|
Глава 17
|
|
|
1
|
|
| Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять. | |
|
2
|
|
| Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих. | |
|
3
|
|
| Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому; | |
|
4
|
|
| і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому. | |
|
5
|
|
| І сказали апостоли Господу: додай нам віри. | |
|
6
|
|
| Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас. | |
|
7
|
|
| Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу? | |
|
8
|
|
| Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам? | |
|
9
|
|
| Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю. | |
|
10
|
|
| Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити. | |
|
11
|
|
| Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. | |
|
12
|
|
| І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. | |
|
13
|
|
| І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. | |
|
14
|
|
| Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. | |
|
15
|
|
| Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, | |
|
16
|
|
| і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. | |
|
17
|
|
| Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? | |
|
18
|
|
| Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? | |
|
19
|
|
| І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе. | |
|
20
|
|
| А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, | |
|
21
|
|
| і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є. | |
|
22
|
|
| Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите. | |
|
23
|
|
| І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся, | |
|
24
|
|
| бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій. | |
|
25
|
|
| Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим. | |
|
26
|
|
| І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: | |
|
27
|
|
| їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. | |
|
28
|
|
| Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували; | |
|
29
|
|
| а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх; | |
|
30
|
|
| так буде і в той день, коли Син Людський явиться. | |
|
31
|
|
| У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад. | |
|
32
|
|
| Згадайте жінку Лотову. | |
|
33
|
|
| Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її. | |
|
34
|
|
| Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться. | |
|
35
|
|
| Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться. | |
|
36
|
|
| Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться. | |
|
37
|
|
| На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли. |
