1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
|
|
1
|
|
| Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його? | |
|
2
|
|
| Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь. | |
|
3
|
|
| Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми. | |
|
4
|
|
| Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?» | |
|
5
|
|
| Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися. | |
|
6
|
|
| Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь. | |
|
7
|
|
| Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх? | |
|
8
|
|
| Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого. | |
|
9
|
|
| Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно. | |
|
10
|
|
| А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його. | |
|
11
|
|
| Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене. | |
|
12
|
|
| Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу. | |
|
13
|
|
| Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями. | |
|
14
|
|
| Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну. | |
|
15
|
|
| Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми. | |
|
16
|
|
| Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь. | |
|
17
|
|
| І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | |
|
18
|
|
| Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому. | |
|
19
|
|
| Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені? | |
|
20
|
|
| Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх. | |
|
21
|
|
| Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря. | |
|
22
|
|
| Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів. | |
|
23
|
|
| Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть. | |
|
24
|
|
| Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів. | |
|
25
|
|
| Як не вціліло місто слави, місто радости моєї? | |
|
26
|
|
| Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф. | |
|
27
|
|
| І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада. | |
|
28
|
|
| Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу! | |
|
29
|
|
| Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!» | |
|
30
|
|
| Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум. | |
|
31
|
|
| Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці. | |
|
32
|
|
| Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь. | |
|
33
|
|
| І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому. | |
|
34
|
|
| Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського: | |
|
35
|
|
| так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх. | |
|
36
|
|
| І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити. | |
|
37
|
|
| Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх. | |
|
38
|
|
| І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь. | |
|
39
|
|
| Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь. |
