1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 38
|
|
|
1
|
|
| І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи: | |
|
2
|
|
| так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий. | |
|
3
|
|
| Так говорить Господь: неодмінно віддане буде місто це в руки війська царя Вавилонського, і він візьме його. | |
|
4
|
|
| Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди. | |
|
5
|
|
| І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам. | |
|
6
|
|
| Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина царя, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно. | |
|
7
|
|
| І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євнухів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових. | |
|
8
|
|
| І вийшов Авдемелех з дому царського і сказав цареві: | |
|
9
|
|
| господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті. | |
|
10
|
|
| Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візьми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер. | |
|
11
|
|
| Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодящих клаптів і опустив їх на мотузках у яму до Єремії. | |
|
12
|
|
| І сказав Авдемелех ефіоплянин Єремії: підклади ці старі кинуті ганчірки і клапті під пахви рук твоїх, під мотузки. І зробив так Єремія. | |
|
13
|
|
| І потягли Єремію на мотузках і витягли його з ями; і залишався Єремія у дворі сторо́жі. | |
|
14
|
|
| Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого. | |
|
15
|
|
| І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене. | |
|
16
|
|
| І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї. | |
|
17
|
|
| Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій; | |
|
18
|
|
| а якщо не вийдеш до князів царя Вавилонського, то це місто буде віддане до рук халдеїв, і вони спалять його вогнем, і ти не уникнеш рук їхніх. | |
|
19
|
|
| І сказав цар Седекія Єремії: я боюся юдеїв, які перейшли до халдеїв, щоб халдеї не віддали мене у руки їх, і щоб ті не наглумилися з мене. | |
|
20
|
|
| І сказав Єремія: не віддадуть; послухай гласу Господа у тім, що я говорю тобі, і добре тобі буде, і жива буде душа твоя. | |
|
21
|
|
| А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь: | |
|
22
|
|
| ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно, і вони віддалилися від тебе». | |
|
23
|
|
| І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем. | |
|
24
|
|
| І сказав Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш; | |
|
25
|
|
| і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть, — і також що говорив тобі цар», | |
|
26
|
|
| то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там». | |
|
27
|
|
| І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідалися про те, що було сказано цареві. | |
|
28
|
|
| І залишався Єремія у дворі сторо́жі до того дня, в який був узятий Єрусалим. І Єрусалим був узятий. |
