|
Глава 13
|
Chapter 13
|
|
1
|
1
|
| В Антиохійській церкві були деякі пророки і вчителі: Варнава і Симеон, що звався Hігер, і Луцій киринеянин, і Манаїл, вихований з Іродом четвертовладником, і Савл. | Now there were at Antioch, in the church that was there, certain prophets and teachers: Barnabas, and Simeon that was called Niger, and Lucius of Cyrene, and Manaen the foster-brother of Herod the tetrarch, and Saul. |
|
2
|
2
|
| Коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла для діла, на яке Я покликав їх». | And as they ministered to the Lord, and fasted, the Holy Spirit said, Separate me Barnabas and Saul for the work whereunto I have called them. |
|
3
|
3
|
| Тоді вони, попостившись і помолившись та поклавши руки на них, відпустили їх. | Then, when they had fasted and prayed and laid their hands on them, they sent them away. |
|
4
|
4
|
| Вони, послані Духом Святим, прийшли до Селевкії, а звідтіль відпливли до Кіпру; | So they, being sent forth by the Holy Spirit, went down to Seleucia; and from thence they sailed to Cyprus. |
|
5
|
5
|
| і, бувши в Саламіні, проповідували слово Боже в юдейських синагогах; мали ж вони й Іоана для служіння. | And when they were at Salamis, they proclaimed the word of God in the synagogues of the Jews: and they had also John as their attendant. |
|
6
|
6
|
| Пройшовши весь острів до Пафа, знайшли вони одного волхва, лжепророка, юдеянина на ім’я Варіісус, | And when they had gone through the island unto Paphos, they found a certain sorcerer, a false prophet, a Jew, whose name was Bar-Jesus; |
|
7
|
7
|
| який був із проконсулом Сергієм Павлом, чоловіком розумним. Він, покликавши Варнаву та Савла, побажав почути слово Боже. | who was with the proconsul, Sergius Paulus, a man of understanding. The same called unto him Barnabas and Saul, and sought to hear the word of God. |
|
8
|
8
|
| А Еліма-волхв [бо те означає ім’я його] противився їм, намагаючись відвернути проконсула від віри. | But Elymas the sorcerer (for so is his name by interpretation) withstood them, seeking to turn aside the proconsul from the faith. |
|
9
|
9
|
| Але Савл, він же й Павло, сповнившись Духа Святого і глянувши на нього, | But Saul, who is also called Paul, filled with the Holy Spirit, and fastening his eyes on him, |
|
10
|
10
|
| сказав: «О, сповнений всякого лукавства і всякого лиходійства, сину дияволів, ворог усякої правди! Чи перестанеш ти збивати з прямих путей Господніх? | said, O full of all guile and all villainy, thou son of the devil, thou enemy of all righteousness, wilt thou not cease to pervert the right ways of the Lord? |
|
11
|
11
|
| І нині ось рука Господня на тобі: ти будеш сліпий і не побачиш сонця до часу». І раптом обійняла його темрява й пітьма, і він ходив навпомацки, шукаючи поводиря. | And now, behold, the hand of the Lord is upon thee, and thou shalt be blind, not seeing the sun for a season. And immediately there fell on him a mist and a darkness; and he went about seeking some to lead him by the hand. |
|
12
|
12
|
| Тоді проконсул, побачивши, що сталося, увірував, дивуючись ученню Господньому. | Then the proconsul, when he saw what was done, believed, being astonished at the teaching of the Lord. |
|
13
|
13
|
| Відпливши з Пафа, Павло та ті, що були з ним, прибули до Пергії, у Памфілії. А Іоан, відлучившись від них, повернувся до Єрусалима. | Now Paul and his company set sail from Paphos, and came to Perga in Pamphylia: and John departed from them and returned to Jerusalem. |
|
14
|
14
|
| Вони ж, проходячи від Пергії, прибули до Антиохії пісидійської і, увійшовши в синагогу суботнього дня, сіли. | But they, passing through from Perga, came to Antioch of Pisidia; and they went into the synagogue on the sabbath day, and sat down. |
|
15
|
15
|
| Після читання Закону і Пророків начальники синагоги послали сказати їм: «Мужі-браття! Якщо у вас є слово повчання до народу, говоріть». | And after the reading of the law and the prophets the rulers of the synagogue sent unto them, saying, Brethren, if ye have a word of exhortation for the people, say on. |
|
16
|
16
|
| Павло, підвівшись, дав знак рукою і сказав: «Мужі ізраїльтяни і ті‚ що бояться Бога, вислухайте! | And Paul stood up, and beckoning with the hand said, Men of Israel, and ye that fear God, hearken: |
|
17
|
17
|
| Бог народу цього обрав батьків наших і підніс цей народ під час перебування у землі єгипетській, і силою великою вивів їх із неї, | The God of this people chose our fathers, and exalted the people when they sojourned in the land of Egypt, and with a high arm led he them forth out of it. |
|
18
|
18
|
| і близько сорока років годував їх у пустелі. | And for about the time of forty years suffered he their manners in the wilderness. |
|
19
|
19
|
| І, знищивши сім народів у землі Ханаанській, розділив їм у спадщину їхню землю. | And when he had destroyed seven nations in the land of Canaan, he gave them their land for an inheritance. |
|
20
|
20
|
| І після цього, близько чотирьохсот п’ятдесяти років, давав їм суддів до пророка Самуїла. | And after these things he gave them judges for about four hundred and fifty years, until Samuel the prophet. |
|
21
|
21
|
| Потім просили вони царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з коліна Веніамінового. Так минуло років сорок. | And afterward they asked for a king: and God gave unto them Saul the son of Kish, a man of the tribe of Benjamin, for the space of forty years. |
|
22
|
22
|
| Усунувши його, настановив їм царем Давида, про якого і сказав, засвідчивши: «Знайшов Я мужа по серцю Моєму, Давида, сина Єссея, який здійснить усі бажання Мої». | And when he had removed him, he raised up David to be their king; to whom also he bare witness and said, I have found David the son of Jesse, a man after my heart, who shall do all my will. |
|
23
|
23
|
| З його роду Бог за обітницею підніс Ісуса — Спасителя Ізраїлеві. | Of this man’s seed hath God according to promise brought unto Israel salvation; |
|
24
|
24
|
| Перед самим пришестям Його Іоан проповідував хрещення всьому народові ізраїльському. | when John had first preached before his coming the baptism of repentance to Israel. |
|
25
|
25
|
| Закінчуючи ж путь свою, Іоан говорив: «За кого ви мене вважаєте? Я не Той; але ось іде за мною, у Якого я недостойний розв’язати взуття на ногах. | And as John was fulfilling his course, he said, Whom suppose ye that I am? I am not he. But behold, there cometh one after me the shoes of whose feet I am not worthy to unloose. |
|
26
|
26
|
| Мужі-браття, сини роду Авраамового і всі між вами, хто боїться Бога! Вам послано слово спасіння цього. | Brethren, children of the stock of Abraham, and those among you that fear God, to you is the word of this salvation sent. |
|
27
|
27
|
| Бо жителі Єрусалима і начальники їхні, не визнавши Його і осудивши, сповнили слова пророчі, що читаються кожної суботи, | For they that dwell in Jerusalem, and their rulers, because they knew him not, nor the voices of the prophets which are read every sabbath, fulfilled them by condemning him. |
|
28
|
28
|
| і, не знайшовши в Hьому ніякої провини, вартої смерти, просили Пилата вбити Його. | And though they found no cause of death in him, yet asked they of Pilate that he should be slain. |
|
29
|
29
|
| Коли ж сповнилось усе, написане про Hього, то, знявши з дерева, поклали Його до гробу. | And when they had fulfilled all things that were written of him, they took him down from the tree, and laid him in a tomb. |
|
30
|
30
|
| А Бог воскресив Його з мертвих. | But God raised him from the dead: |
|
31
|
31
|
| Він багато днів являвся тим, які вийшли з Hим із Галилеї до Єрусалима і які нині є свідками Його перед народом. | and he was seen for many days of them that came up with him from Galilee to Jerusalem, who are his witnesses unto the people. |
|
32
|
32
|
| І ми благовістимо вам, що обітницю, дану батькам, Бог виконав нам, дітям їхнім, воскресивши Ісуса, | And we bring you good tidings of the promise made unto the fathers, that God hath fulfilled the same unto us their children, in that he raised up Jesus; |
|
33
|
33
|
| як і в другому псалмі написано: «Ти Син Мій: Я нині родив Тебе». | as also it is written in the second psalm, Thou art my Son, this day have I begotten thee. |
|
34
|
34
|
| А що воскресив Його з мертвих, так що Він уже не обернеться в тління, про це сказав так: «Я дам вам милості, обіцяні Давидові, вірно». | And as concerning that he raised him up from the dead, now no more to return to corruption, he hath spoken on this wise, I will give you the holy and sure blessings of David. |
|
35
|
35
|
| Тому й в іншому місці говорить: «Hе даси Святому Твоєму побачити тління». | Wherefore he saith also in another psalm, Thou wilt not give thy Holy One to see corruption. |
|
36
|
36
|
| Давид, послуживши у свій час Божій волі, упокоївся, і приєднався до своїх отців, і побачив тління; | For David, after he had in his own generation served the counsel of God, fell asleep, and was laid unto his fathers, and saw corruption: |
|
37
|
37
|
| а Той, Котрого Бог воскресив, не побачив тління. | but he whom God raised up saw no corruption. |
|
38
|
38
|
| Отже, нехай буде відомо вам, мужі-браття, що заради Hього вам сповіщається відпущення гріхів; | Be it known unto you therefore, brethren, that through this man is proclaimed unto you remission of sins: |
|
39
|
39
|
| і в усьому, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсеєвим, виправдовується Hим всякий віруючий. | and by him everyone that believeth is justified from all things, from which ye could not be justified by the law of Moses. |
|
40
|
40
|
| Стережіться ж, щоб не прийшло на вас сказане у пророків: | Beware therefore, lest that come upon you which is spoken in the prophets: |
|
41
|
41
|
| «Дивіться, недбайливі, подивуйтесь і зникніть; бо Я творю діло в дні ваші, діло, якому не повірили б ви, коли б хто розповів вам». | Behold, ye despisers, and wonder, and perish; For I work a work in your days, Which ye shall in no wise believe, if one declare it unto you. |
|
42
|
42
|
| Як вони виходили з юдейської синагоги, язичники просили їх говорити про те саме й у наступну суботу. | And as they went out of the synagogue of the Jews, the Gentiles besought that these words might be spoken to them the next sabbath. |
|
43
|
43
|
| Коли ж присутні розходились, то багато юдеїв і шанувальників Бога, навернених з язичників, пішли слідом за Павлом і Варнавою, які, бесідуючи з ними, умовляли їх перебувати у благодаті Божій. | Now when the synagogue broke up, many of the Jews and of the devout proselytes followed Paul and Barnabas; who, speaking to them, urged them to continue in the grace of God. |
|
44
|
44
|
| Hаступної суботи мало не все місто зібралося слухати слово Боже. | And the next sabbath almost the whole city was gathered together to hear the word of God. |
|
45
|
45
|
| Але юдеї, побачивши народ, сповнилися заздрощів і, сперечаючись та лихословлячи, суперечили тому, що говорив Павло. | But when the Jews saw the multitudes, they were filled with jealousy, and contradicted the things which were said by Paul, contradicting and blaspheming. |
|
46
|
46
|
| Тоді Павло та Варнава з дерзновенням сказали: «Вам першим належало проповідувати слово Боже, а через те, що ви відкидаєте його й самих себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємось до язичників. | And Paul and Barnabas spake out boldly, and said, It was necessary that the word of God should first be spoken to you. But seeing ye thrust it from you, and judge yourselves unworthy of eternal life, lo, we turn to the Gentiles. |
|
47
|
47
|
| Бо так заповів нам Господь: «Я поставив Тебе світлом язичникам, щоб Ти був на спасіння аж до краю землi». | For so hath the Lord commanded us, saying, I have set thee for a light of the Gentiles, That thou shouldest be for salvation unto the uttermost part of the earth. |
|
48
|
48
|
| Слухаючи це, язичники раділи і прославляли слово Господнє, і увірували всі, які були наперед визначені до вічного життя. | And as the Gentiles heard this, they were glad, and glorified the word of the Lord: and as many as were ordained to eternal life believed. |
|
49
|
49
|
| І слово Господнє поширилося по всій країні. | And the word of the Lord was spread abroad throughout all the region. |
|
50
|
50
|
| Але юдеї намовили побожних та почесних жінок і перших у місті людей, і вчинили гоніння на Павла та Варнаву, і вигнали їх за свої межі. | But the Jews urged on the women that were devout, and the women of honorable estate, and the chief men of the city, and stirred up a persecution against Paul and Barnabas, and cast them out of their borders. |
|
51
|
51
|
| Вони ж, обтрусивши на них порох з ніг своїх, пішли до Іконії. | But they shook off the dust of their feet against them, and came unto Iconium. |
|
52
|
52
|
| А ученики сповнювались радости й Духа Святого. | And the disciples were filled with joy and with the Holy Spirit. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.