Глава 9
|
Главa f7
|
1
|
1
|
І виголосив у вуха мої великим гласом, говорячи: нехай наблизяться карателі міста, кожен зі своїм згубним знаряддям у руці своїй. | И# возопи2 во ќшы мои2 глaсомъ вели1кимъ, гlz: прибли1жисz tмщeніе грaда: и3 кjйждо и3мёzше сосyды и3стреблeніz въ руцЁ своeй. |
2
|
2
|
І ось, шість чоловік ідуть від верхніх воріт, звернених на північ, і в кожного в руці згубне знаряддя його, і між ними один, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі його приладдя писаря. І прийшли і стали біля мідного жертовника. | И# сE, шeсть мужeй и3д0ша t пути2 врaтъ выс0кихъ зрsщихъ на сёверъ, и3 коемyждо сэки1ра (погублeніz) въ руцЁ є3гw2: и3 мyжъ є3ди1нъ посредЁ и4хъ њблечeнъ въ поди1ръ, и3 п0zсъ t сапфjра њ чрeслэхъ є3гw2: и3 внид0ша и3 стaша бли1з8 жeртвенника мёдzнагw. |
3
|
3
|
І слава Бога Ізраїлевого зійшла з херувима, на якому була, до порогу дому. І прикликав Він чоловіка, одягненого у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря. | И# слaва бGа ї}лева взhде t херувjмwвъ сyщаz на ни1хъ въ непокровeнное д0му: и3 призвA мyжа њболчeна въ поди1ръ, и4же и3мёzше на чрeслэхъ свои1хъ п0zсъ. |
4
|
4
|
І сказав йому Господь: пройди посередині міста, посередині Єрусалима, і на чолах людей скорботних, що зітхають за всіма мерзотами, що звершуються серед нього, зроби знак. | И# речE гDь къ немY: пройди2 средЁ грaда їеrли1ма и3 дaждь знaмєніz на ли1ца мужeй стенsщихъ и3 болёзнующихъ њ всёхъ беззак0ніихъ бывaющихъ средЁ и4хъ. |
5
|
5
|
А тим сказав так, що я чув: ідіть за ним по місту й уражайте; нехай не шкодує око ваше, і не щадіть; | И# си6мъ речE, слhшащу мнЁ: и3ди1те во грaдъ в8слёдъ є3гw2, и3зсэцhте и3 не пощади1те nчи1ма вaшима и3 не поми1луйте: |
6
|
6
|
старого, юнака і дівчину, і немовля і жінок бийте до смерти, але не чіпайте жодної людини, на якій знак, і почніть від святилища Мого. І почали вони з тих старійшин, які були перед домом. | стaрца и3 ю4ношу и3 дёву, и3 младeнцы и3 жєны2 и3збjйте въ потреблeніе: ґ ко всBмъ, на ни1хже є4сть знaменіе, не прикасaйтесz: t њсвzщeнныхъ мои1хъ начни1те. И# начaша t мужeй стaрыхъ, и5же бёша внyтрь въ домY. |
7
|
7
|
І сказав їм: оскверніть дім, і наповніть двори убитими, і вийдіть. І вийшли, і почали убивати у місті. | И# речE къ ни6мъ: њскверни1те д0мъ, и3 нап0лните пути6 мертвецє1въ и3сходsще, и3 и3зсэцhте (сyщихъ во грaдэ). |
8
|
8
|
І коли вони їх убили, а я залишився, тоді я упав на лице своє і заволав, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти погубиш весь залишок Ізраїля, виливаючи гнів Твій на Єрусалим? | И# бhсть внегдA сэчaху и5хъ, њстaхъ ѓзъ и3 пад0хъ ни1цъ, и3 возопи1хъ и3 рёхъ: г0ре, (г0ре,) q, лю1тэ мнЁ, ґдwнаю2 гDи! є3дA потреблsеши ты2 њстaнки ї}лєвы, є3гдA разливaеши ћрость твою2 на їеrли1мъ; |
9
|
9
|
І сказав Він мені: нечестя дому Ізраїлевого й Іудиного велике, дуже велике; і земля ця повна крови, і місто сповнене неправди; бо вони говорять: «залишив Господь землю цю, і не бачить Господь». | И# речE ко мнЁ: непрaвда д0му ї}лева и3 їyдина возвели1чисz ѕэлw2 ѕэлw2, ћкw нап0лнисz землS людjй мн0гихъ, и3 грaдъ нап0лнисz непрaвдъ и3 нечист0тъ, ћкw рёша: њстaвилъ є4сть гDь зeмлю и3 не ви1дитъ гDь. |
10
|
10
|
За те і Моє око не пощадить, і не помилую; оберну поведінку їх на їх голову. | И# ѓзъ є4смь, и3 не пощади1тъ џко моE, ни поми1лую, пути6 и4хъ на главы6 и4хъ дaхъ. |
11
|
11
|
І ось чоловік, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря, дав відповідь і сказав: я зробив, як Ти повелів мені. | И# сE, мyжъ, њболчeный въ поди1ръ и3 препоsсанъ п0zсомъ њ чрeслэхъ свои1хъ, tвэщавaше, глаг0лz: сотвори1хъ, ћкоже заповёдалъ ми2 є3си2. |