1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 31
|
|
|
1
|
|
| У той час, — говорить Господь, — Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом. | |
|
2
|
|
| Так говорить Господь: народ, який уцілів від меча, знайшов милість у пустелі; йду заспокоїти Ізраїля. | |
|
3
|
|
| Здаля явився мені Господь і сказав: любов’ю вічною Я полюбив тебе і тому простяг до тебе благовоління. | |
|
4
|
|
| Я знову влаштую тебе, і ти будеш улаштована, діво Ізраїлева, знову будеш прикрашатися тимпанами твоїми і виходити у хороводі тих, що веселяться; | |
|
5
|
|
| знову розведеш виноградники на горах Самарії; виноградарі, які будуть розводити їх, самі будуть і користуватися ними. | |
|
6
|
|
| Бо буде день, коли вартові на горі Єфремовій проголосять: «вставайте, і зійдемо на Сион до Господа Бога нашого». | |
|
7
|
|
| Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і викликуйте перед главою народів: проголошуйте, славте і говоріть: «спаси, Господи, народ Твій, залишок Ізраїля!» | |
|
8
|
|
| Ось, Я приведу їх із країни північної і зберу їх із країв землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом з ними, — великий сонм повернеться сюди. | |
|
9
|
|
| Вони пішли зі сльозами, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх біля потоків вод дорогою рівною, на якій не спіткнуться; бо Я — отець Ізраїля, і Єфрем — первісток Мій. | |
|
10
|
|
| Слухайте слово Господнє, народи, і сповістіть островам віддаленим і скажіть: «Хто розсіяв Ізраїля, Той і збере його, і буде охороняти його, як пастир стадо своє»; | |
|
11
|
|
| бо відкупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильнішим за нього. | |
|
12
|
|
| І прийдуть вони, і будуть торжествувати на висотах Сиону; і зберуться до благосердя Господа, до пшениці і вина і єлею, до агнців і волів; і душа їх буде як напоєний водою сад, і вони не будуть уже більше знемагати. | |
|
13
|
|
| Тоді дівчина буде веселитися у хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню сум їх на радість і втішу їх, і звеселю їх після скорботи їх. | |
|
14
|
|
| І насичу душу священиків жиром, і народ Мій насититься благами Моїми, — говорить Господь. | |
|
15
|
|
| Так говорить Господь: голос чутно у Рамі, крик і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитися за дітей своїх, бо їх немає. | |
|
16
|
|
| Так говорить Господь: утримай голос твій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за труд твій, — говорить Господь, — і повернуться вони із землі ворожої. | |
|
17
|
|
| І є надія для твого майбутнього, — говорить Господь, — і повернуться сини твої у наділи свої. | |
|
18
|
|
| Чую Єфрема, який плаче: «Ти покарав мене, і я покараний, як телець неприборканий; наверни мене, і навернуся, бо Ти Господь Бог мій. | |
|
19
|
|
| Коли я був навернений, я каявся, і коли був напоумлений, бив себе по стегнах; я був посоромлений, я був знічений, тому що ніс неславу юности моєї». | |
|
20
|
|
| Чи не дорогий у Мене син Єфрем? чи не улюблене дитя? бо, як тільки заговорю про нього, завжди з любов’ю згадую про нього; нутро Моє обурюється за нього; змилосерджуся над ним, — говорить Господь. | |
|
21
|
|
| Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, поверни серце твоє на дорогу, на путь, якою ти йшла; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся у ці міста твої. | |
|
22
|
|
| Чи довго тобі блукати, відпала дочко? Бо Господь сотворить на землі щось нове: жона спасе чоловіка. | |
|
23
|
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: надалі, коли Я поверну полон їх, будуть говорити на землі Іуди й у містах його це слово: «нехай благословить тебе Господь, оселя правди, гора свята!» | |
|
24
|
|
| Й оселиться на ній Іуда й усі міста його разом, хлібороби і ті, що ходять зі стадами. | |
|
25
|
|
| Бо Я напою душу стомлену і насичу всяку душу скорботну. | |
|
26
|
|
| При цьому я прокинувся і подивився, і сон мій був приємний мені. | |
|
27
|
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я засію дім Ізраїлів і дім Іудин сіменем людини і сіменем худоби. | |
|
28
|
|
| І як Я спостерігав за ними, викорінюючи і знищуючи, і руйнуючи і гублячи, й ушкоджуючи, так буду спостерігати за ними, творячи і насаджуючи, — говорить Господь. | |
|
29
|
|
| У ті дні вже не будуть говорити: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома», | |
|
30
|
|
| але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде. | |
|
31
|
|
| Ось настають дні, — говорить Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт, | |
|
32
|
|
| не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми у той день, коли узяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; той завіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у союзі з ними, — говорить Господь. | |
|
33
|
|
| Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів, — говорить Господь: вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. | |
|
34
|
|
| І вже не будуть учити один одного, брат брата, і говорити: «пізнайте Господа», бо усі самі будуть знати Мене, від малого до великого, — говорить Господь, — тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом’яну більше. | |
|
35
|
|
| Так говорить Господь, Який дав сонце для освітлення вдень, устави місяцю і зіркам для освітлення вночі, Який збурює море, так що хвилі його ревуть; Господь Саваоф — ім’я Йому. | |
|
36
|
|
| Якщо ці устави перестануть діяти переді Мною, — говорить Господь, — то і плем’я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди. | |
|
37
|
|
| Так говорить Господь: якщо небо може бути виміряне вгорі, й основи землі досліджені внизу, то і Я відкину все плем’я Ізраїлеве за все те, що вони робили, — говорить Господь. | |
|
38
|
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли місто впорядковане буде на славу Господа від вежі Анамеїла до воріт наріжних, | |
|
39
|
|
| і землемірний шнур піде далі прямо до пагорба Гарива й обійде Гоаф. | |
|
40
|
|
| І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрона, до рогу кінських воріт на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розпадеться повіки. |
