|
Глава 16
|
|
|
1
|
|
| Тому вони достойно були покарані через подібних тварин і терзали їх багато чудовиськ. | |
|
2
|
|
| Замість такого покарання Ти благодіяв народу Твоєму: задовольняючи примхи їх, Ти приготував їм для насичення незвичайну їжу — перепелів, | |
|
3
|
|
| щоб ті, мучимі голодом, через огидний вигляд насланих гадів, відмовлялися і від необхідного позиву до їжі, а ці, короткочасно потерпівши нестачу, спожили незвичайну їжу. | |
|
4
|
|
| Бо тих гнобителів повинна була осягнути невідворотна нестача, а цим тільки потрібно було показати, як мучилися вороги їхні. | |
|
5
|
|
| І тоді, коли спостигла їх жахлива лютість звірів і вони знищувалися укусами підступних зміїв, гнів Твій не продовжився до кінця. | |
|
6
|
|
| Але вони були збентежені на короткий час для напоумлення, отримавши знамення спасіння на спогад про заповідь закону Твого, | |
|
7
|
|
| бо той, хто навертався, зцілявся не тим, на що дивився, але Тобою, Спасителем усіх. | |
|
8
|
|
| І цим Ти показав ворогам нашим, що Ти — визволитель від усякого зла: | |
|
9
|
|
| бо їх убивало жаління сарани і мух, і не знайшлося зцілення для душі їх, тому що вони були достойні мучення від цих. | |
|
10
|
|
| А синів Твоїх не здолали і зуби отруйних зміїв, тому що милість Твоя прийшла на допомогу і зцілила їх. | |
|
11
|
|
| Хоч вони і були уражувані для нагадування їм про слова Твої, але скоро були і зцілювані, щоб, упавши у глибоке забуття того, не позбулися Твого благодіяння. | |
|
12
|
|
| Не трава і не пластир лікували їх, але Твоє, Господи, всецілюще слово. | |
|
13
|
|
| Ти маєш владу життя і смерти і опускаєш до врат пекла і підносиш. | |
|
14
|
|
| Людина зі злоби своєї убиває, але не може повернути духу, який відійшов, і не може прикликати взяту душу. | |
|
15
|
|
| А Твоєї руки неможливо уникнути, | |
|
16
|
|
| бо нечестиві, які зреклися пізнавати Тебе, покарані силою Твоєю, будучи переслідувані незвичайними дощами, градами і невідворотними бурями і знищувані вогнем. | |
|
17
|
|
| Але найдивнішим було те, що вогонь сильніше діяв у воді, яка усе гасить, бо самий світ є поборник за праведних. | |
|
18
|
|
| Іноді полум’я приборкувалося, щоб не спалити тварин, посланих на нечестивих, щоб вони, бачачи це, пізнали, що переслідуються судом Божим. | |
|
19
|
|
| А іноді і серед води палило сильніше за вогонь, щоб знищити творіння землі неправедної. | |
|
20
|
|
| Замість того народ Твій Ти годував їжею ангельською і послав їм, які не трудилися, з неба готовий хліб, що був приємним за смаком кожного. | |
|
21
|
|
| Бо властивість їжі Твоєї показувала Твою любов до дітей і на задоволення бажання того, хто споживав, змінювалася за смаком кожного. | |
|
22
|
|
| А сніг і лід витримували вогонь і не танули, щоб вони знали, що вогонь, який горить у граді і блищить у дощах, знищував плоди ворогів. | |
|
23
|
|
| Але той самий вогонь, щоб наситилися праведні, втрачав свою силу. | |
|
24
|
|
| Бо творіння, слугуючи Тобі, Творцю, спрямовується для покарання нечестивих і вщухає для благодіяння віруючим у Тебе. | |
|
25
|
|
| Тому і тоді воно (творіння), змінюючись в усьому, підкорювалося Твоїй благодаті, яка годує усіх, за бажанням нужденних, | |
|
26
|
|
| щоб сини Твої, яких Ти, Господи, полюбив, пізнали, що не види плодів годують людину, але слово Твоє зберігає віруючих у Тебе. | |
|
27
|
|
| Бо те, що не пошкоджувалося вогнем, будучи зігріте слабким сонячним променем, одразу ж розтавало, | |
|
28
|
|
| щоб було відомо, що треба попереджати сонце подякою Тобі і звертатися до Тебе на схід світла. | |
|
29
|
|
| Бо надія невдячного розтане, як зимовий іній, і виллється, як негідна вода. |
