1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| О, хто дасть голові моїй воду й очам моїм — джерело сліз! я плакав би день і ніч про уражених дочки народу мого. | |
|
2
|
|
| О, хто дав би мені у пустелі пристановище подорожніх! залишив би я народ мій і пішов би від них: бо усі вони перелюбники, збіговисько віроломних. | |
|
3
|
|
| Як лук, напружують язик свій для неправди, підсилюються на землі неправдою; бо переходять від одного зла до іншого, і Мене не знають, — говорить Господь. | |
|
4
|
|
| Стережіться кожен свого друга, і не довіряйте жодному зі своїх братів; тому що всякий брат ставить спотикання іншому, і всякий друг розносить наклепи. | |
|
5
|
|
| Кожен обманює свого друга, і правди не говорять: привчили язик свій говорити неправду, лукавлять до втоми. | |
|
6
|
|
| Ти живеш серед підступництва; з підступництва вони зрікаються знати Мене, — говорить Господь. | |
|
7
|
|
| Тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я розплавлю і випробую їх; бо як інакше Мені чинити з дочкою народу Мого? | |
|
8
|
|
| Язик їх — убивча стріла, говорить підступно; вустами своїми говорять із ближнім своїм дружньо, а у серці своєму будують йому підступи. | |
|
9
|
|
| Невже Я не покараю їх за це? — говорить Господь; чи не помститься душа Моя такому народові, як цей? | |
|
10
|
|
| Про гори здійму плач і крик, і про степові пасовища — ридання, тому що вони випалені, так що ніхто там не проходить, і не чутно бекання стад: від птахів небесних до худоби — усі розсіялися, пішли. | |
|
11
|
|
| І зроблю Єрусалим купою каміння, житлом шакалів, і міста Юдеї зроблю пустелею, без жителів. | |
|
12
|
|
| Чи є такий мудрець, який зрозумів би це? І до кого говорять уста Господні — пояснив би, за що загинула країна і випалена, як пустеля, так що ніхто не проходить нею? | |
|
13
|
|
| І сказав Господь: за те, що вони залишили закон Мій, який Я встановив для них, і не слухали гласу Мого і не чинили за ним; | |
|
14
|
|
| а ходили за впертістю серця свого і слідом Ваала, як навчили їх батьки їхні. | |
|
15
|
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я нагодую їх, цей народ, полином, і напою їх водою з жовчю; | |
|
16
|
|
| і розсію їх між народами, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх. | |
|
17
|
|
| Так говорить Господь Саваоф: подумайте, і покличте плакальниць, щоб вони прийшли; пошліть за майстринями у цій справі, щоб вони прийшли. | |
|
18
|
|
| Нехай вони поспішать і здіймуть плач за нас, щоб з очей наших лилися сльози, і з вій наших текла вода. | |
|
19
|
|
| Бо голос плачу чутно з Сиону: «як ми пограбовані! ми жорстоко посоромлені, бо залишаємо землю, тому що зруйнували житла наші». | |
|
20
|
|
| Отже, слухайте, жінки, слово Господа, і нехай прислухається вухо ваше до слів уст Його; і вчіть дочок ваших плачу, і одна одну — жалібних пісень. | |
|
21
|
|
| Бо смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах. | |
|
22
|
|
| Скажи: так говорить Господь: і будуть повалені трупи людей, як гній на полі і як снопи позаду женця, і не буде кому зібрати їх. | |
|
23
|
|
| Так говорить Господь: нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, нехай не хвалиться сильний силою своєю, нехай не хвалиться багатий багатством своїм. | |
|
24
|
|
| Але хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, що Я — Господь, Який творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це благоугодно Мені, — говорить Господь. | |
|
25
|
|
| Ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я відвідаю усіх обрізаних і необрізаних: | |
|
26
|
|
| Єгипет і Юдею, й Едома і синів Аммонових, і Моава і всіх, що стрижуть волосся на скронях, які живуть у пустелі; тому що усі ці народи необрізані, а увесь дім Ізраїлів з необрізаним серцем. |
