Глава 36
|
|
1
|
|
У четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа: | |
2
|
|
візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня; | |
3
|
|
можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх. | |
4
|
|
І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому. | |
5
|
|
І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній; | |
6
|
|
отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх; | |
7
|
|
можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей. | |
8
|
|
Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати у домі Господньому. | |
9
|
|
У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських. | |
10
|
|
І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу. | |
11
|
|
Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої, | |
12
|
|
і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, царський писар, і Делаія, син Семаії, й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі; | |
13
|
|
і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу. | |
14
|
|
Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Нирії, сувій у руку свою і прийшов до них. | |
15
|
|
Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Варух уголос їм. | |
16
|
|
Коли вони вислухали усі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю. | |
17
|
|
І запитали Варуха: скажи ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його? | |
18
|
|
І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій. | |
19
|
|
Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви. | |
20
|
|
І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі слова ці. | |
21
|
|
Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя. | |
22
|
|
Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня. | |
23
|
|
Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні. | |
24
|
|
І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці. | |
25
|
|
Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх. | |
26
|
|
І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх. | |
27
|
|
І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому: | |
28
|
|
візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у першому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський; | |
29
|
|
а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?» | |
30
|
|
за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний; | |
31
|
|
і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали. | |
32
|
|
І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів. |