1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! запропонуй загадку і скажи притчу до дому Ізраїлевого. | сhне человёчь, повёждь п0вэсть и3 рцы2 при1тчу на д0мъ ї}левъ, |
|
3
|
3
|
| Скажи: так говорить Господь Бог: великий орел з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів у Ливан і зняв з кедра верхівку, | и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: nрeлъ вели1кій, великокри1лый, д0лгій протzжeніемъ, и3сп0лнь ногтeй, и4же и4мать повелёніе вни1ти въ лівaнъ, и3 взS и3збр†нныz кeдра, |
|
4
|
4
|
| зірвав верхній з молодих паростків його і приніс його у землю Ханаанську, у місті торговців поклав його; | и3 верхи2 мsгкости њстрогA, и3 принесE | въ зeмлю хананeйску, во грaдэ њграждeннэмъ положи2 |: |
|
5
|
5
|
| і взяв від насіння цієї землі, і посадив на землі насіння, помістив біля великих вод, як садять вербу. | и3 взS t сBмене земнaгw и3 дадE є5 на п0ли пл0днэ, (да ўтверди1тъ корeніе) над8 водaми мн0гими, ви1дэно ўчини2 є5: |
|
6
|
6
|
| І воно виросло, і зробилося виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало виноградною лозою, і дало паростки, і пустило віття. | и3 прозzбE и3 бhсть въ віногрaдъ нeмощенъ и3 мaлъ вели1чествомъ, є4же kвлsтисz л0зію є3гw2 на нeмъ, и3 корeніе є3гw2 под8 ни1мъ бsше: и3 бhсть въ віногрaдъ, и3 сотвори2 рHзги, и3 прострE tр†сли сво‰. |
|
7
|
7
|
| І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягла до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого. | И# бhсть nрeлъ другjй вели1къ, великокри1лный, мн0гъ ногтьми2, и3 сE, віногрaдъ сeй њплетazсz њб8 нeмъ: и3 корeніе є3гw2 къ немY, и3 л0зіе своE и3спусти2 є3мY, є4же напаsти себE со грyдіемъ сaда своегw2. |
|
8
|
8
|
| Вона була посаджена на доброму полі, біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, зробитися лозою чудовою. | На п0ли д0брэ, на водЁ мн0зэ питaетсz т0й, є4же сотвори1ти прозzбє1ніz и3 приноси1ти пл0дъ, є4же бhти въ віногрaдъ вели1къ. |
|
9
|
9
|
| Скажи: так говорить Господь Бог: чи буде у неї успіх? Чи не вирвуть коренів її, і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? усе молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коренів її. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: є3дA и3спрaвитсz; не корeніе ли мzгкоты2 є3гw2 и3 пл0дъ и3згніeтъ; и3 и4зсхнутъ вс‰ лётwрасли є3гw2, и3 не мhшцею ли вели1кою, ни людьми2 мн0гими є4же и3ст0ргнути є3го2 и3з8 корeніz є3гw2; |
|
10
|
10
|
| І ось, хоч вона посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? засохне на грядках, де виросла. | И# сE, тhетъ: є3дA ўспёетъ; не ѓбіе ли, є3гдA к0снетсz є3мY вётръ зн0йный, посхнeтъ сухот0ю; со грyдіемъ прозzбeніz своегw2 и4зсхнетъ. |
|
11
|
11
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
12
|
12
|
| скажи бунтівному дому: хіба не знаєте, що це означає? — Скажи: ось, прийшов цар Вавилонський у Єрусалим, і взяв царя його і князів його, і привів їх до себе у Вавилон. | сhне человёчь, рцы2 ко д0му прогнэвлsющему мS: не вёсте ли, что2 сyть сі‰; рцы2 и5мъ: сE, грzдeтъ цaрь вавmлHнскъ на їеrли1мъ, и3 в0зметъ царS є3гw2 и3 кнsзz є3гw2, и3 tведeтъ | къ себЁ въ вавmлHнъ: |
|
13
|
13
|
| І взяв іншого з царського роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою, | и3 п0йметъ t плeмене цaрска, и3 завэщaетъ съ ни1мъ завётъ, и3 введeтъ є3го2 въ клsтвэ, и3 старBйшины земли2 в0зметъ, |
|
14
|
14
|
| щоб царство було покірне, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо. | є4же бhти въ цaрство немощно2, є4же весьмA не возноси1тисz, (но) храни1ти завётъ є3гw2 и3 стоsти въ нeмъ: |
|
15
|
15
|
| Але той відійшов від нього, пославши послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи уціліє? | и3 tвeржетсz t негw2 посылaz послы2 сво‰ во є3гЂпетъ дaти є3мY к0ни и3 лю1ди мнHги: є3дA и3спрaвитъ; спасeтсz ли творsй сопроти6внаz; и3 преступazй завётъ спасeтсz ли; |
|
16
|
16
|
| Живу Я, — говорить Господь Бог: у місці перебування царя, який поставив його царем, і якому дану клятву він знехтував, і порушив союз свій з ним, він помре у нього у Вавилоні. | ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще не на мёстэ, и3дёже цaрь воцари1вый є3го2, и4же похyли клsтву мою2 и3 и4же преступи2 завётъ м0й, съ ни1мъ средЁ вавmлHна скончaетсz. |
|
17
|
17
|
| З великою силою і з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані облогові вежі на загибель багатьох душ. | И# не въ си1лэ вели1цэй, нижE въ нар0дэ мн0зэ сотвори1тъ съ ни1мъ фараHнъ брaнь во nстр0зэ и3 въ сограждeніи стрёльницъ, є4же и3з8sти дyшы мнHги. |
|
18
|
18
|
| Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось, дав руку свою і зробив усе це; він не вціліє. | И# похyли клsтву, є4же преступи1ти завётъ, и3 сE, дадE рyку свою2 и3 вс‰ сі‰ сотвори2 є3мY: не спасeтсz. |
|
19
|
19
|
| Тому так говорить Господь Бог: живу Я! клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: живY ѓзъ, ѓще не клsтву мою2, ю4же похyли, и3 завётъ м0й, є3г0же преступи2, дaмъ на главY є3гw2: |
|
20
|
20
|
| І закину на нього сіть Мою, і впійманий буде у тенета Мої; і приведу його у Вавилон, і там буду судитися з ним за віроломство його проти Мене. | и3 прострY мрeжу мою2 нaнь, и3 ћтъ бyдетъ во њдержaніи є3S: и3 приведY є3го2 въ вавmлHнъ и3 разсуждyсz съ ни1мъ тaмw њ непрaвдэ є3гw2, є4юже непрaвдова ко мнЁ: |
|
21
|
21
|
| А всі утікачі його з усіх полків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, розвіяні будуть по всіх вітрах; і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це. | и3 вси2 и3збёгшіи є3гw2 и3 вси2 и3збрaнніи со всёми њполчє1ніи є3гw2 мечeмъ падyтъ, и3 вс‰ њст†вшаz и4хъ разсёю по всемY вётру, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь гlахъ. |
|
22
|
22
|
| Так говорить Господь Бог: і візьму Я з вершини високого кедра, і посаджу; з верхніх паростків його відірву ніжну парость і посаджу на високій і величній горі. | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 возмY ѓзъ њ и3збрaнныхъ кeдра выс0кагw t верхA и3 дaмъ t главы2 tрaслей є3гw2, сердцA и4хъ њстружY и3 насаждY ѓзъ на горЁ выс0цэ: |
|
23
|
23
|
| На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і пустить віття, і принесе плід, і зробиться величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його. | и3 повёшу и5 въ горЁ выс0цэ ї}левэ и3 насаждY и5, и3 прорасти1тъ tрaсль и3 сотвори1тъ пл0дъ и3 бyдетъ въ кeдръ вели1къ: и3 почjетъ под8 ни1мъ всsкъ ѕвёрь, и3 под8 сёнію є3гw2 почjетъ всsка пти1ца, и3 л0зіе є3гw2 пaки ўстр0zтсz: |
|
24
|
24
|
| І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим: Я, Господь, сказав, і зроблю. | и3 ўвёсть всsко дрeво полев0е, ћкw ѓзъ гDь смирszй дрeво выс0кое и3 возносsй дрeво смирeнное, и3 и3зсушazй дрeво зелeное и3 проращazй дрeво сух0е: ѓзъ гDь гlахъ и3 сотворю2. |
