|
Глава 22
|
Глvа, к~в”
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
|
Отвњща же е^лифа'съ, џемани'тинъ и^ реq. ё^бо
|
|
2
|
2
|
|
хіба може людина приносити користь Богу? Розумний приносить користь собі самому.
|
не г~ь ли е^сть наё^ча'яи ра'ꙁђмђ и^ хи'трости. чи'мъ
|
|
3
|
3
|
|
Яке задоволення Вседержителю від того, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти тримаєш путі твої у непорочності?
|
б^о бреже'тъ г~ь а^ще ты е^си дњ'лы непоро'ченъ, и^ли походи ја%ко про'стъ пђть твои,
|
|
4
|
4
|
|
Невже Він, боячись тебе, вступить з тобою в змагання, піде судитися з тобою?
|
и^ли сло'вот^и творя ѓ^бличи'тъ т^я, и^ вни'деT ли с тобо'ю на сђдъ”
|
|
5
|
5
|
|
Певно, злоба твоя велика, і беззаконням твоїм немає кінця.
|
Кое ё^бо, не ѕло'ба ли твоя е^сть мно'га, беZчисле'ни же т^и сђть грњси”
|
|
6
|
6
|
|
Певно, ти брав застави від братів твоїх ні за що і з напівголих знімав одяг.
|
В ꙁаи^м# б^о дая'ше бра'тїи свое'и въ тщњ, ѓ^де'ждђ же наги'хъ эTја%лъ е^си,
|
|
7
|
7
|
|
Стомленому спрагою не подавав води напитися і голодному відмовляв у хлібі;
|
и^ воды` жа'ждђщая не напои'лъ е^си, и^ а'лчющая лиши'лъ е^си хлњ'ба”
|
|
8
|
8
|
|
а людині сильній ти давав землю, і сановитий оселявся на ній.
|
Сђди'л# же е^си нњкїихъ лицемъ, вселил# же е^си ё^бо'гихъ на ꙁемли`”
|
|
9
|
9
|
|
Вдів ти відсилав ні з чим і сиріт залишав з порожніми руками.
|
вдови'ца эTпђстилъ е^си тща`, сироты ѓ^ѕлоби'лъ е^си”
|
|
10
|
10
|
|
За те навколо тебе петлі, і збурив тебе несподіваний жах,
|
Тњм#же ё^бо ѓ^быидо'ша т^я сњти, и пот#ща т^я ра'ть и^ꙁряDна”
|
|
11
|
11
|
|
або пітьма, в якій ти нічого не бачиш, і великі води покрили тебе.
|
Свњтъ тебњ тма` бы'сть, ё^спо'ша же вода т^я покры`”
|
|
12
|
12
|
|
Чи не вище небес Бог? подивися вгору на зірки, як вони високо!
|
Не живы'и ли на высо'кихъ преꙁира'ет#, възноси'мыя же ё^кори'ꙁною смњри”
|
|
13
|
13
|
|
І ти говориш: що знає Бог? чи може Він судити крізь морок?
|
И$ ре'клъ е^си чт^о раꙁђмњ крњ'пкїи, и^ли на ѓ%блацњ сђдитъ”
|
|
14
|
14
|
|
Хмари — завіса Його, так що Він не бачить, а ходить тільки по небесному колу.
|
ѓ%блакъ и^ эTкрове'нїе е^го неви'димо бђдетъ, и^ крђгᲆ нб~си ѓ^бы'идеT”
|
|
15
|
15
|
|
Невже ти тримаєшся путі древніх, якою йшли люди беззаконні,
|
е^да` стеѕю вњ'чнђю съхрани'ши, ю%же пра'ша мђ'жїе непра'ведни,
|
|
16
|
16
|
|
які передчасно були винищені, коли вода розлилася під основу їхню?
|
и^же ја%ти бы'ша беꙁ# вре'мене, и^ рњка текђщи эT ѓ^снова'нїя и^хъ”
|
|
17
|
17
|
|
Вони говорили Богу: відійди від нас! і що зробить їм Вседержитель?
|
гл~ющи г~ь чт^о сътво'ритъ намъ, и^ли чт^о нанесе'тъ на' ны вседржи'теl”
|
|
18
|
18
|
|
А Він наповнював доми їхні добром. Але, рада нечестивих, будь далекою від мене!
|
И$же и^спо'лнилъ е^сть до'мы и^хъ бл~гоT, совњт# же нечести'выX дале'че эT него”
|
|
19
|
19
|
|
Бачили праведники і раділи, і непорочний сміявся:
|
Видњвше же пра'веDницы въсмᲇя'шеся, непоро'ченъ же глђмля'шеся.
|
|
20
|
20
|
|
ворог наш знищений, а те, що залишилося після них, пожер вогонь.
|
то'кмо поги'бе и^мњ'нїе и^хъ, и^ ѓ^ста'нки и^хъ поја%сть ѓ%гнь”
|
|
21
|
21
|
|
Зблизься ж з Ним — і будеш спокійний; через це прийде до тебе добро.
|
Бђди же жесто'къ а^ще сътерпи'ши, пото'мъ плоD твои бђдеT въ блаѕњ”
|
|
22
|
22
|
|
Прийми з вуст Його закон і поклади слова Його в серце твоє.
|
Прїими же и^з# ё%стъ е^го ѓ^бњща'нїе, и прїими словеса` е^го въ срDцы свое^мъ”
|
|
23
|
23
|
|
Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, проженеш беззаконня від намету твого
|
А$ще ли же ѓ^брати'шися и^ смири'ши себе преD гм~ъ, и^ дале'че сътвориши эT жи'тїя твое^го непра'вдђ”
|
|
24
|
24
|
|
і будеш вважати за порох блискучий метал, і за камені потоків — золото Офірське.
|
Положи на пе'рсти въ ка'мени, ја^коже ка'мень пото'ка сап#фи'рова”
|
|
25
|
25
|
|
І буде Вседержитель твоїм золотом і блискучим сріблом у тебе,
|
Бђди же т^и вседръжи'тель помо'щник# эT вра'гъ, чи'ста же въꙁда'сть т^я ја%ко сребро` раждеже'но”
|
|
26
|
26
|
|
бо тоді будеш радуватися за Вседержителя і піднімеш до Бога лице твоє.
|
Пото'мъ въꙁвесели'шися преD бм~ъ, и^ въꙁрњвъ на' нб~оти'хо”
|
|
27
|
27
|
|
Помолишся Йому, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої.
|
Помо'льшђ же ти ся къ немђ и^ ё^слы'шит# т^я, да'сть же т^и моли'твы твоя въꙁда'ти”
|
|
28
|
28
|
|
Покладеш намір, і він здійсниться у тебе, і над путями твоїми буде сяяти світло.
|
Оу^стро'иT же т^и жили'ще пра'вды, на пђтеX же твоиX бђдетъ свњтъ”
|
|
29
|
29
|
|
Коли хто буде принижений, ти скажеш: піднесення! і Він спасе засмученого лицем,
|
ЈА/ко смири` себе, и^ рече'ши въꙁвели'чися, и^ смире'на ѓ^чи'ма сп~сетъ”
|
|
30
|
30
|
|
визволить і невинного, і він спасеться чистотою рук твоїх.
|
І$ и^ꙁба'витъ непови'нна, и^ сп~сая чи'сᲄыма рђка'ма с^и”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.