Глава 11
|
|
1
|
|
Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка: | |
2
|
|
вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети; | |
3
|
|
протистали ворогам і помстилися їм; | |
4
|
|
знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги — із твердого каменя. | |
5
|
|
Бо чим покарані були вороги їх, | |
6
|
|
тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні: | |
7
|
|
замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною, | |
8
|
|
на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду, | |
9
|
|
показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників. | |
10
|
|
Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві; | |
11
|
|
тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив. | |
12
|
|
І відсутні і присутні однаково постраждали: | |
13
|
|
їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле. | |
14
|
|
Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа. | |
15
|
|
Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу. | |
16
|
|
А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин, | |
17
|
|
щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається. | |
18
|
|
Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів, | |
19
|
|
або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри, | |
20
|
|
які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити. | |
21
|
|
Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою. | |
22
|
|
Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї? | |
23
|
|
Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю. | |
24
|
|
Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння. | |
25
|
|
Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів. | |
26
|
|
І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою? | |
27
|
|
Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи. |