Глава 4
|
|
1
|
|
Краще бездітність із чеснотою, бо пам’ять про неї безсмертна: вона визнається й у Бога й у людей. | |
2
|
|
Коли вона властива, її наслідують, а коли відійде, прагнуть до неї: й у вічності увінчана вона торжествує, як та, що одержала перемогу непорочними подвигами. | |
3
|
|
А плодюча безліч нечестивих не принесе користи, і перелюбні паростки не дадуть коренів у глибину і не досягнуть непорушної основи; | |
4
|
|
і хоча на час позеленіють у гілках, але, не маючи твердости, похитнуться від вітру і поривом вітрів викоріняться; | |
5
|
|
неміцні гілки переламаються, і плід їх буде марний, нестиглий для їжі і ні до чого не придатний; | |
6
|
|
бо діти, які народяться від беззаконного співжиття, суть свідки розпусти проти батьків під час допиту їх. | |
7
|
|
А праведник, якщо і рано помре, буде у спокої, | |
8
|
|
бо не в довговічності чесна старість, і не кількістю років вимірюється: | |
9
|
|
мудрість є сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. | |
10
|
|
Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставлений; | |
11
|
|
забраний, щоб злоба не змінила розуму його, або підступність не спокусила душу його. | |
12
|
|
Бо вправа у нечесті затьмарює добре, і хвилювання похоті розбещує розум незлобливий. | |
13
|
|
Досягнувши досконалости за короткий час, він виконав довгі літа; | |
14
|
|
бо душа його була угодна Господу, тому і прискорив він (відхід) із середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, | |
15
|
|
що благодать і милість зі святими Його і промисел про обраних Його. | |
16
|
|
Праведник, помираючи, осудить живих нечестивих, і юність, що швидко досягла досконалости, — довголітню старість неправедного; | |
17
|
|
бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь визначив про нього і для чого поставив його у безпеку; | |
18
|
|
вони побачать і знищать його, але Господь посміється з них; | |
19
|
|
і після цього будуть вони безчесним трупом і ганьбою між померлими повік, бо Він повалить їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони украй запустіють і будуть у скорботі, і пам’ять їх загине; | |
20
|
|
усвідомлюючи гріхи свої, вони постануть зі страхом, і беззаконня їхні засудять їх у лиці їх. |