1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 32
|
Главa lв
|
|
1
|
1
|
| У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во второенaдесzть лёто, во вторыйнaдесzть мцcъ, во є3ди1нъ дeнь мцcа, |
|
2
|
2
|
| сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх. | бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: сhне человёчь, возми2 плaчь на фараHна царS є3гЂпетска и3 речeши є3мY: львY kзhкwвъ ўпод0билсz є3си2 ты2, и3 ћкw ѕмjй вели1кій, и4же въ м0ри, и3 би1лъ є3си2 рогaми въ рэкaхъ твои1хъ, и3 возмущaлъ є3си2 в0ду ногaма твои1ма, и3 попирaлъ є3си2 рёки тво‰. |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 возложY на тS сBти мо‰ въ собрaніи людjй мн0гихъ, |
|
4
|
4
|
| І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі. | и3 и3зведy тz ќдою моeю, и3 прострy тz на земли2: полS нап0лнzтсz тебє2, и3 посаждY на тебЁ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 насhщу тоб0ю вс‰ ѕвBри всеS земли2: |
|
5
|
5
|
| І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами. | и3 повeргу плHти тво‰ на горaхъ, и3 нап0лню кр0вію твоeю всю2 зeмлю, |
|
6
|
6
|
| І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою. | и3 напіeтсz землS t гн0z твоегw2, t мн0жества твоегw2 на горaхъ: и3 дє1бри нап0лню t тебє2, |
|
7
|
7
|
| І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм. | и3 покрhю нeбо, є3гдA ўгaснеши, и3 помрачY ѕвёзды є3гw2, с0лнце во w4блацэ сокрhю, и3 лунA не kви1тъ свёта своегw2: |
|
8
|
8
|
| Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог. | вс‰ свэти6ла небє1снаz помрачY на тS и3 дaмъ тмY на зeмлю твою2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
9
|
9
|
| Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав. | И# разгнёваю сердцA людjй мн0гихъ, є3гдA и3зведY плённики тво‰ во kзhки, въ зeмлю, є3sже не знaлъ є3си2. |
|
10
|
10
|
| І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого. | И# ўнhютъ њ тебЁ kзhцы мн0зи, и3 цaріе и4хъ ќжасомъ ўжaснутсz њ тебЁ, є3гдA налети1тъ мeчь м0й на ли1ца и4хъ, чaюще падeніz своегw2 t днE падeніz твоегw2. |
|
11
|
11
|
| Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе. | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: мeчь царS вавmлHнска пріи1детъ тебЁ, мечьми2 и3споли1нwвъ, и3 поражY крёпость твою2: |
|
12
|
12
|
| Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його. | губи1теліе t kзы6къ вси2, и3 погубsтъ ўкори1зну є3гЂпетску, и3 сокруши1тсz всS крёпость є3гw2. |
|
13
|
13
|
| І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх. | И# погублю2 вс‰ скоты2 є3гw2 t воды2 мн0ги, и3 не возмути1тъ є3S ногA человёческа ктомY, и3 стопA ск0тіz не стyпитъ на ню2. |
|
14
|
14
|
| Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог. | Тaкw тогдA ўм0лкнутъ в0ды и4хъ, и3 рёки и4хъ ћкw є3лeй потекyтъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, |
|
15
|
15
|
| Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь. | є3гдA дaмъ є3гЂпта въ пaгубу, и3 њпустёетъ землS съ полнот0ю своeю, є3гдA разсёю вс‰ живyщыz на нeй, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
16
|
16
|
| Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог. | Плaчь є4сть, и3 восплaчешисz њ нeмъ, и3 дщє1ри kзhчєскіz восплaчутсz њ нeмъ, над8 є3гЂптомъ и3 над8 всeю си1лою є3гw2 восплaчутсz, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
17
|
17
|
| У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во второенaдесzть лёто, пeрвагw мцcа въ пzтыйнaдесzть дeнь, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
18
|
18
|
| сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу. | сhне человёчь, восплaчисz њ крёпости є3гЂпетстэй (прекланsz преведи2 є3го2): и3 сведyтъ дщeрей є3гw2 мeртвыхъ kзhцы во глубинY земнyю ко низходsщымъ въ пр0пасть. |
|
19
|
19
|
| Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними. | T в0дъ благолёпнw сни1ди и3 поспи2 съ неwбрёзаными. |
|
20
|
20
|
| Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його. | СредЁ ћзвеныхъ мечeмъ падyтъ съ ни1мъ, и3 ќспнетъ всS крёпость є3гw2. |
|
21
|
21
|
| Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем. | И# рекyтъ ти2 и3споли1ни: во глубинЁ пр0пасти бyди, когw2 лyчши є3си2 ты2; сни1ди и3 лsзи съ неwбрёзаными средЁ ћзвеныхъ мечeмъ. |
|
22
|
22
|
| Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча. | Тaмw ґссyръ и3 вeсь с0нмъ є3гw2, и3 вси2 ћзвеніи тaмw дaшасz, и3 гр0бъ и4хъ во глубинЁ пр0пасти, и3 бhсть с0нмъ є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 ћзвеніи пaдшіи мечeмъ, |
|
23
|
23
|
| Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих. | и5же дaша гр0бы є3гw2 во стeгнэхъ рвA, и3 бhсть с0нмъ є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 тjи ћзвеніи пaдающіи мечeмъ, и5же дaша стрaхъ св0й на земли2 живhхъ. |
|
24
|
24
|
| Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. | Тaмw є3лaмъ и3 всS си1ла є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 ћзвеніи пaдшіи мечeмъ и3 низходsщіи неwбрёзани во глубинY земнyю, дaвшіи стрaхъ св0й на земли2 живhхъ: |
|
25
|
25
|
| Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених. | и3 пріsша мучeніе своE съ низходsщими въ пр0пасть, средЁ ћзвеныхъ. |
|
26
|
26
|
| Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих. | Тaмw дaшасz мос0хъ, и3 fовeль, и3 вс‰ си1ла є3гw2, w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 неwбрёзанніи ћзвеніи t мечA, дaвшіи стрaхъ св0й на земли2 жи1зни. |
|
27
|
27
|
| Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих. | И# ўсп0ша со и3споли6ны пaдшими t вёка, и5же снид0ша во ѓдъ во nрyжіи в0инстэмъ и3 положи1ша мечы2 сво‰ под8 главы6 сво‰, и3 бhша беззакHніz и4хъ на костeхъ и4хъ, ћкw ўстраши1ша всёхъ во житіи2 своeмъ, и3 стрaхъ си6льнымъ бhша на земли2 живyщымъ. |
|
28
|
28
|
| І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем. | И# ты2 посредЁ неwбрёзанныхъ сокруши1шисz и3 поспи1ши со ћзвеными мечeмъ. |
|
29
|
29
|
| Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу. | Тaмw є3дHмъ и3 цaріе є3гw2 и3 вси2 кн‰зи ґссyрwвы, дaвшіи крёпость свою2 на ћзву мeчную: сjи со ћзвеными ўсп0ша, съ низходsщими въ р0въ. |
|
30
|
30
|
| Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. | Тaмw кн‰зи сёверстіи вси2, тaмw вси2 воевHды ґссyрwвы, и5же сведeни бhша со ћзвеными со стрaхомъ свои1мъ и3 со крёпостію своeю стыдsщесz, ўсп0ша неwбрёзанніи со ћзвеными мечeмъ, и3 пріsша мучeніе своE съ низходsщими въ пр0пасть. |
|
31
|
31
|
| Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог. | Тёхъ ќзритъ цaрь фараHнъ и3 ўтёшитсz њ всeй крёпости и4хъ: фараHнъ и3 ћзвеніи мечeмъ и3 всS си1ла є3гw2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
32
|
32
|
| Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог. | Ћкw дaхъ стрaхъ м0й на земли2 жи1зни, и3 ќспнетъ средЁ неwбрёзанныхъ со ћзвеными мечeмъ фараHнъ, и3 всE мн0жество є3гw2 съ ни1мъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
