Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 19

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 19	Глава 19

1	1
And it came to pass, that, while Apollos was at Corinth, Paul having passed through the upper country came to Ephesus; and finding certain disciples,	Під час перебування Аполлоса в Коринфі, Павло, пройшовши верхні країни, прибув до Ефеса і, знайшовши там деяких учеників,
2	2
he said unto them, Did ye receive the Holy Spirit when ye believed? And they said unto him, Nay, we did not so much as hear whether the Holy Spirit was given.	сказав їм: «Чи прийняли ви Святого Духа, увірувавши?» Вони ж сказали йому: «Ми навіть і не чули, чи є Дух Святий».
3	3
And he said unto them, Into what then were ye baptized? And they said, Into John’s baptism.	Він сказав їм: «У що ж ви хрестились?» Вони відповідали: «В Іоанове хрещення».
4	4
And Paul said, John indeed baptized with the baptism of repentance, saying unto the people that they should believe on him that should come after him, that is, on Christ Jesus.	Павло сказав: «Іоан хрестив хрещенням покаяння, говорячи людям, щоб вірували у Грядущого за ним, тобто у Христа Ісуса».
5	5
And when they heard this, they were baptized into the name of the Lord Jesus.	Почувши це, вони хрестилися в ім’я Господа Ісуса,
6	6
And when Paul had laid his hands upon them, the Holy Spirit came on them; and they spake with tongues, and prophesied.	і, коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати.
7	7
And they were in all about twelve men.	Усіх же їх було чоловік близько дванадцяти.
8	8
And he entered into the synagogue, and spake boldly for the space of three months, reasoning and persuading as to the things concerning the kingdom of God.	Прийшовши до синагоги, він безбоязно проповідував три місяці, навчаючи та переконуючи про Царство Боже.
9	9
But when some were hardened and disobedient, speaking evil of the Way before the multitude, he departed from them, and separated the disciples, reasoning daily in the school of one Tyrannus.	Але оскільки деякі розлютилися і не вірили, злословлячи шлях Господній перед народом, то він, залишивши їх, відділив учеників і щоденно проповідував в училищі якогось Тирана.
10	10
And this continued for the space of two years; so that all they that dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.	Це тривало майже два роки, так що всі жителі Асії слухали проповідь про Господа Ісуса: як юдеї, так і елліни.
11	11
And God wrought special miracles by the hands of Paul:	Бог же творив немало чудес руками Павла,
12	12
insomuch that unto the sick were brought handkerchiefs or aprons from his body, and the diseases departed from them, and the evil spirits went out from them.	так що на хворих клали хустки і пояси з його тіла, і вони зцілялися від хвороби, і злі духи виходили з них.
13	13
But certain of the strolling Jews, exorcists, took upon them to name over them that had the evil spirits the name of the Lord Jesus, saying, We adjure you by Jesus whom Paul preacheth.	Hавіть деякі з мандрівних юдейських заклинателів почали призивати ім’я Господа Ісуса над тими, що мали злих духів, говорячи: «Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павло проповідує».
14	14
And there were certain men, seven sons of Sceva, a Jew, a chief priest, who did this.	Це робили якісь семеро синів юдейського первосвященика Скеви.
15	15
And the evil spirit answered and said, Jesus I know, and Paul I know; but who are ye?	Але злий дух сказав у відповідь: «Ісуса знаю, і Павло мені відомий, а ви хто такі?»
16	16
And the man in whom was the evil spirit, leaping upon them and mastering them, prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.	І кинувся на них чоловік, у якому перебував злий дух, і, подолавши їх, узяв над ними таку силу, що вони нагими й зраненими втекли з дому того.
17	17
And this became known to all, both Jews and Greeks, that dwelt at Ephesus; and fear fell upon them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.	Це стало відоме всім юдеям і еллінам, що проживали в Ефесі, і напав страх на всіх них, і звеличувалося ім’я Господа Ісуса.
18	18
Many also of them that had believed came, confessing, and declaring their deeds.	Багато з тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої.
19	19
And not a few of them that practiced magical arts brought their books together and burned them in the sight of all; and they counted the price of them, and found it fifty thousand pieces of silver.	А досить багато з тих, що займалися чародійством, зібравши свої книги, спалили перед усіма, і склали ціну їх, і виявилось їх на п’ятдесят тисяч драхм.
20	20
So mightily grew the word of the Lord and prevailed.	З такою силою зростало і міцніло слово Господнє.
21	21
Now after these things were ended, Paul purposed in the spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, After I have been there, I must also see Rome.	Коли ж це скінчилося, Павло задумав, пройшовши Македонію і Ахаю, йти до Єрусалима, сказавши: «Коли буду там, то я маю побачити і Рим».
22	22
And having sent into Macedonia two of them that ministered unto him, Timothy and Erastus, he himself stayed in Asia for a while.	І‚ пославши в Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія та Ераста, сам залишився на деякий час в Асії.
23	23
And about that time there arose no small stir concerning the Way.	Того часу стався чималий заколот проти путі Господньої,
24	24
For a certain man named Demetrius, a silversmith, who made silver shrines of Diana, brought no little business unto the craftsmen;	бо один срібляник, на ім’я Димитрій, який робив срібні храми Артеміди і давав митцям чималий заробіток,
25	25
whom he gathered together, with the workmen of like occupation, and said, Sirs, ye know that by this business we have our wealth.	зібравши їх та інших ремісників, сказав: «Друзі! Ви знаєте, що від цього ремесла залежить наш добробут;
26	26
And ye see and hear, that not alone at Ephesus, but almost throughout all Asia, this Paul hath persuaded and turned away much people, saying that they are no gods, that are made with hands:	проте ви бачите і чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Асії цей Павло своїми переконаннями відвернув немало людей, говорячи, що те, що зроблене руками людськими, не є боги.
27	27
and not only is there danger that this our trade come into disrepute; but also that the temple of the great goddess Diana be made of no account, and that her magnificence should also be destroyed, whom all Asia and the world worshipeth.	Але це нам загрожує тим, що не тільки наше ремесло зазнає зневаги, але й храм великої богині Артеміди не вартий буде нічого, і знищиться велич тієї, котру шанує вся Асія і всесвіт».
28	28
And when they heard this they were filled with wrath, and cried out, saying, Great is Diana of the Ephesians.	Вислухавши це, вони розлютилися і почали кричати, говорячи: «Велика Артеміда Ефеська!»
29	29
And the whole city was filled with the confusion: and they rushed with one accord into the theater, having seized Gaius and Aristarchus, men of Macedonia, Paul’s companions in travel.	У всьому місті зчинився заколот. Схопивши македонян Гая і Аристарха, супутників Павлових, вони однодушно кинулися на видовище.
30	30
And when Paul was minded to enter in unto the people, the disciples suffered him not.	Коли ж Павло хотів увійти в народ, ученики не допустили його.
31	31
And certain also of the Asiarchs, being his friends, sent unto him and besought him not to adventure himself into the theater.	Також і деякі з асійських начальників, що були його друзями, пославши до нього, просили не з’являтися на видовищі.
32	32
Some therefore cried one thing, and some another: for the assembly was in confusion; and the more part knew not wherefore they were come together.	А тим часом одні кричали одне, а інші — друге, бо збори були безладні, і більша частина тих, що зійшлися, не знали, для чого вони зібралися.
33	33
And they brought Alexander out of the multitude, the Jews having put him forward. And Alexander beckoned with the hand, and would have made a defense unto the people.	За пропозицією юдеїв, з народу був обраний Олександр. Подавши знак рукою, Олександр хотів говорити до народу.
34	34
But when they perceived that he was a Jew, all with one voice about the space of two hours cried out, Great is Diana of the Ephesians.	Довідавшись, що він юдей, усі закричали в один голос і близько двох годин викрикували: «Велика Артеміда Ефеська!»
35	35
And when the town clerk had quieted the multitude, he saith, Ye men of Ephesus, what man is there who knoweth not that the city of the Ephesians is temple keeper of the great goddess Diana, and of the image which fell down from Jupiter?	Охоронець порядку, втихомиривши народ, сказав: «Мужі ефеські! Який чоловік не знає, що місто Ефес — служитель великої богині Артеміди і Діопета?
36	36
Seeing then that these things cannot be gainsaid, ye ought to be quiet, and to do nothing rash.	Якщо ж у цьому немає суперечок, то треба нам бути спокійними і нічого не робити необачно.
37	37
For ye have brought hither these men, who are neither robbers of temples nor blasphemers of your god.	А ви привели цих мужів, які ні храму Артеміди не обікрали, ні богині нашої не ганили.
38	38
If therefore Demetrius, and the craftsmen that are with him, have a matter against any man, the courts are open, and there are proconsuls: let them accuse one another.	Якщо ж Димитрій та інші з ним митці мають скаргу на когось, то є суди і є проконсули і нехай скаржаться один на одного.
39	39
But if ye seek anything about other matters, it shall be settled in the regular assembly.	А коли ви домагаєтесь чогось іншого, то це буде вирішено на законному зібранні;
40	40
For indeed we are in danger to be accused concerning this day’s riot, there being no cause for it: and as touching it we shall not be able to give account of this concourse.	бо ми перебуваємо в небезпецi; за те, що сталося нині, нас звинуватять у заколоті, оскільки нема ніякої причини, якою ми змогли б виправдати таке зборище». Сказавши це, він розпустив зібрання.
41
And when he had thus spoken, he dismissed the assembly.