Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 14

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 14	Глава 14

1	1
And it came to pass in Iconium that they entered together into the synagogue of the Jews, and so spake that a great multitude both of Jews and of Greeks believed.	В Іконії вони увійшли разом у юдейську синагогу і говорили так, що увірувало дуже багато юдеїв і еллінів.
2	2
But the Jews that were disobedient stirred up the souls of the Gentiles, and made them evil affected against the brethren.	А невіруючі юдеї розпалили і розлютили проти братії серця язичників.
3	3
Long time therefore they tarried there speaking boldly in the Lord, who bare witness unto the word of his grace, granting signs and wonders to be done by their hands.	Проте вони пробули тут досить часу, сміливо проповідуючи Господа, Який на свідчення слова благодаті Своєї творив їх руками знамення і чудеса.
4	4
But the multitude of the city was divided; and part held with the Jews, and part with the apostles.	Тим часом народ у місті розділився: одні були на боці юдеїв, а інші — на боці апостолів.
5	5
And when there was made an onset both of the Gentiles and of the Jews with their rulers, to treat them shamefully and to stone them,	Коли ж язичники та юдеї зі своїми начальниками кинулися на них, щоб осоромити і побити їх камінням,
6	6
they became aware of it, and fled unto the cities of Lycaonia, Lystra and Derbe, and the region round about:	вони, довідавшись про це, відійшли в лікаонські міста Лістру та Дервію і околиці їх
7	7
and there they preached the gospel.	і там благовістили.
8	8
And at Lystra there sat a certain man, impotent in his feet, being a cripple from his mother’s womb, who never had walked.	У Лістрі сидів один чоловік, слабий на ноги, кривий від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.
9	9
The same heard Paul speaking: who, fastening his eyes upon him, and seeing that he had faith to be made whole,	Він слухав, що говорив Павло, який, поглянувши на нього і побачивши, що він має віру для одержання зцілення,
10	10
said with a loud voice, Stand upright on thy feet. And he leaped up and walked.	сказав гучним голосом: «Тобі говорю в ім’я Господа Ісуса Христа: стань прямо на ноги твої». І він відразу скочив і почав ходити.
11	11
And when the multitude saw what Paul had done, they lifted up their voice, saying in the speech of Lycaonia, The gods are come down to us in the likeness of men.	Hарод же, побачивши, що зробив Павло, підніс голос свій, говорячи по-лікаонськи: «Боги в образі людському зійшли до нас».
12	12
And they called Barnabas, Jupiter; and Paul, Mercury, because he was the chief speaker.	І назвали Варнаву Зевсом, а Павла — Єрмієм, бо він передував у слові.
13	13
Then the priest of Jupiter whose temple was before their city, brought oxen and garlands unto the gates, and would have done sacrifice with the multitudes.	А жрець ідола Зевса, що знаходився перед їхнім містом, пригнавши до воріт волів і принісши вінки, хотів разом із народом принести жертву.
14	14
But when the apostles, Barnabas and Paul, heard of it, they rent their garments, and sprang in among the multitude, crying out	Почувши це, апостоли Варнава та Павло роздерли одяг свій, кинулися між народ і гучно говорили:
15	15
and saying, Sirs, why do ye these things? We also are men of like passions with you, and bring you good tidings, that ye should turn from these vain things unto the living God, who made the heaven and the earth and the sea, and all that in them is:	«Мужі! Що це ви робите? І ми такі самі люди, як і ви, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих неправдивих до Бога Живого, Який створив небо і землю, і море, і все, що в них;
16	16
who in the generations gone by suffered all the nations to walk in their own ways.	Який у минулих поколіннях попустив, щоб усі народи ходили своїми шляхами,
17	17
And yet he left not himself without witness, in that he did good and gave you from heaven rains and fruitful seasons, filling our hearts with food and gladness.	хоч і не переставав свідчити про Себе благодіянням, подаючи нам з неба дощі і часи плодоносні та сповнюючи поживою і веселістю серця нашi».
18	18
And with these sayings scarce restrained they the multitudes from doing sacrifice unto them.	І, говорячи це, вони ледве переконали народ не приносити їм жертви і йти кожному додому.
19	19
But there came Jews thither from Antioch and Iconium: and having persuaded the multitudes, they stoned Paul, and dragged him out of the city, supposing that he was dead.	Тим часом як вони, залишившись там, учили, з Антиохії та Іконії прийшли деякі юдеї і, коли апостоли сміливо проповідували, переконали народ відійти від них, кажучи: «Вони не говорять нічого істинного, а все обманюють». І, підбуривши народ, побили Павла камінням і витягли за місто, вважаючи його мертвим.
20	20
But as the disciples stood round about him, he rose up, and entered into the city: and on the morrow he went forth with Barnabas to Derbe.	Коли ж ученики зібрались біля нього, він устав і пішов до міста.
21	21
And when they had preached the gospel to that city, and had made many disciples, they returned to Lystra, and Iconium, and Antioch,	А другого дня пішов із Варнавою до Дервії. Проповідавши Євангеліє цьому місту і навчивши багатьох, вони повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії,
22	22
confirming the souls of the disciples, exhorting them to continue in the faith, and that through many tribulations we must enter into the kingdom of God.	зміцнюючи душі учеників, благаючи перебувати у вірі і навчаючи, що багатьма скорботами належить нам увійти в Царство Боже.
23	23
And when they had appointed for them elders in every church, and had prayed with fasting, they commended them to the Lord, on whom they had believed.	Рукоположивши ж їм пресвітерів для кожної церкви, вони помолилися з постом і передали їх Господеві, в Якого [ті] увірували.
24	24
And they passed through Pisidia, and came to Pamphylia.	І, перейшовши Пісидію, прийшли до Памфилії,
25	25
And when they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia;	і, проповідавши слово Господнє в Пергії, прийшли до Атталії;
26	26
and thence they sailed to Antioch, from whence they had been committed to the grace of God for the work which they had fulfilled.	а звідтіль відпливли до Антиохії, звідки були передані благодаті Божій на діло, яке й виконали.
27	27
And when they were come, and had gathered the church together, they rehearsed all things that God had done with them, and that he had opened a door of faith unto the Gentiles.	Прибувши туди і зібравши церкву, вони розказали все, що зробив Бог з ними і як Він відкрив двері віри язичникам.
28	28
And they tarried there no little time with the disciples.	І перебували там з учениками чимало часу.