|
Глава 19
|
|
|
1
|
|
| А над нечестивими до кінця тяжів немилостивий гнів, бо Він передбачав і майбутні їхні діла, | |
|
2
|
|
| що вони, дозволивши їм вирушити і з поспішністю виславши їх, розкаються і поженуться за ними, | |
|
3
|
|
| бо, ще маючи у руках печалі і ридаючи над гробами мертвих, вони задумали інший безумний помисел, і тих, кого з благанням висилали, переслідували, як утікачів. | |
|
4
|
|
| Тягла ж їх до того кінця доля, якої вони були гідні, і вона навела забуття на те, що трапилося, щоб вони поповнили покарання, якого не вистачало до їхніх мук, | |
|
5
|
|
| і щоб народ Твій звершив славну подорож, а вони знайшли собі надзвичайну смерть. | |
|
6
|
|
| Бо все творіння знову з висоти перетворилося у своїй природі, підкорюючись особливим повелінням, щоб сини Твої збереглися неушкодженими. | |
|
7
|
|
| З’явилася хмара, яка осіняла стан, а де стояла колись вода, показалася суха земля, із Червоного моря — безперешкодна путь, і з бурхливої безодні — зелена долина. | |
|
8
|
|
| Покриті Твоєю рукою, вони пройшли по ній усім народом, бачачи дивні чудеса. | |
|
9
|
|
| Вони паслися, як коні, і грали, як агнці, прославляючи Тебе, Господи, Визволителя їх, | |
|
10
|
|
| бо вони ще пам’ятали про те, що трапилося під час перебування їх там, як земля замість народження інших тварин породила скнипів, і ріка замість риб вивергла безліч жаб. | |
|
11
|
|
| А опісля вони побачили і новий рід птахів, коли, захопившись побажанням, просили приємної їжі, | |
|
12
|
|
| бо на утіху їм налетіли з моря перепели, а грішних спіткали покарання не без знамень, які були силою блискавок. Вони справедливо страждали за свою злобу, | |
|
13
|
|
| бо вони дуже сильну відчували ненависть до чужоземців: інші не приймали незнайомих подорожніх, а ці поневолювали благодійних прибульців. | |
|
14
|
|
| І мало цього, але ще буде суд на них за те, що ті вороже приймали чужих, | |
|
15
|
|
| а ці, з радістю прийнявши тих, які потім уже користувалися однаковими правами, стали пригнічувати жахливими роботами. | |
|
16
|
|
| Тому вони уражені були сліпотою, як ті колись біля дверей праведника, коли, будучи обійняті густою темрявою, шукали кожен входу в його двері. | |
|
17
|
|
| Самі стихії змінилися, як в арфі звуки змінюють свій характер, завжди залишаючись тими ж звуками; це можна побачити через старанне спостереження того, що було. | |
|
18
|
|
| Бо земні тварини перемінялися на водяних, а ті, що плавали у водах, виходили на землю. | |
|
19
|
|
| Вогонь у воді утримував свою силу, а вода втрачала свою властивість гасити; | |
|
20
|
|
| полум’я, навпаки, не шкодило тілам тварин, що бродять і легко руйнуються, і не танув легкотанучий сніговидний рід небесної їжі. | |
|
21
|
|
| Так, Господи, Ти в усьому звеличив і прославив народ Твій, і не залишав його, але повсякчас і на всякому місці перебував з ним. |
