1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| А ти здійми плач за князями Ізраїля | Тh же, сhне человёчь, возми2 плaчь на кн‰зи ї}лєвы, |
|
2
|
2
|
| і скажи: що за левиця мати твоя? розташувалася серед левів, між молодими левами зрощувала левенят своїх. | и3 речeши: почто2 мaти твоS льви1ца средЁ львHвъ почи2, посредЁ львHвъ ўмн0жи льви6чища сво‰; |
|
3
|
3
|
| І вигодувала одного із левенят своїх; він зробився молодим левом і навчився ловити здобич, їв людей. | И# tскочи2 є3ди1нъ t льви1чищъ є3S и3 бhсть лeвъ, и3 научи1сz восхищaти восхищє1ніz и3 человёки снэдE. |
|
4
|
4
|
| І почули про нього народи; він упійманий був у яму їхню, і в ланцюгах відвели його у землю Єгипетську. | И# слhшаша њ нeмъ kзhцы, и3 ћтъ бhсть въ растлёніи и4хъ, привед0ша є3го2 во ўздЁ во є3гЂпетъ. |
|
5
|
5
|
| І коли, почекавши, побачила вона, що надія її пропала, тоді взяла іншого із левенят своїх і зробила його молодим левом. | И# ви1дэ, ћкw tведeнъ бhсть t неS, и3 поги1бе чazніе є3S: и3 взS и3нaго t льви1чищъ свои1хъ и3 льв0мъ ўчини2 є3го2, |
|
6
|
6
|
| І, зробившись молодим левом, він став ходити між левами і навчився ловити здобич, їв людей | и3 живsше посредЁ львHвъ, бhсть лeвъ и3 научи1сz восхищaти восхищє1ніz: человёки и3з8zдE, |
|
7
|
7
|
| і оскверняв удів їхніх і міста їхні спустошував; і опустіла земля і всі селища її від рикання його. | и3 пасsшесz въ лю1тости своeй, и3 грaды и4хъ п{сты постaви, и3 погуби2 зeмлю и3 и3сполнeніе є3S глaсомъ рыкaніz своегw2. |
|
8
|
8
|
| Тоді повстали на нього народи з навколишніх областей і розкинули на нього сіть свою; він упійманий був у яму їхню. | И# дaша нaнь kзhцы w4крестъ t стрaнъ и3 простр0ша нaнь мрє1жи сво‰, и3 въ погублeніи и4хъ ћтъ бhсть. |
|
9
|
9
|
| І посадили його у клітку на ланцюзі і відвели його до царя Вавилонського; відвели його у фортецю, щоб не чутний уже був голос його на горах Ізраїлевих. | И# положи1ша є3го2 во ўздЁ и3 въ клёти, привед0ша є3го2 ко царю2 вавmлHнску и3 вверг0ша є3го2 въ темни1цу, ћкw да не слhшитсz глaсъ є3гw2 ктомY на горaхъ ї}левыхъ. |
|
10
|
10
|
| Твоя мати була, як виноградна лоза, посаджена біля води; плодюча і гілляста була вона від достатку води. | Мaти твоS ћкw віногрaдъ и3 ћкw цвётъ ши1пчанъ на водЁ насаждeнъ, пл0дъ є3гw2 и3 tрaсль є3гw2 бhсть t воды2 мн0ги. |
|
11
|
11
|
| І були у неї гілки міцні для скіпетрів володарів, і високо піднявся стовбур її між густими гілками; і виділялася вона висотою своєю з безліччю гілок своїх. | И# бhсть є3мY жeзлъ крёпости над8 плeменемъ старёйшинъ, и3 вознесeсz въ вели1чіи своeмъ средЁ л0зіz: и3 ви1дэ вели1чество своE во мн0жествэ л0зіz своегw2, |
|
12
|
12
|
| Але у гніві вирвана, кинута на землю, і східний вітер висушив плід її; відрізані і засохли міцні гілки її, вогонь пожер їх. | и3 њбломи1сz въ ћрости, и3 на зeмлю повeрженъ бhсть, и3 вётръ зн0йный и3зсуши2 плоды2 є3гw2: ўвzд0ша, и3 и4зсше жeзлъ крёпости є3гw2: џгнь потреби2 є3го2. |
|
13
|
13
|
| А тепер вона пересаджена у пустелю, у землю суху і спраглу. | И# нн7э насади1ша є3го2 въ пустhни, на земли2 безв0днэ. |
|
14
|
14
|
| І вийшов вогонь із стовбура гілок її, пожер плоди її і не залишилося на ній гілок міцних для скіпетра володаря. Це жалібна пісня, і залишиться для плачу. | И# и3зhде џгнь t жезлA и3збрaнныхъ є3гw2 и3 поzдE и5, и3 не бЁ въ нeмъ жезлA крёпости є3гw2: плeмz въ при1тчу плaча є4сть, и3 бyдетъ плaчь. |
