1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 26
|
|
|
1
|
|
| На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа: | |
|
2
|
|
| так говорить Господь: стань надворі дому Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які повелю тобі сказати їм; не відніми ні слова. | |
|
3
|
|
| Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні. | |
|
4
|
|
| І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам, | |
|
5
|
|
| щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте, — | |
|
6
|
|
| то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі. | |
|
7
|
|
| Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому. | |
|
8
|
|
| І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти; | |
|
9
|
|
| навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишиться без жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому. | |
|
10
|
|
| Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота дому Господнього. | |
|
11
|
|
| Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами». | |
|
12
|
|
| І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти міста цього усі ті слова, які ви чули; | |
|
13
|
|
| отже, виправте путі ваші і діяння ваші і послухайтеся гласу Господа Бога вашого, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас; | |
|
14
|
|
| а щодо мене, ось — я у ваших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим; | |
|
15
|
|
| тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші». | |
|
16
|
|
| Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він говорив нам ім’ям Господа Бога нашого». | |
|
17
|
|
| І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам: | |
|
18
|
|
| «Михей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейського, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде виораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього — лісистим пагорбом. | |
|
19
|
|
| Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим? | |
|
20
|
|
| Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима, — і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія. | |
|
21
|
|
| Коли почув слова його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет. | |
|
22
|
|
| Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним. | |
|
23
|
|
| І вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Іоакима, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні гробниці. | |
|
24
|
|
| Але рука Ахикама, сина Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство». |
