Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 25

Brenton–Byzantine English Bible > Acts :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 25	Глава 25

1	1
Festus therefore, having come into the province, after three days went up to Jerusalem from Caesarea.	Фест, прибувши в область, через три дні вирушив із Кесарії до Єрусалима.
2	2
And the high priest and the principal men of the Jews informed him against Paul; and they besought him,	Тоді первосвященик і знатніші з юдеїв прийшли до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
3	3
asking a favor against him, that he would send for him to Jerusalem; laying a plot to kill him on the way.	прохаючи, щоб він зробив милість і викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозі.
4	4
Howbeit Festus answered, that Paul was kept in charge in Caesarea, and that he himself was about to depart thither shortly.	Але Фест відповів, що Павло утримується в Кесарії під вартою і що він сам скоро вирушить туди.
5	5
Let them therefore that are of power among you, saith he, go down with me, and if there is any wickedness in this man, let them accuse him.	«Отже, — сказав він, — ті з вас, які можуть, нехай підуть зі мною, і якщо за цим чоловіком щось є, нехай звинувачують його».
6	6
And when he had tarried among them more than ten days, he went down unto Caesarea; and on the morrow he sat on the judgment seat, and commanded Paul to be brought.	Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, повернувся до Кесарії і на другий день, сівши на судищі, звелів привести Павла.
7	7
And when he was come, the Jews that had come down from Jerusalem stood round about, bringing many and grievous charges against Paul, which they could not prove;	Коли він з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли довести.
8	8
while he said in his defense, Neither against the law of the Jews, nor against the temple, nor against Caesar, have I sinned at all.	Він же на своє виправдання сказав: «Я не зробив ніякого злочину ні проти закону юдейського, ні проти храму, ні проти кесаря».
9	9
But Festus, desiring to gain favor with the Jews, answered Paul and said, Wilt thou go up to Jerusalem, and there be judged of these things before me?	Фест, бажаючи догодити юдеям, у відповідь сказав Павлові: «Чи хочеш іти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»
10	10
But Paul said, I am standing before Caesar’s judgment seat, where I ought to be judged: to the Jews have I done no wrong, as thou also very well knowest.	Павло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де і належить мені судимому бути. Юдеїв я нічим не кривдив, як і ти добре знаєш.
11	11
For if I am a wrongdoer, and have committed anything worthy of death, I refuse not to die; but if none of those things is true whereof these accuse me, no man can give me up unto them. I appeal unto Caesar.	Якщо я неправий і що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нічого того немає, в чому ці звинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого».
12	12
Then Festus, when he had conferred with the council, answered, Thou hast appealed unto Caesar: unto Caesar shalt thou go.	Тоді Фест, поговоривши з радниками, відповів: «Ти вимагав кесаревого суду, до кесаря і підеш».
13	13
Now when certain days were passed, Agrippa the king and Bernice arrived at Caesarea to salute Festus.	Через декілька днів цар Агриппа і Вереніка прибули до Кесарії поздоровити Феста.
14	14
And as he tarried there many days, Festus laid Paul’s case before the king, saying, There is a certain man left a prisoner by Felix;	І як вони пробули там багато днів, то Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Є тут якийсь чоловік, в’язень, залишений Феліксом у кайданах,
15	15
about whom, when I was at Jerusalem, the chief priests and the elders of the Jews informed me, asking for judgment against him.	на якого, під час мого перебування в Єрусалимі, з’явилися із скаргою первосвященики і старійшини юдейські, вимагаючи суду над ним.
16	16
To whom I answered, that it is not the custom of the Romans to give up any man to destruction, before that the accused have the accusers face to face, and have had opportunity to make his defense concerning the matter laid against him.	Я відповів їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоловіка, перше ніж звинувачуваний не матиме перед собою обвинувачів і не дістане право захищатися проти звинувачення.
17	17
When therefore they were come together here, I made no delay, but on the next day sat on the judgment seat, and commanded the man to be brought.	Коли ж вони тут зійшлися, то, без усякого зволікання, на другий же день, я сів на судищі і звелів привести того чоловіка.
18	18
Concerning whom, when the accusers stood up, they brought against him no charge of such things as I supposed;	Обступивши його, обвинувачі не подали жодного із звинувачень, які я припускав;
19	19
but had certain questions against him of their own religion, and of one Jesus, who was dead, whom Paul affirmed to be alive.	але вони мали з ним деякі суперечки про богошанування їхнє і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Він живий.
20	20
And I, being perplexed how to inquire concerning this, asked whether he would go to Jerusalem and there be judged of these matters.	Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче він іти до Єрусалима і там стати перед судом за це?
21	21
But when Paul had appealed to be kept for the decision of the emperor, I commanded him to be kept till I should send him to Caesar.	Та коли Павло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелів тримати його під вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря».
22	22
And Agrippa said unto Festus, I also could wish to hear the man myself. And he saith, Tomorrow thou shalt hear him.	Агриппа ж сказав Фестові: «Хотів би і я послухати цього чоловіка». Той відповів: «Завтра ж почуєш його».
23	23
So on the morrow, when Agrippa was come, and Bernice, with great pomp, and they were entered into the place of hearing, with the chief captains also, and they that were the principal men of the city, at the command of Festus Paul was brought in.	Другого дня, коли Агриппа і Вереніка прийшли з великою пихою і увійшли у судову палату з тисяцькими та найзнатнішими громадянами міста, за наказом Феста був приведений Павло.
24	24
And Festus saith, King Agrippa, and all men who are here present with us, ye behold this man, about whom all the multitude of the Jews made suit to me, both at Jerusalem and here, crying out that he ought not to live any longer.	І сказав Фест: «Царю Агриппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, проти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимі і тут і кричали, що йому не належить більше жити.
25	25
But when I found that he had committed nothing worthy of death, and as even he himself appealed to the emperor I determined to send him.	Але я зрозумів, що він не вчинив нічого, вартого смерти; і як він сам вимагав суду в Августа, то я вирішив послати його до нього.
26	26
Of whom I have no certain thing to write unto my lord. Wherefore I have brought him forth before you, and especially before thee, king Agrippa, that, after examination had, I may have somewhat to write.	Я не маю нічого певного написати про нього його величності; а тому і привів його до вас, і зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб після розгляду було мені що написати.
27	27
For it seemeth to me unreasonable, in sending a prisoner, not withal to signify the charges against him.	Бо мені здається нерозважливим посилати в’язня і не визначити звинувачень на нього».