|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
Після того відкрив Іов вуста свої і прокляв день свій.
|
Посемъ эTвръꙁе і%ѓ^въ ё^ста` своя. и^ прокля'тᲆ дн~ь свои
|
|
2
|
2
|
|
І почав Іов і сказав:
|
гл~я.
|
|
3
|
3
|
|
згинь день, у який я народився, і ніч, у яку сказано: зачалася людина!
|
да поги'бнетъ дн~ь воньже родиXся, и^ но'щь в нюy рњша, с^е е^сть мђж'ескъ полъ.
|
|
4
|
4
|
|
День той нехай буде темрявою; нехай не шукає його Бог з висоти, і нехай не засяє над ним світло!
|
т^а но'щь бђ'ди тма`. и^ да не и^зыщеT г~ь съвыше е^я`, и^ да не прїидеT на ню` свTњ,
|
|
5
|
5
|
|
Нехай затьмарить його темрява і тінь смертна, нехай обійме його хмара, нехай страшаться його, як палючої спеки!
|
и^ да прїимеT ю& тма` и^ стᲇнь смр~тныи, да прїидеT на ню` сђмраk и^ да прокляT бђ'ди дн~ь то'и,
|
|
6
|
6
|
|
Ніч та, — нехай володіє нею морок, нехай не рахується вона в днях року, нехай не ввійде у число місяців!
|
и^ т^ђ ноu да посᲄи'гнеT тма`. не бђ'ди въ дн~и лњта н^и бђди въчтенъ въ дн~и мsць.
|
|
7
|
7
|
|
О! ніч та — нехай буде вона безлюдна; нехай не ввійде в неї радість!
|
ноu т^а бђди болњзнь, и^ не прїиди на ню` веселїе и^ ра'дость.
|
|
8
|
8
|
|
Нехай проклянуть її ті, що проклинають день, здатні розбудити левиафана!
|
н^о да проклинеT е^я` проклина'яи того дн~е, и^же и%мать начина'ти вели'кїи киT.
|
|
9
|
9
|
|
Нехай померкнуть зірки світанку її: нехай чекає вона світла, і воно не приходить, і нехай не побачить вона вій денниці
|
да помер#кнTђ и^ ѕвњзды то'я но'щи, и^ да не стерпиT н^и на свTњ да не прїидеT. и^ да не приꙁриT деньни'ца вᲆсїя'ющи,
|
|
10
|
10
|
|
за те, що не зачинила дверей утроби матері моєї і не приховала горя від очей моїх!
|
ја%ко не затвори вра'та чрева мт~ре мое'а” но эTгна` ё^бо бо'лњꙁнь эT ѓ^чїю мое'ю.
|
|
11
|
11
|
|
Чому я не помер, виходячи з утроби, і не помер, коли вийшов з утроби?
|
почᲄо б^о въ ё^тробњ не ё^мроX. и^ ја^ко и^с чрева иZшеD и^ а'бїе не гибохъ.
|
|
12
|
12
|
|
Навіщо прийняли мене коліна? навіщо було мені годуватися грудьми?
|
почто' же м^я срњтоста колњни. почто' же със#саX сесца.
|
|
13
|
13
|
|
Тепер би лежав я і спочивав; спав би, і мені було б спокійно
|
нн~њ ё^бо а^ще ё^снђлъ быX ё^молчђ, почиl быX
|
|
14
|
14
|
|
з царями і радниками землі, які забудовували для себе пустелі,
|
съ цр~ьми съвњтники ꙁемля` и^же хваляхђся ѓ^рђжїи,
|
|
15
|
15
|
|
або з князями, у яких було золото, і які наповнювали доми свої сріблом;
|
и^л^и сᲆ кня'ѕи и^мже много злато и^ наполни'ша до'мы своа сребра`.
|
|
16
|
16
|
|
або, як викидень прихований, я не існував би, як немовлята, які не побачили світла.
|
и^л^и ја%коy и%звергъ и^ꙁлаꙁя и^ꙁ ложе'снъ мт~ре. и^ли ја%ко младенцы и^же не ви'дњша свњта”
|
|
17
|
17
|
|
Там беззаконні перестають наводити страх, і там відпочивають виснажені в силі.
|
Тђ нечьсти'вїи раждего'шAся ја%ростїю гнњ'ва. т^ђ почи'ша претрђжDенїи тњломъ.
|
|
18
|
18
|
|
Там в’язні разом насолоджуються спокоєм і не чують криків приставника.
|
въкђпњ же вњчнїи не слы'шаша гла'са сᲆбира'ющаго да'нь.
|
|
19
|
19
|
|
Малий і великий там рівні, і раб вільний від господаря свого.
|
ма'лъ и^ вели'къ т^ђ е^сть, и^ рабъ боя'ися господи'на свое^го.
|
|
20
|
20
|
|
Навіщо дано страднику світло, і життя засмученим душею,
|
почто б^о да'нъ е^сть сђщиM въ го'ресᲄи свTњ, и^ болњꙁненаM дш~амъ животъ,
|
|
21
|
21
|
|
які чекають на смерть, і немає її, які викопали б її охочіше, ніж скарб,
|
и^же жела'юT смр~ти и^ не полђча'юT. и^скопова'юще ја%ко съкровища,
|
|
22
|
22
|
|
зраділи б до захвату, захоплювалися б, що знайшли гріб?
|
ѓ^брадованиy быва'ютъ а^ще ё^лђчатъ.
|
|
23
|
23
|
|
Навіщо дано світло людині, путь якої закрита, і яку Бог оточив мороком?
|
смр~ть б^о мђж'ђ поко'и, ꙁатво'ритъ б^о б~ъ ѓ^ немъ.
|
|
24
|
24
|
|
Зітхання мої попереджають хліб мій, і стогони мої ллються, як вода,
|
прьвње б^о бра'шна мое^го вᲆздыха'нїе м^и прїиде. слежђ же а^ꙁъ ѓ^дръжи'мъ стра'хомъ.
|
|
25
|
25
|
|
бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене.
|
стра'хъ б^о ѓ^ нем же ся ё^жасахъ прїиде м^и. и^ е^гоже боя'хся срᲇте м^я.
|
|
26
|
26
|
|
Немає мені миру, немає спокою, немає відради: спіткало нещастя.
|
н^и ё^мириX н^и ё^молчахъ, н^и почихъ, наи^де м^и гнњ'въ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.