1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 44
|
|
|
1
|
|
| Слово, яке було до Єремії про усіх юдеїв, що живуть у землі Єгипетській, які оселилися у Магдолі й Тафнисі, й у Нофі, й у землі Пафрос: | |
|
2
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви бачили усю біду, яку Я навів на Єрусалим і на весь рід юдейський; ось, вони тепер порожні, і ніхто не живе у них, | |
|
3
|
|
| за нечестя їх, яке вони робили, прогнівляючи Мене, ходячи кадити і служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші. | |
|
4
|
|
| Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, щоб сказати: «не робіть це мерзенне діло, яке Я ненавиджу». | |
|
5
|
|
| Але вони не слухали і не прихилили вуха свого, щоб навернутися від свого нечестя, не кадити іншим богам. | |
|
6
|
|
| І вилилися лють Моя і гнів Мій і розгорілися у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима; і вони зробилися руїнами і пустелею, як бачите нині. | |
|
7
|
|
| І нині так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: навіщо ви робите це велике зло душам вашим, знищуючи у себе чоловіків і дружин, дорослих дітей і немовлят із середовища Юдеї, щоб не залишити у себе залишку, | |
|
8
|
|
| прогнівляючи Мене творінням рук своїх, кадінням іншим богам у землі Єгипетській, куди ви прийшли жити, щоб погубити себе і зробитися прокляттям і ганьбою у всіх народів землі? | |
|
9
|
|
| Хіба ви забули нечестя батьків ваших і нечестя царів юдейських, ваше власне нечестя і нечестя дружин ваших, яке вони робили у землі Юдейській і на вулицях Єрусалима? | |
|
10
|
|
| Не смирилися вони і до цього дня, і не бояться і не роблять за законом Моїм і за уставами Моїми, які Я дав вам і батькам вашим. | |
|
11
|
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну проти вас лице Моє на загибель і на знищення усієї Юдеї | |
|
12
|
|
| і візьму юдеїв, які залишилися, які повернули лице своє, щоб іти у землю Єгипетську і жити там, і всі вони будуть знищені, впадуть у землі Єгипетській; мечем і голодом будуть знищені; від малого і до великого помруть від меча і голоду, і будуть прокляттям і жахом, наругою і ганьбою. | |
|
13
|
|
| Відвідаю тих, що живуть у землі Єгипетській, як Я відвідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею, | |
|
14
|
|
| і ніхто не уникне і не вціліє із залишку юдеїв, які прийшли у землю Єгипетську, щоб пожити там і потім повернутися у землю Юдейську, куди вони всією душею бажають повернутися, щоб жити там; ніхто не повернеться, крім тих, які втечуть звідти. | |
|
15
|
|
| І відповідали Єремії усі чоловіки, які знали, що дружини їхні кадять іншим богам, і всі дружини, які стояли там у великій кількості, і весь народ, який жив у землі Єгипетській, у Пафосі, і сказали: | |
|
16
|
|
| слово, яке ти говорив нам ім’ям Господа, ми не слухаємо від тебе; | |
|
17
|
|
| але неодмінно будемо робити усе те, що вийшло з вуст наших, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання, як ми робили, ми і батьки наші, царі наші і князі наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, тому що тоді ми були ситі і щасливі і лиха не бачили. | |
|
18
|
|
| А з того часу, як перестали ми кадити богині неба і виливати їй узливання, терпимо в усьому нестаток і гинемо від меча і голоду. | |
|
19
|
|
| І коли ми кадили богині неба і виливали їй узливання, то хіба без відома чоловіків наших робили ми їй пиріжки з зображенням її і виливали їй узливання? | |
|
20
|
|
| Тоді сказав Єремія всьому народові, чоловікам і дружинам, і всьому народові, який так відповідав йому: | |
|
21
|
|
| чи не це кадіння, яке звершували ви у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, ви і батьки ваші, царі ваші і князі ваші, і народ країни, згадав Господь? І чи не воно зійшло Йому на серце? | |
|
22
|
|
| Господь не міг більше терпіти злих діл ваших і мерзот, які ви робили; тому і зробилася земля ваша пустелею і жахом, і прокляттям, без жителів, як бачите нині. | |
|
23
|
|
| Оскільки ви, звершуючи те куріння, грішили перед Господом і не слухали гласу Господа, і не чинили за законом Його і за встановленнями Його, і за веліннями Його, то й осягла вас ця біда, як бачите нині. | |
|
24
|
|
| І сказав Єремія усьому народові і всім жінкам: слухайте слово Господнє, всі юдеї, які у землі Єгипетській: | |
|
25
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви і дружини ваші, що вустами своїми говорили, те і руками своїми робили; ви говорите: «станемо виконувати обітниці наші, які ми обіцяли, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання», — твердо тримайтеся обітниць ваших і у точності виконуйте обітниці ваші. | |
|
26
|
|
| За те вислухайте слово Господнє, всі юдеї, які живуть у землі Єгипетській: ось, Я поклявся великим ім’ям Моїм, — говорить Господь, — що не буде вже на усій землі Єгипетській вимовлятися ім’я Моє вустами будь-якого юдея, який говорить: «живий Господь Бог!» | |
|
27
|
|
| Ось, Я буду спостерігати над вами на погибель, а не на добро; й усі юдеї, які у землі Єгипетській, будуть гинути від меча і голоду, доки зовсім не знищаться. | |
|
28
|
|
| Тільки невелика кількість тих, що уникли меча, повернеться із землі Єгипетської у землю Юдейську, і дізнаються всі юдеї, які залишилися, що прийшли в землю Єгипетську, щоб пожити там, чиє слово збудеться: Моє чи їх. | |
|
29
|
|
| І ось вам знамення, — говорить Господь, — що Я відвідаю вас на цьому місці, щоб ви знали, що збудуться слова Мої про вас на погибель вам. | |
|
30
|
|
| Так говорить Господь: ось, Я віддам фараона Вафрія, царя Єгипетського, до рук ворогів його і до рук тих, що шукають душі його, як віддав Седекію, царя Юдейського, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, ворога його і який шукав душі його. |
