Глава 7
|
Главa з7
|
1
|
1
|
І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
2
|
2
|
і ти, сину людський, [скажи]: так говорить Господь Бог; землі Ізраїлевій кінець, — кінець прийшов на чотири краї землі. | и3 ты2, сhне человёчь, рцы2: сі‰ гlетъ гDь: земли2 ї}левэ конeцъ пріи1де, конeцъ пріи1де на четhри краи6 земли2. |
3
|
3
|
Ось кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої. | Пришeлъ є4сть конeцъ, нн7э конeцъ тебЁ, и3 и3спущY ћрость мою2 на тS, и3 tмщY тебЁ по путє1мъ твои6мъ, дaмъ на тS вс‰ мeрзwсти тво‰. |
4
|
4
|
І не пощадить тебе око Моє, і не помилую, і воздам тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і пізнаєте, що Я Господь. | Не пощади1тъ џко моE на тS, и3 не поми1лую, занE пyть тв0й на тS дaмъ, и3 мeрзwсти тво‰ средЁ тебє2 бyдутъ, и3 ўвёси, ћкw ѓзъ гDь. |
5
|
5
|
Так говорить Господь Бог: біда єдина, ось, іде біда. | Тёмже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѕло2 є3ди1но ѕло2, сE, и4детъ. |
6
|
6
|
Кінець прийшов, прийшов кінець, встав на тебе; ось дійшла, | Конeцъ пришeлъ є4сть, пріи1де конeцъ, востA на тS, сE, пріи1де. |
7
|
7
|
дійшла напасть до тебе, жителю землі! надходить час, наближається день сум’яття, а не веселих вигуків на горах. | Пріи1де плетeніе на тS живyщаго на земли2: пріи1де врeмz, прибли1жисz дeнь, не съ молв0ю, нижE съ болёзньми. |
8
|
8
|
Ось, незабаром виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої. | Нн7э и3збли1зу и3злію2 гнёвъ м0й на тS и3 скончaю ћрость мою2 на тебЁ, и3 њсуждY тS по путє1мъ твои6мъ и3 дaмъ на тS вс‰ мeрзwсти тво‰. |
9
|
9
|
І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми воздам тобі, і мерзоти твої з тобою будуть; і пізнаєте, що Я Господь каратель. | Не пощади1тъ џко моE, и3 не поми1лую, занE пути6 тво‰ на тS дaмъ, и3 мeрзwсти тво‰ посредЁ тебє2 бyдутъ, и3 познaеши, ћкw ѓзъ гDь біsй. |
10
|
10
|
Ось день! ось прийшла, настала напасть! жезл виріс, гордість розрослася. | СE, дeнь гDень прих0дитъ, сE, конeцъ пришeлъ є4сть, и3зhде плетeніе, и3 процвэтE жeзлъ, |
11
|
11
|
Постає сила на жезл нечестя; нічого не залишиться від них, і від багатства їх, і від шуму їх, і від пишноти їх. | прозzбE ўкори1зна, и3 сокруши1тъ ўтверждeніе беззак0нника: и3 не съ пли1щемъ, ни съ потщaніемъ: и3 не t ни1хъ сyть, и3 нёсть красы2 въ ни1хъ. |
12
|
12
|
Прийшов час, настав день: хто купив, не радій, і хто продав, не плач; бо гнів над усією безліччю їх; | Пріи1де врeмz, прибли1жисz дeнь: купyzй да не рaдуетсz, и3 продаsй да не плaчетсz, ћкw гнёвъ на всE мн0жество и4хъ. |
13
|
13
|
Бо хто продав, не повернеться до проданого, хоч би і залишилися вони у живих; бо пророче видіння про всю безліч їх не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не укріпить свого життя. | Занeже притzжавazй ко продаю1щему ктомY не возврати1тсz, и3 є3щE въ жи1зни живyщему, ћкw видёніе на всE мн0жество и4хъ не возврати1тсz, и3 человёкъ во nчесёхъ жи1зни своеS не ўкрэпи1тсz. |
14
|
14
|
Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх. | Воструби1те труб0ю и3 разсуди1те вс‰, и3 не бyдетъ грzдyщагw на рaть, ћкw гнёвъ м0й на всE мн0жество и4хъ. |
15
|
15
|
Поза домом меч, а у домі моровиця і голод. Хто у полі, той помре від меча; а хто у місті, того пожеруть голод і моровиця. | Рaть tвнЁ съ мечeмъ, глaдъ же и3 смeрть и3звнyтрь: и4же на п0ли мечeмъ скончaетсz, сyщихъ же во грaдэ глaдъ и3 смeрть скончaетъ. |
16
|
16
|
А вцілілі з них утечуть і будуть на горах, як голуби долин; усі вони будуть стогнати, кожен за своє беззаконня. | И# ўцэлёютъ спасeнніи t ни1хъ и3 бyдутъ на горaхъ ћкw голуби6цы скорбsще: и3 всёхъ и3збію2, коег0ждо въ непрaвдахъ є3гw2. |
17
|
17
|
У всіх руки опустяться, й у всіх коліна затремтять, як вода. | Вс‰ рyки разслабёютъ, и3 вс‰ стeгна њкалsютсz м0кростію. |
18
|
18
|
Тоді вони опережуться веретищем, і обійме їх трепет і у всіх на лицях буде сором, і у всіх на головах пліш. | И# препоsшутсz во врє1тища, и3 покрhетъ | ќжасъ: и3 на всsцэмъ лицы2 срaмъ на ни1хъ, и3 на всsцэй главЁ плёшь. |
19
|
19
|
Срібло своє вони викинуть на вулиці, і золото у них буде у зневазі. Срібло їх і золото їх не у змозі буде врятувати їх у день гніву Господа. Вони не наситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; бо воно було приводом до беззаконня їх. | Сребро2 и4хъ на ст0гнахъ повeржетсz, и3 злaто и4хъ презрёно бyдетъ: сребро2 и4хъ и3 злaто не возм0жетъ и3збaвити и5хъ въ дeнь гнёва гDнz, дyши и4хъ не насhтzтсz, и3 чревA и4хъ не нап0лнzтсz, занE кaзнь непрaвостей и4хъ бhсть. |
20
|
20
|
І у червоних убраннях своїх вони перетворювали його на гордість, і робили з нього зображення мерзотних своїх ідолів; за те і зроблю його нечистим для них; | И#збр†нныz ќтвари въ гордhню положи1ша |, и3 w4бразы мeрзостей свои1хъ и3 гнyснwсти сотвори1ша t ни1хъ: сегw2 рaди дaхъ w4наz и5мъ въ нечистотY. |
21
|
21
|
і віддам його у руки чужих у здобич і беззаконникам землі на розкрадання, і вони осквернять його. | И# предaмъ | въ чужд‡z рyцэ, є4же разгрaбити |, и3 губи1телємъ земли2 въ кwрhсти, и3 њсквернsтъ |. |
22
|
22
|
І відверну від них лице Моє, і осквернять потаємне Моє; і прийдуть туди грабіжники, і осквернять його. | И# tвращY лицE моE t ни1хъ, и3 њсквернsтъ стражбY мою2, и3 вни1дутъ въ нS неwпaснw, и3 њсквернsтъ |: |
23
|
23
|
Зроби ланцюг, бо земля ця наповнена кривавими злодіяннями, і місто повне насильства. | и3 сотворsтъ мzтeжъ, понeже землS полнA судA кр0ве, и3 грaдъ п0лнъ беззак0ніz. |
24
|
24
|
Я приведу найлютіших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу кінець пихатості сильних, і будуть осквернені святині їхні. | И# приведY ѕлы6z kзhки, и3 наслёдzтъ д0мы и4хъ: и3 tвращY величaніе крёпости и4хъ, и3 њсквернsтсz свzт†z и4хъ. |
25
|
25
|
Йде пагуба; будуть шукати миру, і не знайдуть. | И# молeніе пріи1детъ, и3 взhщетъ ми1ра, и3 не бyдетъ. |
26
|
26
|
Біда піде за бідою і звістка за звісткою; і будуть просити у пророка видіння, і не стане вчення у священика і поради у старців. | Г0ре на г0ре бyдетъ, и3 вёсть на вёсть бyдетъ, и3 не бyдетъ видёніе t прbр0ка, и3 зак0нъ поги1бнетъ t жерцA и3 совётъ t стaрєцъ. |
27
|
27
|
Цар буде ремствувати, і князь одягнеться у жах, і в народу землі будуть тремтіти руки. Вчиню з ними за шляхами їхніми, і за судами їхніми буду судити їх; і пізнають, що Я Господь. | Цaрь восплaчетсz, и3 кнsзь њблечeтсz въ пaгубу, и3 рyки людjй земли2 разслабёютъ: по путє1мъ и4хъ сотворю2 и5мъ и3 по судHмъ и4хъ tмщY и5мъ, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь. |