Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 12

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 12	Глава 12

1	1
Now about that time Herod the king put forth his hands to afflict certain of the church.	У той час цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло,
2	2
And he killed James the brother of John with the sword.	і мечем убив Якова, брата Іоанового.
3	3
And when he saw that it pleased the Jews, he proceeded to seize Peter also. And those were the days of unleavened bread.	А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра, — тоді були дні опрісноків, —
4	4
And when he had taken him, he put him in prison, and delivered him to four quaternions of soldiers to guard him; intending after the Passover to bring him forth to the people.	і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
5	5
Peter therefore was kept in the prison: but earnest prayer was made of the church unto God for him.	Отже, Петра стерегли у в’язниці, а тим часом церква ревно молилася за нього Богові.
6	6
And when Herod was about to bring him forth, the same night Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains: and guards before the door kept the prison.	Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла в’язницю.
7	7
And behold, an angel of the Lord stood by him, and a light shined in the cell: and he smote Peter on the side, and awoke him, saying, Rise up quickly. And his chains fell off from his hands.	І ось постав ангел Господній, і світло осяяло в’язницю, і, штовхнувши в бік Петра, він розбудив його і сказав: «Встань швидше». І впали ланцюги з його рук.
8	8
And the angel said unto him, Gird thyself, and bind on thy sandals. And he did so. And he saith unto him, Cast thy garment about thee, and follow me.	І сказав йому ангел: «Підпережись і взуйся». Він зробив так. Потім говорить йому: «Вдягни одяг твій та йди за мною».
9	9
And he went out, and followed him; and he knew not that it was true which was done by the angel, but thought he saw a vision.	Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння.
10	10
And when they were past the first and the second guard, they came unto the iron gate that leadeth into the city; which opened to them of its own accord: and they went out, and passed on through one street; and straightaway the angel departed from him.	Пройшовши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм: вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним.
11	11
And when Peter was come to himself, he said, Now I know of a truth, that the Lord hath sent forth his angel and delivered me out of the hand of Herod, and from all the expectation of the people of the Jews.	Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: «Тепер я бачу воістину, що Господь послав ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ юдейський».
12	12
And when he had considered the thing, he came to the house of Mary the mother of John whose surname was Mark; where many were gathered together and were praying.	І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоана, званого Марком, де багато людей зібралися і молилися.
13	13
And when Peter knocked at the door of the gate, a maid came to answer, named Rhoda.	Коли ж Петро постукав біля воріт, то вийшла послухати служниця на ім’я Рода
14	14
And when she knew Peter’s voice, she opened not the gate for joy, but ran in, and told that Peter stood before the gate.	і, впізнавши голос Петра, з радости не відчинила воріт, а, вбігши, сказала, що Петро стоїть біля воріт.
15	15
And they said unto her, Thou art mad. But she confidently affirmed that it was even so. And they said, It is his angel.	А ті казали їй: «Чи при своєму ти розумі?» Але вона твердила, що так і є. Вони ж говорили: «Це ангел його».
16	16
But Peter continued knocking: and when they had opened, they saw him, and were amazed.	А Петро і далі стукав. Коли ж відчинили, то побачили його і вжахнулися.
17	17
But he, beckoning unto them with the hand to hold their peace, declared unto them how the Lord had brought him forth out of the prison. And he said, Tell these things unto James, and to the brethren. And he departed, and went to another place.	Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і сказав: «Сповістіть про це Якова і братію». Потім, вийшовши, пішов у інше місце.
18	18
Now as soon as it was day, there was no small stir among the soldiers, what was become of Peter.	Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога: що сталося з Петром.
19	19
And when Herod had sought for him, and found him not, he examined the guards, and commanded that they should be put to death. And he went down from Judea to Caesarea, and tarried there.	Ірод же, пошукавши його і не знайшовши, судив сторожів і звелів стратити їх. Потім він відбув з Юдеї до Кесарії і там залишався.
20	20
Now Herod was highly displeased with them of Tyre and Sidon: and they came with one accord to him, and, having made Blastus the king’s chamberlain their friend, they asked for peace, because their country was fed from the king’s country.	Ірод був розгніваний на тирян і сидонян; вони ж, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, постельника царського, просили миру, бо їхня країна живилася від його царства.
21	21
And upon a set day Herod arrayed himself in royal apparel, and sat on the throne, and made an oration unto them.	Призначеного дня Ірод, одягнувшись у царський одяг, сів на підвищенні і говорив до них;
22	22
And the people shouted, saying, The voice of a god, and not of a man.	а народ вигукував: «Це голос Бога, а не людини».
23	23
And immediately an angel of the Lord smote him, because he gave not glory to God: and he was eaten of worms, and gave up the ghost.	Та раптом ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Боговi; і, з’їдений червою, помер.
24	24
But the word of God grew and multiplied.	Слово ж Боже росло і поширювалось.
25	25
And Barnabas and Saul returned to Jerusalem, when they had fulfilled their ministration, taking also with them John whose surname was Mark.	А Варнава та Савл, виконавши доручення, повернулися з Єрусалима до Антиохії, взявши з собою Іоана, прозваного Марком.

← Chapter 11

Chapter 13 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament