Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 5

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 5	Глава 5

1	1
But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession,	Один же чоловік, на ім’я Ананія, з жінкою своєю Сапфирою, продав маєток,
2	2
and kept back part of the price, his wife also being privy to it, and brought a certain part, and laid it at the apostles’ feet.	і затаїв з ціни, з відома і жінки своєї, а деяку частину приніс і поклав до ніг апостолів.
3	3
But Peter said, Ananias, why hath Satan filled thy heart to lie to the Holy Spirit, and to keep back for thyself part of the price of the land?	А Петро сказав: «Ананіє! Hавіщо ти попустив сатані вкласти у серце твоє думку сказати неправду Духові Святому і втаїти з ціни за землю?
4	4
While it remained, did it not remain thine own? and after it was sold, was it not in thy power? How is it that thou hast conceived this thing in thy heart? thou hast not lied unto men, but unto God.	Чи не твоїм було те, що ти мав, і чи не ти володів тим, що одержав від продажу? Hавіщо ти поклав у серці своєму так зробити? Ти сказав неправду не людям, а Боговi».
5	5
And Ananias hearing these words fell down and gave up the ghost: and great fear came upon all that heard these things.	Почувши ці слова, Ананія впав мертвим; і великий страх охопив усіх, хто чув це.
6	6
And the young men arose and wrapped him round, and they carried him out and buried him.	Уставши, юнаки взяли його, винесли і поховали.
7	7
And it was about the space of three hours after, when his wife, not knowing what was done, came in.	Години через три після цього прийшла й жінка його, не знаючи, що трапилося.
8	8
And Peter answered unto her, Tell me whether ye sold the land for so much. And she said, Yea, for so much.	Петро ж спитав її: «Скажи мені, чи за стільки ви продали землю?» Вона відповіла: «Так, за стільки».
9	9
But Peter said unto her, How is it that ye have agreed together to try the Spirit of the Lord? behold, the feet of them that have buried thy husband are at the door, and they shall carry thee out.	А Петро сказав їй: «Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось біля дверей ноги тих, які поховали чоловіка твого; і тебе винесуть».
10	10
And she fell down immediately at his feet, and gave up the ghost: and the young men came in and found her dead, and they carried her out and buried her by her husband.	Раптом вона впала біля ніг його і вмерла. Юнаки, ввійшовши, знайшли її мертвою і, винісши, поховали поряд із чоловіком її.
11	11
And great fear came upon the whole church, and upon all that heard these things.	І великий страх охопив усю церкву і всіх, хто чув про це.
12	12
And by the hands of the apostles were many signs and wonders wrought among the people: and they were all with one accord in Solomon’s porch.	Руками ж апостолів творилося в народі багато знамень і чудес; і всі однодушно перебували в притворі Соломоновому.
13	13
But of the rest durst no man join himself to them: howbeit the people magnified them;	Із сторонніх же ніхто не наважувався прилучитися до них, а народ величав їх.
14	14
and believers were the more added to the Lord, multitudes both of men and women:	А віруючих усе більше й більше приєднувалося до Господа, багато чоловіків та жінок,
15	15
insomuch that they carried out the sick into the streets, and laid them on beds and couches, that, as Peter came by, at the least his shadow might overshadow some one of them.	так що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях та ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них.
16	16
And there also came together the multitude from the cities round about unto Jerusalem, bringing sick folk, and them that were vexed with unclean spirits: and they were healed every one.	До Єрусалима також сходилося багато людей з навколишніх міст, які приносили хворих та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися.
17	17
But the high priest rose up, and all they that were with him (which is the sect of the Sadducees), and they were filled with jealousy,	А первосвященик і з ним усі, які належали до єресі саддукейської, сповнилися заздрощів,
18	18
and laid their hands on the apostles, and put them in public ward.	наклали руки свої на апостолів і кинули їх до загальної в’язниці.
19	19
But an angel of the Lord by night opened the prison doors, and brought them out, and said,	Ангел же Господній уночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав:
20	20
Go ye, and stand and speak in the temple to the people all the words of this Life.	«Ідіть і, ставши у храмі, говоріть до народу всі ці слова життя».
21	21
And when they heard this, they entered into the temple about daybreak, and taught. But the high priest came, and they that were with him, and called the council together, and all the senate of the children of Israel, and sent to the prison house to have them brought.	Вони, вислухавши, увійшли вранці до храму і навчали. А первосвященик і ті, які з ним, прийшовши, скликали синедріон та всіх старійшин із синів Ізраїлевих і послали до в’язниці привести апостолів.
22	22
But the officers that came found them not in the prison; and they returned, and told,	Слуги ж, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшись, доповіли,
23	23
saying, The prison house truly we found shut in all safety, and the keepers standing before the doors: but when we had opened, we found no man within.	кажучи: «В’язницю ми знайшли замкненою з усією пильністю і зі сторожею, яка стояла перед дверима; але, відчинивши, ми не знайшли у ній нікого».
24	24
Now when the priest and the captain of the temple and the chief priests heard these words, they were much perplexed concerning them whereunto this would grow.	Почувши ці слова, первосвященик, начальник сторожі та [іншi] первосвященики не могли зрозуміти, що б це означало.
25	25
And there came one and told them, Behold, the men whom ye put in the prison are in the temple standing and teaching the people.	Але один якийсь прийшов і доніс їм, кажучи: «Ось мужі, яких ви ув’язнили, стоять у храмі і навчають народ».
26	26
Then went the captain with the officers, and brought them, but without violence; for they feared the people, lest they should be stoned.	Тоді начальник охорони пішов із служителями і привів їх без насильства, бо боялися народу, щоб не побили їх камінням.
27	27
And when they had brought them, they set them before the council. And the high priest asked them,	Привівши їх, поставили перед синедріоном; і спитав їх первосвященик, кажучи:
28	28
saying, Did we not strictly charge you not to teach in this name? and behold, ye have filled Jerusalem with your teaching, and intend to bring this man’s blood upon us.	«Чи не суворо заборонили ми вам учити про це ім’я? А ви ось наповнили Єрусалим ученням вашим і хочете навести на нас кров Чоловіка Того».
29	29
But Peter and the apostles answered and said, We must obey God rather than men.	Петро ж і апостоли сказали у відповідь: «Богові треба коритися більше, ніж людям.
30	30
The God of our fathers raised up Jesus, whom ye slew, hanging him on a tree.	Бог отців наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.
31	31
Him did God exalt with his right hand to be a Prince and a Savior, to give repentance to Israel, and remission of sins.	Бог Своєю десницею возніс Його як Hачальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32	32
And we are his witnesses of these things; and so is also the Holy Spirit, whom God hath given to them that obey him.	Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому».
33	33
But they, when they heard this, were cut to the heart, and were minded to slay them.	Вони ж, почувши це, розлютилися й радились‚ як убити їх.
34	34
But there stood up one in the council, a Pharisee, named Gamaliel, a doctor of the law, had in honor of all the people, and commanded to put the apostles forth a little while.	Підвівшись у синедріоні, один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель закону, якого весь народ поважав, наказав вивести апостолів на короткий час,
35	35
And he said unto them, Ye men of Israel, take heed to yourselves as touching these men, what ye are about to do.	а їм сказав: «Мужі ізраїльські! Уважно подумайте про людей цих, що маєте робити з ними.
36	36
For before these days rose up Theudas, giving himself out to be somebody; to whom were called a number of men, about four hundred: who was slain; and all, as many as obeyed him, were dispersed, and came to nought.	Бо незадовго перед цим з’явився Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього приєдналося близько чотирьохсот чоловік; але його вбито, і всі, хто слухав його, розійшлись і зникли.
37	37
After this man rose up Judas of Galilee in the days of the enrollment, and drew away much people after him: he also perished; and all, as many as obeyed him, were scattered abroad.	Після нього під час перепису з’явився Іуда галилеянин і повів за собою чимало народу; але й він загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.
38	38
And now I say unto you, Refrain from these men, and let them alone: for if this counsel or this work be of men, it will be overthrown:	І нині кажу вам, відступіться від людей цих і облиште їх; бо якщо це починання і це діло від людей, то воно зруйнується;
39	39
but if it is of God, ye cannot overthrow it; lest haply ye be found even to be fighting against God.	а якщо від Бога, то ви не можете знищити його; стережіться, щоб вам не стати і богоборцями».
40	40
And to him they agreed: and when they had called the apostles unto them, they beat them and charged them not to speak in the name of Jesus, and let them go.	Вони послухались його; і, покликавши апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім’я Ісуса, відпустили їх.
41	41
They therefore departed from the presence of the council, rejoicing that they were counted worthy to suffer dishonor for the Name.	Вони ж [апостоли] пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Ісуса сподобилися зазнати безчестя.
42	42
And every day, in the temple and at home, they ceased not to teach and to preach Jesus as the Christ.	І повсякдень у храмі і по домах не переставали вчити й благовістити про Ісуса Христа.