу. |
