Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 1

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 1	Глава 1

1	1
The former treatise I made, O Theophilus, concerning all that Jesus began both to do and to teach,	Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус творив і чого вчив від початку
2	2
until the day in which he was received up, after that he had given commandment through the Holy Spirit unto the apostles whom he had chosen:	до того дня, коли Він вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав
3	3
to whom he also showed himself alive after his passion by many proofs, appearing unto them by the space of forty days, and speaking the things concerning the kingdom of God:	і перед якими після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.
4	4
and, being assembled together with them, he charged them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, which, said he, ye heard from me:	І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене,
5	5
for John indeed baptized with water; but ye shall be baptized in the Holy Spirit not many days hence.	бо Іоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим».
6	6
They therefore, when they were come together, asked him, saying, Lord, dost thou at this time restore the kingdom to Israel?	Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?»
7	7
And he said unto them, It is not for you to know times or seasons, which the Father hath set within his own authority.	Він же сказав їм: «Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі,
8	8
But ye shall receive power, when the Holy Spirit is come upon you: and ye shall be witnesses unto me both in Jerusalem, and in all Judea and Samaria, and unto the uttermost part of the earth.	але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі».
9	9
And when he had said these things, as they were looking, he was taken up; and a cloud received him out of their sight.	Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх.
10	10
And while they were looking steadfastly into heaven as he went, behold two men stood by them in white apparel;	І коли вони дивилися на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білому одязі
11	11
who also said, Ye men of Galilee, why stand ye gazing into heaven? this Jesus, who was received up from you into heaven, shall so come in like manner as ye beheld him going into heaven.	і сказали: «Мужі галилейські, чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо».
12	12
Then returned they unto Jerusalem from the mount called Olivet, which is nigh unto Jerusalem, a sabbath day’s journey off.	Тоді вони повернулися до Єрусалима з гори, що зветься Елеон і знаходиться поблизу Єрусалима, на відстані суботньої путі.
13	13
And when they were come in, they went up into the upper chamber, where they were abiding; both Peter and James and John and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas the son of James.	І, прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували: Петро та Яків, Іоан та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот, і Іуда, Яковів.
14	14
These all with one accord continued steadfastly in prayer and supplication, with the women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.	Усі вони однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його.
15	15
And in these days Peter stood up in the midst of the disciples, and said (and there was a multitude of persons gathered together, about a hundred and twenty),	У ті дні Петро, ставши посеред учеників,
16	16
Brethren, it was needful that this scripture should be fulfilled, which the Holy Spirit spake before by the mouth of David concerning Judas, who was guide to them that took Jesus.	сказав [зібралося ж близько ста двадцяти чоловік]: «Мужі-браття! Належало статися тому, що у Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього вождя тих, що взяли Ісуса;
17	17
For he was numbered with us, and received his portion in this ministry.	він був зарахований до нас і одержав жереб служіння цього;
18	18
(Now this man obtained a field with the reward of his iniquity; and falling headlong, he burst asunder in the midst, and all his bowels gushed out.	але придбав землю неправедною мздою і, коли звалився додолу, розпалося черево його і випали всі нутрощі його;
19	19
And it became known to all the dwellers at Jerusalem; insomuch that in their proper language that field was called Akeldama, that is, The field of blood.)	і це стало відомо всім жителям Єрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою «Акелдама́», тобто «Земля крови».
20	20
For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be made desolate, And let no man dwell therein: and, His office let another take.	У книзі ж Псалмів написано: «Нехай опустіє двір його, і нехай не буде пожильця у ньому; і гідність його нехай прийме інший».
21	21
Of the men therefore that have companied with us all the time in which the Lord Jesus went in and went out among us,	Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус,
22	22
beginning from the baptism of John, unto the day that he was received up from us, of these must one become a witness with us of his resurrection.	починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його».
23	23
And they put forward two, Joseph called Barsabbas, who was surnamed Justus, and Matthias.	І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея.
24	24
And they prayed, and said, Thou, Lord, who knowest the hearts of all men, show of these two the one whom thou hast chosen,	І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав
25	25
to take the portion in this ministry and apostleship from which Judas fell away, that he might go to his own place.	прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти у своє місце».
26	26
And they gave their lots; and the lot fell upon Matthias; and he was numbered with the eleven apostles.	І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфея, і зарахували його до одинадцятьох апостолів.