Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 16

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 16	Chapter 16

1	1
Дійшов він до Дервії і Лістри. І ось був там один ученик на ім’я Тимофій, у якого мати була юдеянка, що увірувала, а батько — еллін,	And he came to Derbe and Lystra: and behold, a certain disciple was there, named Timothy, the son of a certain Jewess that believed; but his father was a Greek.
2	2
і про якого свідчили браття, що перебували в Лістрі та Іконії.	The same was well reported of by the brethren that were at Lystra and Iconium.
3	3
Павло захотів узяти його з собою; і взявши, обрізав його заради юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали про батька його, що він був еллін.	Him would Paul have to go forth with him; and he took and circumcised him because of the Jews that were in those parts: for they all knew that his father was a Greek.
4	4
Проходячи ж по містах, вони передавали вірним дотримуватися постанов, схвалених апостолами і пресвітерами в Єрусалимі.	And as they went on their way through the cities, they delivered them the decrees to keep which had been ordained of the apostles and the elders that were at Jerusalem.
5	5
І церкви утверджувалися вірою і повсякденно зростали кількісно.	So the churches were strengthened in the faith, and increased in number daily.
6	6
Коли ж вони пройшли Фригію та Галатійську країну, заборонив їм Святий Дух проповідувати слово в Асії.	Now when they had gone through Phrygia and the region of Galatia, having been forbidden of the Holy Spirit to speak the word in Asia,
7	7
Дійшовши до Місії, вони поривалися йти у Вифинію; але Дух не допустив їх.	and were come over against Mysia, they assayed to go on toward Bithynia; and the Spirit suffered them not;
8	8
Перейшовши ж Місію, вони зійшли в Троаду.	and passing by Mysia, they came down to Troas.
9	9
І було Павлові вночі видіння: один муж, македонянин, стояв і благав його, кажучи: «Прийди до Македонії і допоможи нам».	And a vision appeared to Paul in the night: There was a man of Macedonia standing, beseeching him, and saying, Come over into Macedonia, and help us.
10	10
Після цього видіння зараз же ми вирішили йти до Македонії, зрозумівши, що нас покликав Господь благовістити там.	And when he had seen the vision, straightaway we sought to go forth into Macedonia, concluding that the Lord had called us to preach the gospel unto them.
11	11
Отже, вирушивши з Троади, ми прибули до Самофракії, а другого дня до Hеаполя,	Setting sail therefore from Troas, we made a straight course to Samothrace, and the day following to Neapolis;
12	12
звідти ж у Филипи; це перше місто в тій частині Македонії, колонія. У тому місті ми пробули кілька днів.	and from thence to Philippi, which is a leading city of that district of Macedonia, a Roman colony: and we were in this city tarrying certain days.
13	13
А суботнього дня ми вийшли за місто до річки, де, за звичаєм, було місце молитви, і, сівши, розмовляли з жінками, які посходились.	And on the sabbath day we went forth without the city by a riverside, where was wont to be prayer; and we sat down, and spake unto the women that were come together.
14	14
І слухала одна жінка на ймення Лідія, з міста Фіатір, що торгувала багряницею, яка шанувала Бога; і Господь відкрив їй серце слухати уважно те, про що говорив Павло.	And a certain woman named Lydia, a seller of purple, of the city of Thyatira, one that worshiped God, heard us: whose heart the Lord opened to give heed unto the things which were spoken by Paul.
15	15
Коли ж вона та її домашні охрестились, то благала нас, кажучи: «Якщо ви визнали мене вірною Господу, то увійдіть у мій дім і живіть у мене»; і переконала нас.	And when she was baptized, and her household, she besought us, saying, If ye have judged me to be faithful to the Lord, come into my house, and abide there. And she constrained us.
16	16
Сталося ж, як ішли ми на молитву, зустріла нас одна служниця, яка мала духа віщування і яка віщуванням давала великий прибуток своїм господарям.	And it came to pass, as we were going to prayer, that a certain maid having a spirit of divination met us, who brought her masters much gain by soothsaying.
17	17
Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: «Ці чоловіки — раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння».	The same following after Paul and us cried out, saying, These men are servants of the Most High God, who proclaim unto us the way of salvation.
18	18
Це вона робила багато днів. Павло, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: «Повеліваю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї». І дух вийшов відразу.	And this she did for many days. But Paul, being sore troubled, turned and said to the spirit, I charge thee in the name of Jesus Christ to come out of her. And it came out that very hour.
19	19
Господарі ж її, побачивши, що втратили надію на їхній прибуток, схопили Павла й Силу і потягли на площу до начальників.	But when her masters saw that the hope of their gain was gone, they laid hold on Paul and Silas, and dragged them into the marketplace before the rulers,
20	20
І, привівши їх до воєвод, сказали: «Ці люди, будучи юдеями, збурюють наше місто	and when they had brought them unto the magistrates, they said, These men, being Jews, do exceedingly trouble our city,
21	21
і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ні виконувати».	and set forth customs which it is not lawful for us to receive, or to observe, being Romans.
22	22
Hарод також піднявся на них, а воєводи, зірвавши з них одяг, звеліли бити їх палицями	And the multitude rose up together against them: and the magistrates rent their garments off them, and commanded to beat them with rods.
23	23
і, нанісши їм багато ударів, вкинули у в’язницю, наказавши в’язничному сторожеві пильно стерегти їх.	And when they had laid many stripes upon them, they cast them into prison, charging the jailer to keep them safely:
24	24
Одержавши такий наказ, він вкинув їх у внутрішню в’язницю і ноги їхні забив у колоду.	who, having received such a charge, cast them into the inner prison, and made their feet fast in the stocks.
25	25
Близько опівночі Павло і Сила, молячись, прославляли Бога; в’язні ж слухали їх.	But about midnight Paul and Silas were praying and singing hymns unto God, and the prisoners were listening to them;
26	26
Раптом стався великий землетрус, так що захиталася основа в’язницi; і враз відчинились усі двері, і кайдани на всіх послабли.	and suddenly there was a great earthquake, so that the foundations of the prison house were shaken: and immediately all the doors were opened; and everyone’s bands were loosed.
27	27
В’язничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері в’язниці відчинені, вихопив меч і хотів накласти на себе руки, думаючи, що в’язні втекли.	And the jailer, being roused out of sleep and seeing the prison doors open, drew a sword and was about to kill himself, supposing that the prisoners had escaped.
28	28
Але Павло вигукнув голосно: «Hе роби собі ніякого зла, бо всі ми тут».	But Paul cried with a loud voice, saying, Do thyself no harm: for we are all here.
29	29
Він же, зажадавши світла, вбіг до в’язницi; і припав у тремтінні до Павла і Сили,	And he called for lights and sprang in, and, trembling for fear, fell down before Paul and Silas,
30	30
і, вивівши їх геть, сказав: «Господарі мої, що мені робити, щоб спастися?»	and brought them out and said, Sirs, what must I do to be saved?
31	31
Вони ж сказали: «Віруй у Господа Ісуса Христа і спасешся ти і весь дім твій».	And they said, Believe on the Lord Jesus Christ, and thou shalt be saved, thou and thy house.
32	32
І проповідали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його.	And they spake the word of the Lord unto him, and to all that were in his house.
33	33
І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив їхні рани і негайно охрестився сам і всі домашні його.	And he took them the same hour of the night, and washed their stripes; and was baptized, he and all his, immediately.
34	34
І, привівши їх у свій дім, запропонував трапезу і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.	And he brought them up into his house, and set food before them, and rejoiced greatly, with all his house, having believed in God.
35	35
Коли ж настав день, воєводи послали міських служителів сказати: «Відпусти людей тих».	But when it was day, the magistrates sent the sergeants, saying, Let those men go.
36	36
В’язничний сторож сказав про це Павлові: «Воєводи прислали, щоб відпустити вас; отже, вийдіть тепер і йдіть з миром».	And the jailer reported these words to Paul, saying, The magistrates have sent to let you go: now therefore come forth, and go in peace.
37	37
Але Павло відказав їм: «Hас, римських громадян, без суду прилюдно били, кинули у в’язницю, а тепер тайкома випускають? Hі, нехай прийдуть і самі виведуть нас».	But Paul said unto them, They have beaten us publicly, uncondemned, men that are Romans, and have cast us into prison; and do they now cast us out privily? nay verily; but let them come themselves and bring us out.
38	38
Міські служителі сказали ці слова воєводам, і ті злякались, почувши, що це римські громадяни.	And the sergeants reported these words unto the magistrates: and they feared when they heard that they were Romans;
39	39
І, прийшовши, вибачились перед ними, і, вивівши, просили йти собі з міста.	and they came and besought them; and when they had brought them out, they asked them to depart from the city.
40	40
Вони ж, вийшовши з в’язниці, прийшли до Лідії і, побачивши братів, повчали їх, і пішли.	And they went out of the prison, and entered into the house of Lydia: and when they had seen the brethren, they comforted them, and departed.

← Глава 15

Глава 17 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт