|
Глава 2
|
Chapter 2
|
|
1
|
1
|
| Коли настав день П’ятдесятниці, усі вони були однодушно вкупі. | And when the day of Pentecost was now come, they were all with one accord in one place. |
|
2
|
2
|
| І раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони перебували. | And suddenly there came from heaven a sound as of the rushing of a mighty wind, and it filled all the house where they were sitting. |
|
3
|
3
|
| І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і спочили по одному на кожному з них. | And there appeared unto them tongues parting asunder, like as of fire; and it sat upon each one of them. |
|
4
|
4
|
| І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати. | And they were all filled with the Holy Spirit, and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance. |
|
5
|
5
|
| У Єрусалимі ж перебували юдеї, люди побожні, з усякого народу під небесами. | Now there were dwelling at Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven. |
|
6
|
6
|
| Коли зчинився цей шум, зібрався народ і схвилювався; бо кожний чув, що вони говорять його мовою. | And when this sound was heard, the multitude came together, and were confounded, because that every man heard them speaking in his own language. |
|
7
|
7
|
| І всі були вражені і дивувалися, кажучи один до одного: «Чи не всі ці, які говорять, галілеяни? | And they were amazed and marveled, saying one to another, Behold, are not all these that speak Galileans? |
|
8
|
8
|
| Як же ми чуємо кожен свою рідну мову, в якій народилися. | And how hear we, every man in our own language wherein we were born? |
|
9
|
9
|
| Парфяни, і мідяни, і еламіти, і жителі Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту та Асії, | Parthians and Medes and Elamites, and the dwellers in Mesopotamia, in Judea and Cappadocia, in Pontus and Asia, |
|
10
|
10
|
| Фригії і Памфілії, Єгипту і країв Лівії, прилеглих до Киринеї, і захожі з Риму, юдеї та прозеліти*, | in Phrygia and Pamphylia, in Egypt and the parts of Libya about Cyrene, and sojourners from Rome, both Jews and proselytes, |
|
11
|
11
|
| критяни й аравитяни, чуємо, що вони говорять нашими мовами про великі діла Божі?» | Cretans and Arabians, we hear them speaking in our tongues the mighty works of God. |
|
12
|
12
|
| І дивувалися всі і, не розуміючи, казали один одному: «Що це значить?» | And they were all amazed, and were perplexed, saying one to another, What meaneth this? |
|
13
|
13
|
| А інші, глузуючи, говорили: «Вони напилися вина». | But others mocking said, They are filled with new wine. |
|
14
|
14
|
| Петро ж, ставши з одинадцятьма, підвищив голос свій і промовив до них: «Мужі юдейські і всі жителі Єрусалима! Нехай це буде відомо вам, і вислухайте слова мої: | But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and spake forth unto them, saying, Ye men of Judea, and all ye that dwell at Jerusalem, be this known unto you, and give ear unto my words. |
|
15
|
15
|
| вони не п’яні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня; | For these are not drunken, as ye suppose; seeing it is but the third hour of the day; |
|
16
|
16
|
| але це те, що провіщав пророк Іоїль: | but this is that which hath been spoken through the prophet Joel: |
|
17
|
17
|
| «І буде в останні дні, говорить Господь, — виллю Я від Духа Мого на всяку плоть; і будуть пророкувати сини ваші й дочки ваші, і юнаки ваші видіння бачитимуть, і старці ваші сновидіннями наставлені будуть. | And it shall be in the last days, saith God, I will pour forth of my Spirit upon all flesh: And your sons and your daughters shall prophesy, And your young men shall see visions, And your old men shall dream dreams: |
|
18
|
18
|
| І на рабів Моїх і на рабинь Моїх у ті дні виллю від Духа Мого, і будуть пророкувати. | Yea and on my servants and on my handmaidens in those days Will I pour forth of my Spirit; and they shall prophesy. |
|
19
|
19
|
| І покажу чудеса вгорі на небі і знамення внизу на землі, кров і вогонь і куріння диму. | And I will show wonders in the heaven above, And signs on the earth beneath; Blood, and fire, and vapor of smoke: |
|
20
|
20
|
| Сонце перетвориться на темряву і місяць на кров, перш ніж прийде день Господній, великий і славний. | The sun shall be turned into darkness, And the moon into blood, Before the day of the Lord come, That great and notable day: |
|
21
|
21
|
| І буде: усякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться». | And it shall be, that whosoever shall call on the name of the Lord shall be saved. |
|
22
|
22
|
| Мужі ізраїльські! Вислухайте слова ці: Ісуса Hазорея, Мужа, засвідченого вам від Бога силами й чудесами і знаменнями, які Бог створив через Hього серед вас, як і самі знаєте, | Ye men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a man approved of God unto you by mighty works and wonders and signs which God did by him in the midst of you, even as ye yourselves also know; |
|
23
|
23
|
| Його [Ісуса] визначеного радою і передбаченням Божим виданого, ви взяли і, пригвоздивши руками беззаконних, убили; | him, being delivered up by the determinate counsel and foreknowledge of God, ye have taken, and by the hands of lawless men did crucify and slay: |
|
24
|
24
|
| але Бог воскресив Його, розірвавши пута смерти: тому що їй неможливо було втримати Його. | whom God raised up, having loosed the pangs of death: because it was not possible that he should be holden of it. |
|
25
|
25
|
| Бо Давид говорить про Hього: «Я бачив Господа перед собою завжди, бо Він праворуч мене, щоб я не похитнувся. | For David saith concerning him, I beheld the Lord always before my face; For he is on my right hand, that I should not be moved: |
|
26
|
26
|
| Від того зраділо серце моє і звеселився язик мій; навіть і плоть моя спочине в упованні, | Therefore my heart was glad, and my tongue rejoiced; Moreover my flesh also shall dwell in hope: |
|
27
|
27
|
| бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. | Because thou wilt not leave my soul unto Hades, Neither wilt thou give thy Holy One to see corruption. |
|
28
|
28
|
| Ти дав мені пізнати путь життя; Ти сповниш мене радістю перед лицем Твоїм». | Thou madest known unto me the ways of life; Thou shalt make me full of gladness with thy countenance. |
|
29
|
29
|
| Мужі-браття, нехай буде дозволено з дерзновенням сказати вам про праотця Давида, що він і помер і був похований, і гріб його у нас до цього дня. | Brethren, I may say unto you freely of the patriarch David, that he both died and was buried, and his tomb is with us unto this day. |
|
30
|
30
|
| Будучи ж пророком і знаючи, що Бог з клятвою обіцяв йому від плоду стегон його воздвигнути Христа у плоті й посадити на престолі його, | Being therefore a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him, that of the fruit of his loins, according to the flesh, he would raise up the Christ to sit upon his throne; |
|
31
|
31
|
| він, передбачивши, сказав про воскресіння Христове, що не залишиться душа Його у пеклі, і плоть Його не побачить тління. | he foreseeing this spake of the resurrection of the Christ, that his soul was not left in Hades, neither did his flesh see corruption. |
|
32
|
32
|
| Цього Ісуса Бог воскресив, чого всі ми свідки. | This Jesus did God raise up, whereof we all are witnesses. |
|
33
|
33
|
| Отже, Він, будучи вознесений десницею Божою і прийнявши від Отця обітницю Святого Духа, дарував те, що ви нині бачите і чуєте. | Being therefore by the right hand of God exalted, and having received of the Father the promise of the Holy Spirit, he hath poured forth this, which ye now see and hear. |
|
34
|
34
|
| Бо Давид не зійшов на небеса; але сам говорить: «Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, | For David ascended not into the heavens: but he saith himself, The Lord said unto my Lord, Sit thou on my right hand, |
|
35
|
35
|
| доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх». | Till I make thine enemies the footstool of thy feet. |
|
36
|
36
|
| Отже, твердо знай, весь дім Ізраїлів, що Бог учинив Господом і Христом цього Ісуса, Якого ви розп’яли». | Let all the house of Israel therefore know assuredly, that God hath made him both Lord and Christ, this Jesus whom ye crucified. |
|
37
|
37
|
| Почувши це, вони зворушилися серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: «Що нам робити, мужі-браття?» | Now when they heard this, they were pricked in their heart, and said unto Peter and the rest of the apostles, Brethren, what shall we do? |
|
38
|
38
|
| Петро ж сказав їм: «Покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа, | And Peter said unto them, Repent ye, and be baptized every one of you in the name of Jesus Christ unto the remission of sins; and ye shall receive the gift of the Holy Spirit. |
|
39
|
39
|
| бо вам належить обітниця, і дітям вашим, і всім дальнім, кого тільки покличе Господь Бог наш. | For to you is the promise, and to your children, and to all that are afar off, even as many as the Lord our God shall call unto him. |
|
40
|
40
|
| І іншими багатьма словами він свідчив і умовляв, кажучи: «Спасайтеся від роду цього лукавого». | And with many other words he testified and exhorted, saying, Save yourselves from this crooked generation. |
|
41
|
41
|
| Отже, ті, які охоче прийняли слово його, охрестилися; і приєдналося того дня близько трьох тисяч душ. | They then that gladly received his word were baptized: and there were added unto them that day about three thousand souls. |
|
42
|
42
|
| Вони ж постійно перебували в ученні апостолів, і в єднанні та переломленні хліба, і в молитвах. | And they continued steadfastly in the apostles’ teaching and fellowship, and in the breaking of bread and the prayers. |
|
43
|
43
|
| Був же у кожній душі страх; і багато чудес і знамень сталося через апостолів у Єрусалимі. | And fear came upon every soul: and many wonders and signs were done through the apostles. |
|
44
|
44
|
| Усі ж віруючі були разом і мали все спільне. | And all that believed were together, and had all things common; |
|
45
|
45
|
| І продавали майно і всяку власність, і ділили між усіма, зважаючи на потребу кожного. | and they sold their possessions and goods, and parted them to all, according as any man had need. |
|
46
|
46
|
| І щодня однодушно перебували у храмі і, переломлюючи по домах хліб, приймали їжу в радості та простоті серця, | And day by day, continuing steadfastly with one accord in the temple, and breaking bread at home, they took their food with gladness and singleness of heart, |
|
47
|
47
|
| хвалячи Бога і перебуваючи в любові у всього народу. Господь же щодня залучав до Церкви тих, хто спасався. | praising God, and having favor with all the people. And the Lord added to the church day by day those that were saved. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.