Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 4

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 4	Глава 4

1	1
And as they spake unto the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came upon them,	Коли вони говорили до народу, до них приступили священики й начальники охорони храму і саддукеї,
2	2
being sore troubled because they taught the people, and proclaimed in Jesus the resurrection from the dead.	гніваючись на те, що вони навчають народ і проповідують в Ісусі воскресіння з мертвих;
3	3
And they laid hands on them, and put them in ward unto the morrow: for it was now eventide.	і наклали на них руки, і віддали їх під варту до ранку; бо вже був вечір.
4	4
But many of them that heard the word believed; and the number of the men came to be about five thousand.	Багато з тих, хто слухав слово, увірували; і число таких людей було близько п’яти тисяч.
5	5
And it came to pass on the morrow, that their rulers and elders and scribes were gathered together at Jerusalem,	Hа другий день зібралися в Єрусалим начальники їхні, і старійшини та книжники,
6	6
and Annas the high priest, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of the kindred of the high priest.	і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр та інші з роду первосвященицького;
7	7
And when they had set them in the midst, they inquired, By what power, or in what name, have ye done this?	поставивши їх посередині, питали: «Якою силою або яким іменем ви зробили це?»
8	8
Then Peter, filled with the Holy Spirit, said unto them, Ye rulers of the people, and elders of Israel,	Тоді Петро, сповнившись Духа Святого, сказав їм: «Начальники народу і старійшини ізраїльські!
9	9
if we this day are examined concerning a good deed done to an impotent man, by what means this man is made whole;	Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді за благодіяння немічному чоловікові, як він зцілився,
10	10
be it known unto you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ of Nazareth, whom ye crucified, whom God raised from the dead, even in him doth this man stand here before you whole.	то нехай буде відомо всім вам і всьому народові ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Hазорея, Якого ви розп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, Hим поставлений він перед вами здоровий.
11	11
He is the stone which was set at nought of you the builders, which was made the head of the corner.	Він є камінь, занедбаний вами, будівничими, Який став наріжним каменем, і нема ні в кому іншому спасіння,
12	12
And in none other is there salvation: for neither is there any other name that is given among men, wherein we must be saved.	бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б спастися нам».
13	13
Now when they beheld the boldness of Peter and John, and had perceived that they were unlearned and ignorant men, they marveled; and they took knowledge of them, that they had been with Jesus.	Побачивши сміливість Петра та Іоана й примітивши, що вони люди некнижні й прості, [вони] дивувались, а разом з тим упізнавали їх, що вони були з Ісусом;
14	14
And seeing the man that was healed standing with them, they could say nothing against it.	а побачивши зціленого чоловіка, який стояв з ними, нічого не могли сказати проти.
15	15
But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,	І, наказавши їм вийти геть із синедріону, міркували між собою,
16	16
saying, What shall we do to these men? for that indeed a notable miracle hath been wrought through them, is manifest to all that dwell in Jerusalem; and we cannot deny it.	кажучи: «Що нам робити з цими людьми? Бо всім, хто живе в Єрусалимі, відомо, що через них сталося явне чудо, і ми не можемо відкинути цього;
17	17
But that it spread no further among the people, we will strictly threaten them, that they speak henceforth to no man in this name.	але, щоб це не розголошувалось більше в народі, погрозою заборонімо їм, щоб не говорили про це ім’я нікому з людей».
18	18
And they called them, and charged them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.	І, покликавши їх, заборонили їм зовсім говорити і вчити про ім’я Ісуса.
19	19
But Peter and John answered and said unto them, Whether it is right in the sight of God to hearken unto you rather than unto God, judge ye:	Але Петро та Іоан сказали їм у відповідь: «Судіть, чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога?
20	20
for we cannot but speak the things which we saw and heard.	Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули».
21	21
And they, when they had further threatened them, let them go, finding nothing how they might punish them, because of the people; for all men glorified God for that which was done.	Вони ж, пригрозивши, відпустили їх, не маючи можливості покарати їх через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
22	22
For the man was more than forty years old, on whom this miracle of healing was wrought.	Бо було понад сорок років тому чоловікові, з яким сталося це чудо зцілення.
23	23
And being let go, they came to their own company, and reported all that the chief priests and the elders had said unto them.	Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що говорили їм первосвященики й старійшини.
24	24
And they, when they heard it, lifted up their voice to God with one accord, and said, O Lord, thou art God, who didst make the heaven and the earth and the sea, and all that in them is:	Вони ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико Боже, Що створив небо, й землю, і море та все, що є в них!
25	25
who by the mouth of thy servant David didst say, Why did the Gentiles rage, And the peoples imagine vain things?	Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: «Чого заметушились народи і люди задумують марне?
26	26
The kings of the earth set themselves in array, And the rulers were gathered together, Against the Lord, and against his Anointed:	Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його».
27	27
for of a truth against thy holy Servant Jesus, whom thou didst anoint, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the peoples of Israel, were gathered together,	Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пилат з язичниками та народом ізраїльським,
28	28
to do whatsoever thy hand and thy counsel foreordained to come to pass.	щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя.
29	29
And now, Lord, look upon their threatenings: and grant unto thy servants to speak thy word with all boldness,	І нині, Господи, споглянь на погрози їхні і дай рабам Твоїм з усією сміливістю промовляти слово Твоє,
30	30
while thou stretchest forth thy hand to heal; and that signs and wonders may be done through the name of thy holy Servant Jesus.	коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Сина Твого Ісуса».
31	31
And when they had prayed, the place was shaken wherein they were gathered together; and they were all filled with the Holy Spirit, and they spake the word of God with boldness.	І після молитви їхньої захиталося місце, де вони зібрались, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже з дерзновенням.
32	32
And the multitude of them that believed were of one heart and soul: and not one of them said that aught of the things which they possessed was his own; but they had all things common.	У людей, що увірували, було одне серце й одна душа; і ніхто нічого з майна свого не називав своїм, а все у них було спільне.
33	33
And with great power gave the apostles their witness of the resurrection of the Lord Jesus: and great grace was upon them all.	Апостоли ж із великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса Христа; і велика благодать була на всіх них.
34	34
For neither was there among them any that lacked: for as many as were possessors of lands or houses sold them, and brought the prices of the things that were sold,	Hе було між ними жодного вбогого; бо всі, хто володів землею або домами, продавали їх, приносили гроші за продане
35	35
and laid them at the apostles’ feet: and distribution was made unto each, according as anyone had need.	і клали до ніг апостолів; і давалося кожному, хто чого потребував.
36	36
And Joses, who by the apostles was surnamed Barnabas (which is, being interpreted, Son of exhortation), a Levite, a man of Cyprus by race,	Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою, що значить «син утіхи», левит, родом кіпрянин,
37	37
having a field, sold it, and brought the money and laid it at the apostles’ feet.	у якого була своя земля, приніс гроші й поклав до ніг апостолів.