Глава 12
1
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
2
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися.
3
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях.
4
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть,
5
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся.
6
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом.
7
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
8
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими;
9
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
10
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься.
11
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити,
12
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
13
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною!
14
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас?
15
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива.
17
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
18
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
19
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
20
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
21
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
22
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
23
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
24
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
25
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
26
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
27
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
28
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
29
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
30
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
31
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
32
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
33
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
34
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
35
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
36
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
37
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
38
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
39
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
40
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський.
41
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім?
42
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
43
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так.
44
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його.
45
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
46
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
47
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
48
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
49
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
50
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
51
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
52
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
53
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
54
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
55
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
56
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
57
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
58
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
59
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
