|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його; | |
|
2
|
|
| вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його | |
|
3
|
|
| і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги. | |
|
4
|
|
| Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною! | |
|
5
|
|
| Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його — зі святими? | |
|
6
|
|
| Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас. | |
|
7
|
|
| Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали. | |
|
8
|
|
| Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством? | |
|
9
|
|
| Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна. | |
|
10
|
|
| Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях; | |
|
11
|
|
| або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому; | |
|
12
|
|
| або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона; | |
|
13
|
|
| так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому». | |
|
14
|
|
| Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя. | |
|
15
|
|
| А праведники живуть повік; нагорода їх — у Господі, і піклування про них — у Вишнього. | |
|
16
|
|
| Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою. | |
|
17
|
|
| Він візьме всезброю — ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам; | |
|
18
|
|
| облачиться у броню — у правду, і покладе на Себе шолом — неупереджений суд; | |
|
19
|
|
| візьме непереможний щит — святість; | |
|
20
|
|
| суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців. | |
|
21
|
|
| Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. | |
|
22
|
|
| І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх; | |
|
23
|
|
| повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. | |
|
24
|
|
| Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних. |
