1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
Главa м7f
|
|
1
|
1
|
|
Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його?
|
Къ сынHмъ ґммw6нимъ тaкw гlетъ гDь: є3дA не сyть сhнове ї}лєвы, и3ли2 наслёдника нёсть и5мъ; почто2 u5бо пріS наслёдіе мелх0мъ [цaрь и4хъ] гaда, и3 лю1діе є3гw2 во градёхъ є3гw2 живsху;
|
|
2
|
2
|
|
Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь.
|
Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 њглашY на раввafъ сынHвъ ґммHнихъ рaтный звyкъ, и3 бyдетъ въ непрохHднаz и3 въ пaгубу, и3 трє1бища є3гw2 nгнeмъ сожжє1на бyдутъ, и3 воспріи1метъ ї}ль влaсть свою2, гlетъ гDь.
|
|
3
|
3
|
|
Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми.
|
Возопjй, є3севHне, ћкw поги1бе гaй: возопjйте, дщє1ри равв†fски, препоsшитесz врeтищами, рыдaйте и3 бёгайте по забрaлwмъ, ћкw мелх0мъ во плёнъ tведeтсz, свzщeнницы и3 кн‰зи є3гw2 вкyпэ.
|
|
4
|
4
|
|
Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?»
|
Что2 хвaлишисz во ўд0ліихъ; стечE ўд0ліе твоE, дщи2 безстyднаz, ўповaющаz на бог†тства сво‰, глаг0лющи: кто2 пріи1детъ на мS;
|
|
5
|
5
|
|
Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися.
|
СE, ѓзъ наведY на тS стрaхъ, гlетъ гDь вседержи1тель, t всёхъ сyщихъ w4крестъ тебє2: и3 разсёетесz вси2 t лицA є3гw2, и3 не бyдетъ собирaющагw бэжaщихъ.
|
|
6
|
6
|
|
Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь.
|
И# посeмъ возвращY плённики сынHвъ ґммHнихъ, гlетъ гDь.
|
|
7
|
7
|
|
Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх?
|
Ко їдумeи сі‰ гlетъ гDь вседержи1тель: є3дA є4сть ктомY мyдрость во fемaнэ; поги1бе совётъ t разyмныхъ, непотрeбна бhсть мyдрость и4хъ,
|
|
8
|
8
|
|
Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого.
|
попрaно бhсть мёсто и4хъ: сни1дите въ пр0пасть къ сэдёнію, живyщіи во дедaнэ: ћкw жeстwкаz сотвори2: (поги1бель и3сavлю) навед0хъ нaнь во врeмz, въ нeже посэти1хъ є3го2.
|
|
9
|
9
|
|
Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно.
|
Ћкw њб8имaтеліе вінA пріид0ша на тS, не њстaвzтъ тебЁ њстaнкwвъ: ѓки тaтіе въ нощи2 возложaтъ рyки сво‰.
|
|
10
|
10
|
|
А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його.
|
Ћкw (ѓзъ) њбнажи1хъ и3сavа, tкрhхъ т†йнаz є3гw2, не возм0жетъ ўтаи1тисz, поги1бе рук0ю брaта своегw2 и3 сосёда своегw2,
|
|
11
|
11
|
|
Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене.
|
и3 нёсть њстaтисz сиротЁ твоeй, да живeтъ: ѓзъ же сотворю2 жи1ти, и3 вдови6цы на мS ўповaша.
|
|
12
|
12
|
|
Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу.
|
Тaкw бо гlетъ гDь: сE, и5мже не бЁ зак0на пи1ти чaшу, пію1ще и3спію1тъ: и3 тh ли ѓки непови1нный њстaнешисz; не бyдеши непови1ненъ, но піS и3спіeши.
|
|
13
|
13
|
|
Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями.
|
Соб0ю бо клsхсz, гlетъ гDь, ћкw въ пустhню и3 въ поругaніе и3 въ посмёхъ и3 въ проклsтіе бyдеши посредЁ є3гw2, и3 вси2 грaди є3гw2 бyдутъ въ пустhню вёчную.
|
|
14
|
14
|
|
Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну.
|
Слyхъ слhшахъ t гDа, и3 послHвъ во kзhки послA: собери1тесz и3 и3ди1те проти1ву є3мY и3 востaните на њполчeніе.
|
|
15
|
15
|
|
Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми.
|
СE, мaла дaхъ тS во kзhцэхъ и3 поругaема въ лю1дехъ.
|
|
16
|
16
|
|
Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь.
|
И#грaніе твоE прельсти1 тz, безстyдіе сeрдца твоегw2 њбитaше въ разсёлинахъ кaменныхъ, похи1ти крёпость х0лма выс0кагw: є3гдA вознесeши ћкw nрeлъ гнэздо2 своE, tт0лэ свeргу тS, гlетъ гDь.
|
|
17
|
17
|
|
І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його.
|
И# бyдетъ їдумeа въ запустёніе, всsкъ ходsй чрез8 ню2 подиви1тсz и3 позви1ждетъ над8 всsкою ћзвою є3S.
|
|
18
|
18
|
|
Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому.
|
Ћкоже превращeна є4сть сод0ма и3 гом0рра и3 сосёди є3S, гlетъ гDь, не поживeтъ тaмw мyжъ, нижE пребyдетъ тaмw сhнъ человёчь.
|
|
19
|
19
|
|
Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені?
|
СE, ћкоже лeвъ и3зhдетъ t среды2 їoрдaна на мёсто си1льнагw, ћкw ск0рw сотворю2 и5мъ бэжaти t негw2, и3 кто2 бyдетъ и3збрaнъ, є3г0же постaвлю над8 ни1мъ; кт0 бо под0бенъ мнЁ; и3 кто2 противостaнетъ ми2; и3 кто2 є4сть сeй пaстырь, и4же сопроти1витсz лицY моемY;
|
|
20
|
20
|
|
Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх.
|
Сегw2 рaди слhшите совётъ гDень, є3г0же совэщA на є3дHма, и3 ўмышлeніе є3гw2, є4же ўмhсли на живyщихъ во fемaнэ, не свeргутъ ли и5хъ м†лаz t стaдъ, и3 не размeтано ли бyдетъ на ни1хъ жили1ще и4хъ;
|
|
21
|
21
|
|
Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря.
|
T глaса бо падeніz и4хъ потрzсeсz землS, и3 в0пль на м0ри чермнёмъ слhшасz глaса и4хъ.
|
|
22
|
22
|
|
Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів.
|
СE, ћкw nрeлъ взhдетъ и3 возлети1тъ и3 прострeтъ крилB свои2 над8 твердhньми є3гw2: и3 бyдетъ сeрдце си1льныхъ їдумeйскихъ въ т0й дeнь, ћкw сeрдце жены2 родsщіz.
|
|
23
|
23
|
|
Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть.
|
Къ дамaску: посрами1сz є3мafъ и3 ґрфafъ, ћкw слyхъ ѕ0лъ слhшаша, ўжас0шасz, возмути1шасz на м0ри, (за попечeніе) ўпок0итисz не м0гутъ.
|
|
24
|
24
|
|
Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів.
|
Раст0ржесz дамaскъ, њбрати1сz на бэжaніе, трeпетъ њб8sтъ и5, ск0рбь и3 болёзнь њдержaша є3го2 ћкw раждaющую.
|
|
25
|
25
|
|
Як не вціліло місто слави, місто радости моєї?
|
Кaкw не њстaвиша грaда слaвнагw, крёпости любeзныz;
|
|
26
|
26
|
|
Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф.
|
Сегw2 рaди падyтъ ю4нwши на ст0гнахъ твои1хъ, и3 вси2 мyжіе в0инстіи падyтъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь вседержи1тель.
|
|
27
|
27
|
|
І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада.
|
И# возжгY џгнь на стэнЁ дамaска, и3 пожжeтъ стёны сhна ґдeрова.
|
|
28
|
28
|
|
Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу!
|
Къ кидaру, цари1цэ дворA, є3г0же порази2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, тaкw гlетъ гDь: востaните и3 взhдите на кидaръ и3 погуби1те сhны востHчныz.
|
|
29
|
29
|
|
Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!»
|
Селє1ніz и4хъ и3 стадA и4хъ в0змутъ: nдє1жды и4хъ и3 вс‰ сосyды и4хъ и3 велблю1ды и4хъ в0змутъ себЁ, и3 призовyтъ на нS стрaхъ w4крестъ.
|
|
30
|
30
|
|
Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум.
|
Бэжи1те и3 tиди1те вск0рэ, въ пр0пастехъ сsдите, живyщіи во дворЁ, гlетъ гDь: ћкw совэщA на вы2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій совётъ и3 помhсли на вaсъ ўмышлeніе.
|
|
31
|
31
|
|
Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці.
|
Востaните и3 вни1дите къ лю1демъ ўпок0єнымъ, живyщымъ въ прохлaдэ, гlетъ гDь: и5же ни двeрій, нижE зав0рwвъ и4мутъ, є3ди1ни њбитaютъ.
|
|
32
|
32
|
|
Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь.
|
И# бyдутъ велблю1ды и4хъ въ расхищeніе и3 мн0жество скотA и4хъ въ разграблeніе, и3 развёю | всsкимъ вётромъ њстри1женыхъ w4крестъ, и3 t всёхъ њкрeстныхъ и4хъ приведY на нS поги1бель, гlетъ гDь.
|
|
33
|
33
|
|
І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому.
|
И# бyдетъ дв0ръ въ жили1ще ѕміє1мъ и3 пyстъ дaже до вёка, не поживeтъ тaмw мyжъ, нижE бyдетъ живsй въ нeмъ сhнъ человёчь.
|
|
34
|
34
|
|
Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського:
|
Сл0во гDне, є4же бhсть ко їеремjи прbр0ку на є3лaмъ, въ начaлэ цaрства седекjи царS їyдина, гlz:
|
|
35
|
35
|
|
так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх.
|
тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: сE, ѓзъ сокрушY лyкъ є3лaмль, начaло си1лы и4хъ,
|
|
36
|
36
|
|
І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити.
|
и3 наведY на є3лaмъ четhри вётры t четhрехъ стрaнъ небeсныхъ и3 развёю | во вс‰ вётры ты6z, и3 не бyдетъ kзhка, въ џньже бы не пришли2 бэжaщіи є3ламjтzне.
|
|
37
|
37
|
|
Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх.
|
И# ўстрашY и5хъ пред8 враги6 и4хъ и3 пред8 лицeмъ и4щущихъ души2 и4хъ, и3 наведY на нS ѕл†z, по гнёву ћрости моеS, гlетъ гDь: и3 послю2 в8слёдъ и4хъ мeчь м0й, д0ндеже сотрY и5хъ:
|
|
38
|
38
|
|
І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь.
|
и3 постaвлю прест0лъ м0й во є3лaмэ, и3 и3жденY tтyду царS и3 кн‰зи, гlетъ гDь:
|
|
39
|
39
|
|
Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь.
|
и3 бyдетъ въ послBдніz дни6, возвращY плёнъ є3лaмль, гlетъ гDь.
|
