|
Глава 28
|
Глvа, к~и”
|
|
1
|
1
|
|
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять.
|
Єсть б^о сребрђ мњсто эTнюдyђ быва'етъ, и^ мњсто жеꙁла т^ђ ё^дђже ѓ^чища'ется.
|
|
2
|
2
|
|
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь.
|
желњꙁо бо эT ꙁемля` ражда'ется, мњдь же ра'вно ка'менїю сњчется”
|
|
3
|
3
|
|
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
|
Чи'нъ положи тмњ`, и^ вся'кђ кончи'нђ самъ и^спытђетъ” Камы'къ тмы`, и^ сњнь см~рти,
|
|
4
|
4
|
|
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей.
|
пресече'нїемъ пото'ка эT пра'ха. ꙁабыва'ющїи же пђть пра'выи изнемого'ша”
|
|
5
|
5
|
|
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем.
|
эT чл~къ ѓ^рема земля` эT нея и^ꙁы'идеT хлњ'бъ, под нею сеи ѓ^брати'ся ја%ко ѓ%гнь”
|
|
6
|
6
|
|
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота.
|
Мњсто сапфи'ра ка'менїе е^я`, и^ пе'рсть зла'то е^я.
|
|
7
|
7
|
|
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки;
|
стезя` не позна'я пти'ца, и^ не преꙁрњ ю& ѓ%ко неја%сыще.
|
|
8
|
8
|
|
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал.
|
и^ не пра'ша е^я` сн~ове велича'выхъ, и^ не преиде по не'и ле'въ”
|
|
9
|
9
|
|
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори;
|
На несњко'мњ простре рђ'кђ свою, раꙁврати же и^с коре'нїя го'ры. во'лны во'дъ въстрясе, глђби'ны же рњкъ эTкры`,
|
|
10
|
10
|
|
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її;
|
эTвра'ти же рњкъ разверꙁе” Вся'кое же чsтное видњ м^и ѓ%ко
|
|
11
|
11
|
|
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло.
|
покаꙁа же си'лђ свою на свњтъ”
|
|
12
|
12
|
|
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму?
|
Премђдрость же эTкђ'дђ ѓ^брњте'ся, кое же мњсто еs хи'трости”
|
|
13
|
13
|
|
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих.
|
Не вњсть чл~къ пђти ея`, ни ѓ^бря'щет# же ся въ чл~цњхъ.
|
|
14
|
14
|
|
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене.
|
беꙁDна рече нњсть мнњ, и^ мо'ре рече нњсть съ мно'ю.
|
|
15
|
15
|
|
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла;
|
не да'сть ѓ^бъя'ти ѓ^ не'и, и^ не преста'нетъ сребро` и^ꙁмњне'нїе е^я`”
|
|
16
|
16
|
|
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром;
|
И$ неспое'на бђдетъ съ зла'томъ сифи'рскомъ, ѓ^нђхи'тоM чsтномъ, и^ сапфи'ромъ”
|
|
17
|
17
|
|
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота.
|
Не ра'вно бђдетъ е^я` ꙁла'то и^ сткло, і^ и^ꙁмњне'нїе е^я` съсђ'ди ꙁла'ти
|
|
18
|
18
|
|
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни.
|
превысо'кїя, и^ дњ'лателе не помянђтся” И$ въвлеци премђ'дросᲄь паче внђтреняа,
|
|
19
|
19
|
|
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона.
|
не равно е^я` бђдетъ топа'ꙁїѓнъ е^џиѓ'пїя, съ ꙁла'томъ чsтномъ не смњси'тся”
|
|
20
|
20
|
|
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму?
|
Премђдрость же эTкђдђ ѓ^брњтеся, кое же мњсто е^сть смышле'нїя”
|
|
21
|
21
|
|
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена.
|
Оу^таися всего чл~ка, и^ эT пти'ць нбsныхъ съкры'ся.
|
|
22
|
22
|
|
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї.
|
па'гђба и^ смр~ть реко'ста, слы'шахове же иX сла'вђ.
|
|
23
|
23
|
|
Бог знає путь її, і Він відає місце її.
|
б~ъ бл~гъ съста'ви е^я пђть, сам# же вњсть мњсто е^я`.
|
|
24
|
24
|
|
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом.
|
самъ бо поDнбsнђю всю проꙁира'етъ, вњдыи по ꙁемли` вс^е е^же сътвори”
|
|
25
|
25
|
|
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру,
|
Вњтръ ё^ставле'нїе, и^ водњ мњрђ. е^гда` сътвори'лъ
|
|
26
|
26
|
|
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної,
|
та'ко вњдя'и, и^ съчте пђть въ эTтресе'нїи гла'са.
|
|
27
|
27
|
|
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її
|
тогда` ви'дњ ю& и^сповњда ю&, ё^готова і^ и^ꙁъслњди
|
|
28
|
28
|
|
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум.
|
и^ рече чл~кђ. и^ се бг~очsтїа е^сть премђдрость, а^ е^же ёдали'тися эT ѕл^а е^сть хи'трость”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.