|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
|
І я людина смертна, подібна до усіх, нащадок первозданного земнородного.
|
Е$смь бо и3 ѓзъ человёкъ смeртенъ, под0бенъ всBмъ и3 земнор0днагw внyкъ первоздaннагw:
|
|
2
|
2
|
|
І я в утробі матері утворився у плоть за десятимісячний час, згустившись у крові від сімені мужа й усолодження, з’єднаного зі сном,
|
и3 во чрeвэ мaтерни и3з8wбрази1хсz пл0ть, въ десzтомёсzчнэмъ врeмени согусти1всz въ кр0ви t сёмене мyжеска и3 ўслаждeніz сн0мъ сошeдшагwсz.
|
|
3
|
3
|
|
і я, народившись, почав дихати загальним повітрям і впав на ту ж землю, перший голос виявив плачем однаково з усіма,
|
И# ѓзъ рождeнъ воспріsхъ џбщагw ѓера и3 на подобострaстную зeмлю спад0хъ, пeрвый глaсъ под0бный всBмъ и3спусти1хъ плaча:
|
|
4
|
4
|
|
був вигодуваний у пеленах і турботах;
|
въ пеленaхъ воскормлeнъ є4смь, и3 съ (вели1кимъ) прилэжaніемъ:
|
|
5
|
5
|
|
бо жоден цар не мав іншого початку народження:
|
ни є3ди1нъ бо цaрь и4но и3мЁ рождeніz начaло,
|
|
6
|
6
|
|
один для усіх вхід у життя й однаковий вихід.
|
є3ди1нъ бо вх0дъ всBмъ є4сть въ житіE, под0бенъ же и3 и3сх0дъ.
|
|
7
|
7
|
|
Тому я молився, і був дарований мені розум; я взивав, і зійшов на мене дух премудрости.
|
Сегw2 рaди помоли1хсz, и3 дaнъ бhсть мнЁ рaзумъ: призвaхъ, и3 пріи1де на мS дyхъ премyдрости.
|
|
8
|
8
|
|
Я віддав перевагу їй над скіпетрами і престолами і багатство вважав за ніщо у порівнянні з нею;
|
Предсуди1хъ ю5 пaче ски1птрwвъ и3 прест0лwвъ, и3 богaтство ничт0же вмэни1хъ ко сравнeнію тоS,
|
|
9
|
9
|
|
дорогоцінного каменя я не порівняв із нею, тому що перед нею все золото — нікчемний пісок, а срібло — бруд у порівнянні з нею.
|
нижE ўпод0бихъ є3S кaменю драгоцённому, ћкw всE злaто пред8 нeю пес0къ мaлый, и3 ћкw брeніе вмэни1тсz пред8 нeю сребро2:
|
|
10
|
10
|
|
Я полюбив її більше за здоров’я і красу й обрав її, віддаючи перевагу перед світлом, тому що світло її невгасиме.
|
пaче здрaвіz и3 красоты2 возлюби1хъ ю5 и3 пред8избрaхъ ю5 вмёстw свёта и3мёти, ћкw неугасaемо є4сть блистaніе є3S.
|
|
11
|
11
|
|
А разом із нею прийшли до мене усі блага і незліченне багатство через руки її;
|
Пріид0ша же мнЁ благ†z вс‰ вкyпэ съ нeю и3 безчи1слено богaтство рукaма є3S:
|
|
12
|
12
|
|
я радів усьому, тому що премудрість керувала ними, але я не знав, що вона — винуватиця їх.
|
и3 возвесели1хсz њ всёхъ, ћкw и4ми њбладaетъ премyдрость: не вёдэхъ же ю5 роди1телницу бhти си1хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю, не приховую багатства її,
|
Нелeстнэ научи1хсz, без8 зaвисти преподаю2 и3 богaтства є3S не сокрывaю:
|
|
14
|
14
|
|
бо вона є невичерпний скарб для людей; користуючись нею, вони входять у співдружність з Богом, через дари навчання.
|
неwскyдно бо є4сть сокр0вище человёкwмъ, є4же ўпотреби1вшіи къ бGу послaшасz въ содружeніе, дарaми t наказaніz предстaвлени.
|
|
15
|
15
|
|
Тільки дав би мені Бог говорити за розумінням і достойно мислити про дароване, тому що Він є керівник до мудрости і виправник мудрих.
|
Мнё же дадE бGъ глаг0лати по разумёнію и3 мнёти дост0йнэ њ подавaемыхъ, ћкw т0й и3 премyдрости предводи1тель є4сть и3 премyдрыхъ и3спрaвитель:
|
|
16
|
16
|
|
Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння і мистецтво творіння.
|
въ рукy бо є3гw2 и3 мы2 и3 словесA н†ша, и3 всsкій рaзумъ и3 дёлъ худ0жество.
|
|
17
|
17
|
|
Сам Він дарував мені істинне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дії стихій,
|
Сeй бо дадE мнЁ њ сyщихъ познaніе нел0жное, познaти составлeніе мjра и3 дёйствіе стіхjй,
|
|
18
|
18
|
|
початок, кінець і середину часу, зміни поворотів і переміни часів,
|
начaло и3 конeцъ и3 среди1ну времeнъ, возврaтwвъ премBны и3 и3змэнє1ніz времeнъ,
|
|
19
|
19
|
|
коло років і положення зірок,
|
лётъ крyги и3 ѕвёздъ расположє1ніz,
|
|
20
|
20
|
|
природу тварин і властивості звірів, рух вітрів і думки людей, відмінності рослин і силу коренів.
|
є3стество2 жив0тныхъ и3 гнёвъ ѕвэрeй, вётрwвъ ўси1ліе и3 помышлє1ніz человёкwвъ, рaзнство лётораслемъ и3 си6лы корeній.
|
|
21
|
21
|
|
Пізнав я усе, і таємне і явне, бо навчила мене Премудрість, художниця всього.
|
И# є3ли6ка сyть скры6та и3 ћвна, познaхъ: всёхъ бо худ0жница научи1 мz премyдрость.
|
|
22
|
22
|
|
Вона є дух розумний, святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, легкорухомий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, швидкий, невтримний,
|
Е$сть бо въ т0й дyхъ рaзума с™ъ, є3динор0дный, многочaстный, т0нкій, благодви1жный, свётлый, несквeрный, ћсный, невреди1телный, благолюби1вый, џстръ, невозбрaненъ, благодёлателенъ,
|
|
23
|
23
|
|
благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, спокійний, безпечальний, всевидючий і що проникає в усі розумні, чисті, найтонші духи.
|
человэколюби1въ, и3звёстный, крёпкій, безпечaльный, всеси1льный, всеви1дzй, и3 сквозЁ вс‰ проходsй дyхи разуми6чныz, чи6стыz, тончaйшыz.
|
|
24
|
24
|
|
Бо премудрість рухливіша за всякий рух, і за чистотою своєю крізь усе проходить і проникає.
|
Всsкагw бо движeніz подви1жнэйша є4сть премyдрость: достизaетъ же и3 проницaетъ сквозЁ всsчєскаz рaди (своеS) чистоты2.
|
|
25
|
25
|
|
Вона є подих сили Божої і чисте вилиття слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не ввійде у неї.
|
Пaра бо є4сть си1лы б9іz и3 и3зліsніе вседержи1телz слaвы чи1стое: сегw2 рaди ничт0же њсквернeно на ню2 напaдаетъ.
|
|
26
|
26
|
|
Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благости Його.
|
Сіsніе бо є4сть свёта пrносyщнагw и3 зерцaло непор0чно б9іz дёйствіz и3 w4бразъ бlгостhни є3гw2.
|
|
27
|
27
|
|
Вона — одна, але може все, і, перебуваючи у самій собі, усе оновлює, і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків;
|
Е#ди1на же сyщи всsчєскаz м0жетъ, и3 пребывaющи въ себЁ вс‰ њбновлsетъ, и3 по родHмъ въ дyшы прпdбныхъ преходsщи, дрyги б9іz и3 прbр0ки ўстроsетъ:
|
|
28
|
28
|
|
бо Бог нікого не любить, крім того, хто живе з премудрістю.
|
ни ког0же бо лю1битъ бGъ, т0кмw сего2, и4же со премyдростію пребывaетъ.
|
|
29
|
29
|
|
Вона прекрасніша за сонце і перевершує сузір’я зірок; у порівнянні зі світлом вона вище;
|
Е$сть бо сіS благолёпнэе с0лнца и3 пaче всsкагw расположeніz ѕвёздъ: свёту соравнsема њбрэтaетсz пeрваz:
|
|
30
|
30
|
|
бо світло змінюється вночі, а премудрости не перемагає злоба.
|
сег0 бо преeмлетъ н0щь, премyдрости же не њдолёетъ ѕл0ба.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.