Глава 5
1
Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього ученики Його.
2
І, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3
Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
4
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6
Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться.
7
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10
Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
11
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради.
12
Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас.
13
Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям.
14
Ви — світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15
І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить всім у домі.
16
Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17
Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати.
18
Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19
Отже, якщо хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20
Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного.
21
Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду.
22
Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака»*, підлягає синедріону*; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній.
23
Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24
залиш там дар твій перед жертовником і піди перше помирися з братом твоїм, і тоді прийди й принеси дар твій.
25
Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю.
26
Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант*.
27
Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу.
28
А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29
Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну.
30
І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну.
31
Сказано також: коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення.
32
А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, хіба що через її любодійство, призводить її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33
Ще чули ви, що було сказано древнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої.
34
А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим;
35
ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя.
36
І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити.
37
Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого.
38
Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб.
39
А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу.
40
І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку.
41
І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42
Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43
Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого.
44
А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45
щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.
46
Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять?
47
І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять?
48
Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.
