|
Глава 14
|
Глvа, д~і”
|
|
1
|
1
|
|
Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями:
|
Чл~къ б^о рожен# эT жены` ма'лолњтеn, и^спо'лнь гнњ'ва.
|
|
2
|
2
|
|
як квітка, вона виростає й опадає; тікає, як тінь, і не зупиняється.
|
и^ли ја%ко цвTњ процвњты'и эTпаде, эTбњжа же ја^ко стњнь и^ не постоиT.
|
|
3
|
3
|
|
І на неї-то Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою?
|
с^е и^ ѓ^ сеM словеси сътвори'лъ е^си, внити преD т^я сђдомъ.
|
|
4
|
4
|
|
Хто народиться чистим від нечистого? Жоден.
|
кто` б^о чи'стъ бђдетъ эT скверны, и^ никᲄо'же,
|
|
5
|
5
|
|
Якщо дні йому визначені, і число місяців його в Тебе, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде,
|
а^ще и^ е^ді'нᲆ дн~ь житїе е^го на земли`. и^сщете'ни же мsцы е^го эT него, въ лњте положи'лъ е^си и^ не престђ'пиT.
|
|
6
|
6
|
|
то ухилися від нього: нехай він відпочине, доки не закінчить, як найманець, дня свого.
|
эTстђпи` эT него` да ё^млъкнет#, і^ и^ꙁво'литъ жи'тїе ја%коже нае%мникъ”
|
|
7
|
7
|
|
Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть:
|
Є$сть б^о дре'вђ надежда, а^ще б^о посњче'но бђдет#, паки процвњтъ, и^ лњтора'сль е^го не ѓ^скђдњ'етъ”
|
|
8
|
8
|
|
якщо і застарів у землі корінь його, і пеньок його завмер у поросі,
|
А$ще б^о състарњеTся въ ꙁемли` ко'ренᲆ е^го, а^ще же на ка'мени сконча'ется стебло е^го,
|
|
9
|
9
|
|
але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене.
|
эT во'ня воды` процвњте” Сътвори'т же жа'твђ, ја%ко мла'до сажDено.
|
|
10
|
10
|
|
А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона?
|
мQђ же ё^меръ эTи'де, паD же чл~къ пото'мъ не бђ'детъ.
|
|
11
|
11
|
|
Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає:
|
лњты ѓ^скђдњ'етъ мо'ре, рњка' же ѓ^пђстњвшїи и^сше,
|
|
12
|
12
|
|
так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого.
|
и^ чл~къ спа'выи не вᲆста'нетъ. до'ндеже не бђдетъ нб~о съшвено, и^ не въспрянђтъ эT сна` и^хъ”
|
|
13
|
13
|
|
О, якби Ти в пеклі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, поклав мені термін і потім згадав про мене!
|
А$ще ё^бо во а'дњ бы` м^я съхрани'лъ, сᲆкры'лъ же м^я бы`, до'ндеже преста'нетъ гнњвъ тво'и. и^ въчини'ши вре'мя, в неже па'мять сътвори'ши м^и”
|
|
14
|
14
|
|
Коли помре людина, то чи буде вона знову жити? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде мені зміна.
|
А$ще ё^бо ё%мреT чл~къ жи'въ бђдеT, скон#чавъ дн~и лњтъ свои^хъ. тръплю до'ндеже па'ки бђдђ”
|
|
15
|
15
|
|
Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх;
|
Посем же въꙁовеши, а%ꙁ же ё^слы'шђ т^я, дњлаy рђкђ твое'ю не эTвраща'ися.
|
|
16
|
16
|
|
бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого;
|
и^счел же е^си хи'трости моя` и^ ничто'же т^я преи'детъ грњхъ мои^хᲆ”
|
|
17
|
17
|
|
у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти закрив би провину мою.
|
Запечатлњлъ же ми е^си беꙁако'нїя въ меш#цњ, наꙁнамена'лъ же е^си а^ще чт^о беZ во'ля престђпихъ.
|
|
18
|
18
|
|
Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого;
|
и^ ра'ꙁвњ гора` пада'ющи распадеся, и^ ка'мень ѓ^беTша'етъ эT мњста свое^го.
|
|
19
|
19
|
|
вода стирає камені; паводок її змиває земний порох: так і надію людини Ти знищуєш.
|
ка'мень е^гоже ѓ^глади'ша во'ды, и^ потопи'ша во'ды вᲆ знаки перьсᲄь земля`. и^ тер#пњнїе члчsко погђби'лъ е^си,
|
|
20
|
20
|
|
Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить; змінюєш їй лице і відсилаєш її.
|
въвъꙁринlђ е^си до конца ѓ^тиде. приставиl е^си лице, і^ и^спђстилъ,
|
|
21
|
21
|
|
Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає;
|
мно'гом же бы'вшемъ сн~омъ е^го не вњсть. а^ще и^ ма'ло иX бђдеT не сᲆвњсться
|
|
22
|
22
|
|
але плоть її на ній болить, і душа її в ній страждає.
|
н^о плоти е^го болᲇша, дш~а же е^го сњтова`”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.