1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| У сьомому році, у п’ятому місяці, у десятий день місяця, прийшли мужі зі старійшин Ізраїлевих запитати Господа і сіли перед лицем моїм. | И# бhсть въ лёто седм0е, въ пsтый мцcъ, въ десsтый дeнь мцcа, пріид0ша мyжіе t старёйшинъ д0му ї}лева вопроси1ти гDа и3 сэд0ша пред8 лицeмъ мои1мъ. |
|
2
|
2
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
3
|
3
|
| сину людський! говори зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не дам вам відповіді, — говорить Господь Бог. | сhне человёчь, глаг0ли ко старёйшинамъ д0му ї}лева и3 речeши къ ни6мъ: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: є3дA вопроси1ти менE вы2 прих0дите; живY ѓзъ, ѓще tвэщaю вaмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
4
|
4
|
| Чи хочеш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? вислови їм мерзоти батьків їхніх | Ѓще tмщeніемъ tмщY и5мъ: сhне человёчь, беззакHніz nтє1цъ и4хъ засвидётелствуй и5мъ, |
|
5
|
5
|
| і скажи їм: так говорить Господь Бог: у той день, коли Я обрав Ізраїля і, піднявши руку Мою, поклявся племені дому Якова, і відкрив Себе їм у землі Єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь Бог ваш!» — | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: t негHже днE и3збрaхъ д0мъ ї}левъ, и3 ўвёдэнъ бhхъ плeмени д0му їaкwвлz и3 познaнъ бhхъ и5мъ во земли2 є3гЂпетстэй, и3 пріsхъ | рук0ю моeю гlz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ: |
|
6
|
6
|
| у той день, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі Єгипетської у землю, яку Я приглянув для них, яка тече молоком і медом, красу всіх земель, | въ т0й дeнь под8sхъ | рук0ю моeю, є4же и3звести2 | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz въ зeмлю, ю4же ўгот0вахъ и5мъ, зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ, с0тъ є4сть пaче всёхъ земeль, |
|
7
|
7
|
| і сказав їм: відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь Бог ваш. | и3 рек0хъ къ ни6мъ: кjйждо мeрзwсти t nчeсъ свои1хъ tвeржите и3 во творeніихъ є3гЂпетскихъ не њсквернsйтесz, ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
|
8
|
8
|
| Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі Єгипетської. | И# tверг0шасz менє2 и3 не хотёша послyшати мS: кjйждо мeрзостей t nчeсъ свои1хъ не tверг0ша и3 творeній є3гЂпетскихъ не њстaвиша. И# рек0хъ, є4же и3зліsти ћрость мою2 на нS и3 скончaти гнёвъ м0й на ни1хъ средЁ земли2 є3гЂпетскіz. |
|
9
|
9
|
| Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, серед яких знаходилися вони і перед очима яких Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із землі Єгипетської. | И# сотвори1хъ, ћкw да и4мz моE весьмA не њскверни1тсz пред8 kзы6ки, въ ни1хже сyть тjи средЁ и4хъ, въ ни1хже познaнъ бhхъ и5мъ пред8 лицeмъ и4хъ, є4же и3звести2 | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
10
|
10
|
| І Я вивів їх із землі Єгипетської і привів їх у пустелю, | И# и3звед0хъ | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 введ0хъ | въ пустhню, |
|
11
|
11
|
| і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм Мої постанови, виконуючи які людина була б живою через них; | и3 дaхъ и5мъ зaпwвэди мо‰, и3 њправд†ніz мо‰ kви1хъ и5мъ, ±же ѓще сотвори1тъ человёкъ, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: |
|
12
|
12
|
| дав їм також суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх. | и3 суббw6ты мо‰ дaхъ и5мъ, є4же бhти въ знaменіе междY мн0ю и3 междY и4ми, є4же разумёти и5мъ, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ. |
|
13
|
13
|
| Але дім Ізраїлів збурився проти Мене у пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули постанови Мої, виконуючи які людина живою була б через них, і суботи Мої порушували, і Я сказав: виллю на них лють Мою у пустелі, щоб знищити їх. | И# гlахъ ко д0му ї}леву въ пустhни: въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1те и3 њправд†ніz мо‰ сохрани1те, є4же твори1ти |, ±же сотвори1тъ человёкъ и3 жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. И# разгнёва мS д0мъ ї}левъ въ пустhни: въ зaповэдехъ бо мои1хъ не ходи1ша и3 њправд†ніz мо‰ tверг0ша, ±же сотвори1тъ человёкъ и3 жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша ѕэлw2. И# рек0хъ, є4же и3зліsти ћрость мою2 на нS въ пустhни, є4же потреби1ти и5хъ. |
|
14
|
14
|
| Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, на очах яких Я вивів їх. | И# сотвори1хъ, ћкw да весьмA и4мz моE не њскверни1тсz пред8 kзы6ки, и3з8 ни1хже и3звед0хъ | пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
15
|
15
|
| Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив, — яка тече молоком і медом, красу всіх земель, — | И# ѓзъ воздвиг0хъ рyку мою2 на нS въ пустhни весьмA, є4же не ввести2 и4хъ въ зeмлю, ю4же дaхъ и5мъ, въ зeмлю текyщую млек0мъ и3 мeдомъ, с0тъ є4сть пaче всеS земли2: |
|
16
|
16
|
| за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушували суботи Мої; бо серце їхнє прагнуло до ідолів їхніх. | понeже судбы6 мо‰ tверг0ша и3 въ зaповэдехъ мои1хъ не ходи1ша, и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша и3 в8слёдъ помышлeній сeрдца своегw2 хождaху. |
|
17
|
17
|
| Але око Моє пошкодувало погубити їх; і Я не знищив їх у пустелі. | И# пощадЁ | џко моE, є4же потреби1ти и5хъ, и3 не сотвори1хъ и5мъ скончaніz въ пустhни. |
|
18
|
18
|
| І говорив Я синам їхнім у пустелі: не ходіть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не оскверняйте себе ідолами їхніми. | И# рек0хъ ко чaдwмъ и4хъ въ пустhни: въ зак0нэхъ nтє1цъ вaшихъ не ходи1те и3 њправдaній и4хъ не храни1те, и3 ко творeніємъ є3гЂпєтскимъ не примэшaйтесz и3 не њсквернsйтесz: |
|
19
|
19
|
| Я Господь Бог ваш: за Моїми заповідями живіть, і Моїх уставів дотримуйтеся, і виконуйте їх. | ѓзъ гDь бGъ вaшъ: въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1те, и3 њправд†ніz мо‰ снабди1те и3 твори1те |, |
|
20
|
20
|
| І святіть суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш. | и3 суббw6ты мо‰ њсвzщaйте: и3 бyдетъ въ знaменіе междY мн0ю и3 междY вaми, є4же вёдэти вaмъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
|
21
|
21
|
| Але і сини збурилися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили й уставів Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої, — і Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу над ними лють Мою у пустелі; | И# разгнёваша мS, и3 ч†да и4хъ въ зaповэдехъ мои1хъ не ходи1ша и3 њправдaній мои1хъ не снабдёша, є4же твори1ти |: сі‰ бо сотвори1въ человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша ѕэлw2. И# рек0хъ: и3злію2 ћрость мою2 на нS, є4же скончaти гнёвъ м0й на ни1хъ въ пустhни. |
|
22
|
22
|
| але Я відхилив руку Мою і вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, перед очима яких Я вивів їх. | И# сотвори1хъ, ћкw да и4мz моE весьмA не њсквернaвитсz пред8 kзы6ки, t ни1хже и3звед0хъ | пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
23
|
23
|
| Також, піднявши руку Мою у пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по землі | И# ѓзъ воздвиг0хъ рyку мою2 на нS въ пустhни, є4же расточи1ти | во kзhцэхъ и3 разсёzти | во странaхъ, |
|
24
|
24
|
| за те, що вони постанов Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, й очі їхні поверталися до ідолів батьків їхніх. | понeже њправдaній мои1хъ не сотвори1ша и3 зaпwвэди мо‰ tри1нуша и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша, и3 в8слёдъ кумjрwвъ nтє1цъ и4хъ бhша nчесA и4хъ. |
|
25
|
25
|
| І попустив їм настанови недобрі й постанови, від яких вони не могли бути живі, | И# дaхъ и5мъ зaпwвэди не дwбры2 и3 њправд†ніz, въ ни1хже не бyдутъ жи1ви: |
|
26
|
26
|
| і попустив їм осквернитися жертвоприношеннями їхніми, коли вони стали проводити через вогонь усякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я Господь. | и3 њскверню2 | въ даsніихъ и4хъ, внегдA проводи1ти (и5мъ) всsкое разверзaющее ложеснA, да погублю2 и5хъ, да ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
27
|
27
|
| Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось чим ще хулили Мене батьки ваші, віроломно вчиняючи проти Мене: | Сегw2 рaди глаг0ли къ д0му ї}леву, сhне человёчь, и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: дaже до сегw2 разгнёваша мS nтцы2 вaши во грэсёхъ свои1хъ, и4миже согрэши1ша ко мнЁ: |
|
28
|
28
|
| Я привів їх у землю, яку з клятвою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою, — а вони, виглядівши собі усякий високий пагорб і всяке гіллясте дерево, стали заколювати там жертви свої, і ставили там образливі для Мене приношення свої і запашні куріння свої, й узливали там узливання свої. | и3 введ0хъ | въ зeмлю, въ ню1же воздвиг0хъ рyку мою2, є4же дaти ю5 и5мъ: и3 ви1дэша всsкъ х0лмъ выс0къ и3 всsко дрeво присённое, и3 пожр0ша тaмw богHмъ свои6мъ и3 ўчини1ша тaмw ћрость дарHвъ свои1хъ, и3 положи1ша тaмw воню2 благов0ніz своегw2 и3 возліsша тaмw возлі‰ніz сво‰. |
|
29
|
29
|
| І Я говорив їм: що це за висота, куди ходите ви? тому ім’ям Бама називається вона і до цього дня. | И# рек0хъ къ ни6мъ: что2 сyть ґввамA [выс0кое], ћкw вы2 вх0дите тaмw; и3 прозвaша и4мz є3мY ґввамA дaже до днeшнzгw днE. |
|
30
|
30
|
| Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте услід мерзотам їхнім? | Сегw2 рaди рцы2 къ д0му ї}леву: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще во беззак0ніихъ nтє1цъ вaшихъ вы2 њсквернsетесz и3 в8слёдъ мeрзостей и4хъ вы2 соблуждaете, |
|
31
|
31
|
| Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? живу Я, — говорить Господь Бог, — не дам вам відповіді. | и3 въ приношeніи дарHвъ вaшихъ и3 въ нар0цэхъ вaшихъ, є3гдA прох0дzтъ ч†да в†ша сквозЁ џгнь: вы2 њсквернsетесz во всёхъ кумjрэхъ вaшихъ дaже до днeшнzгw днE, и3 ѓзъ tвэщaю ли вaмъ, д0ме ї}левъ; ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще tвэщaю вaмъ и3 ѓще взhдетъ на дyхъ вaшъ сіE. |
|
32
|
32
|
| І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «будемо, як язичники, як племена іноземні, служити дереву і каменю». | И# не бyдетъ, ћкоже вы2 глаг0лете: бyдемъ, ћкоже kзhцы и3 ћкоже племенA зємнaz, служи1ти дрeву и3 кaменію. |
|
33
|
33
|
| Живу Я, — говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами. | Сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще не рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою и3 въ ћрости и3зліsннэй цrтвовати бyду над8 вaми: |
|
34
|
34
|
| І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву. | и3 и3зведY вы2 t людjй и3 пріимy вы t стрaнъ, въ ни1хже бёсте разсёzни, рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою и3 ћростію и3зліsнною, |
|
35
|
35
|
| І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця. | и3 приведY вaсъ въ пустhню лю1дскую и3 разсуждyсz съ вaми тaмw лицeмъ къ лицY: |
|
36
|
36
|
| Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами, — говорить Господь Бог. | ћкоже суди1хсz со nтцы6 вaшими въ пустhни земли2 є3гЂпетскіz, тaкw суждY и3 вaмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
37
|
37
|
| І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту. | и3 проведY вы2 под8 жезл0мъ мои1мъ и3 введY вы2 въ числЁ завёта, |
|
38
|
38
|
| І виділю з вас заколотників і непокірливих Мені. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 и3зберY t вaсъ нечєсти1выz и3 tвeргшыzсz: и3з8 земли1 бо њбитaніz и4хъ и3зведY |, и3 въ зeмлю ї}леву не вни1дутъ, и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь бGъ. |
|
39
|
39
|
| А ви, доме Ізраїлів, — так говорить Господь Бог, — йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими, | Вh же, д0ме ї}левъ, си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: кjйждо кумjры сво‰ tими1те, и3 пот0мъ ѓще послyшаете менE, и3 и4мене моегw2 с™aгw не њсквернaвите ксемY въ дарёхъ вaшихъ и3 рукотворeніихъ вaшихъ: |
|
40
|
40
|
| тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, — весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими. | понeже на горЁ моeй с™ёй, на горЁ выс0цэ ї}левэ, гlетъ ґдwнаJ гDь, тaмw послyжатъ ми2 вeсь д0мъ ї}левъ до концA на земли2, и3 тaмw пріимY | и3 тaмw присэщY на приношє1ніz в†ша и3 начaтки њбётwвъ вaшихъ во всёхъ њсвzщeнныхъ вaшихъ. |
|
41
|
41
|
| Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів. | Въ воню2 благов0ніz пріимY вы2, є3гдA и3зведY вы2 и3з8 людjй и3 пріимY вы2 t стрaнъ, въ нsже расточeни бhсте, и3 њсщ7yсz въ вaсъ пред8 nчи1ма людски1ма: |
|
42
|
42
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, — у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою. | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA введY вы2 въ зeмлю ї}леву, въ зeмлю, на ню1же воздвиг0хъ рyку мою2 дaти ю5 nтцє1мъ вaшымъ: |
|
43
|
43
|
| І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили, | и3 помzнeте тaмw пути6 вaшz и3 вс‰ мє1рзкіz грэхи2 вaшz, въ ни1хже њскверни1стесz, и3 посрамитE ли1ца в†ша во всёхъ ѕл0бахъ вaшихъ, ±же сотвори1сте: |
|
44
|
44
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів, — говорить Господь Бог. | и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA сотворю2 вaмъ тaкw, ћкw да и4мz моE не њскверни1тсz по путє1мъ вaшымъ ѕлы6мъ и3 по рукотворeніємъ вaшымъ растлBннымъ, д0ме ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
45
|
45
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
46
|
46
|
| сину людський! поверни лице твоє на шлях до полудня, і промов слово на полудень, і проречи пророцтво на ліс південного поля. | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на ю4гъ и3 воззри2 на дарHма, и3 прорцы2 на дубрaву старёйшину нагeва |
|
47
|
47
|
| І скажи південному лісу: слухай слово Господа; так говорить Господь Бог: ось, Я запалю у тобі вогонь, і він пожере у тобі всяке дерево зелене і всяке дерево сухе; не згасне палаюче полум’я, і все буде спалено ним від півдня до півночі. | и3 речeши дубрaвэ нагeвовэ: слhши сл0во гDне, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ возгнэщY въ тебЁ џгнь, и3 пожжeтъ въ тебЁ всsко дрeво зелeное и3 всsко дрeво сух0е, не ўгaснетъ плaмень разжжeный, и3 и3згори1тъ въ нeмъ всsко лицE t полyдне до сёвера, |
|
48
|
48
|
| І побачить усяка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне. | и3 ўвёсть всsка пл0ть, ћкw ѓзъ гDь разжег0хъ є3го2, и3 не ўгaснетъ. |
|
49
|
49
|
| І сказав я: о, Господи Боже! вони говорять про мене: «чи не говорить він притчі?» | И# рек0хъ: никaкоже, гDи, гDи! сjи глаг0лютъ ко мнЁ: не при1тча ли є4сть сіS глаг0лема; |
